- •Наука кримінального права її зміст та задачі
- •Поняття, предмет, методи кримінального права
- •3. Принципи кримінального права
- •Поняття кримінального закону його риси та значення
- •5. Структура кримінального закону. Структура кримінально-правової норми
- •Види диспозицій і санкцій в кримінальному законі
- •19.Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом
- •20.Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •21.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
- •22.Поняття кримінально-правової бездіяльності,умови відповідальності
- •23.Поняття причинного зв’язку та йог значення в кримінальному праві
- •24.Поняття та види суспільно-небезпечних наслідків злочину
- •25. Факультативные признаки объективной стороны и их значение
- •26. Субъект преступления
- •27. Возраст уголовной ответственности
- •29. Невменяемость и ее критерии
- •30. Специальный субъект преступления
- •31. Поняття та ознаки суб’єкивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та зміст вини в кримінальному праві.
- •33. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •По времени возникновения и реализации умысел подразделяется на:
- •По направленности и степени конкретизации последствий умысел подразделяется на:
- •Часть 1 ст.25 ук определяет, что неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
- •37.Злочинна недбалість, її критерії.
- •38.Злочини з двома формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40.Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41.Юридична та фактична помилка в кримінальному праві.
- •42.Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття
- •46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві
- •47. Види співучасників, критерії їх виділення
- •48. Виконавець злочину
- •55. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину
- •56. Поняття та форми множинності злочинів
- •57. Поняття і види повторності, відмінність від продовжуваного злочину
- •58. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
- •59. Рецидив злочину та його види
- •60. Поняття необхідної оборони. Умови правомірності
- •68. Поняття та мета покарання за кримінальним законодавством України
- •69. Система покарань, класифікація видів покарань
- •70. Штраф як вид покарання. Принципи призначення штрафу
- •71. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •72. Підстави та порядок призначення позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •79. Позбавлення волі на певний строк
- •80. Довічне позбавлення волі. Умови застосування Стаття 64. Довічне позбавлення волі
- •Перелік злочинів, за які може бути призначено довічне позбавлення волі
- •81. Загальні засади призначення покарання Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
- •82. Поняття та види обставин що пом'якшують покарання Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
- •83. Обставини, які обтяжують покарання Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
- •84. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •86. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •87. Поняття звільнення від покарання та його відбування
- •88. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •89. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •90. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •2. Лицо, после совершения преступления или постановления приговора заболевшее иной тяжелой болезнью,
- •1. Амнистия объявляется законом Украины в отношении определенной категории лиц.
- •2. Законом об амнистии лица, совершившие преступление, могут быть полностью или частично освобождены от уголовной ответственности либо от наказания.
- •3. Законом об амнистии может быть предусмотрена
- •1. Помилование осуществляется Президентом Украины в отношении индивидуально определенного лица.
- •2. Актом о помиловании может быть осуществлена замена осужденному назначенного судом наказания в виде пожизненного лишения свободы на лишение свободы на срок не меяее двадцати пяти лет.
- •1. Принудительное лечение может быть применено судом, независимо от назначенного наказания, к лицам, совершившим преступления и имеющим болезнь, которая представляет опасность для здоровья других лиц.
- •2. В случае назначения наказания в виде лишения свободы или ограничения свободы принудительное лечение осуществляется по месту отбывания наказания.
- •97. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •98. Види покарань що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості іх призначення.
- •99. Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види)
23.Поняття причинного зв’язку та йог значення в кримінальному праві
Причиновий зв'язок між діянням і суспільно небезпечним наслідком — обов'язкова ознака об'єктивної сторони в злочинах із матеріальним складом. Якщо в цих злочинах відсутній такий зв'язок, кримінальна відповідальність за настання суспільно небезпечного наслідку виключається.
У КК немає норм, які б вирішували питання причинового зв'язку.
Наука кримінального права розглядає причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком. Причина — це об'єктивний зв'язок між фактом матеріального світу й наслідком від цього факту.
У кримінальному праві як причина виступає факт, тобто вчинення суспільно небезпечного діяння людиною, іншими словами, скоєння злочину, а в якості наслідку - результат від цього діяння суспільно небезпечна шкода.
Прикладом злочинів, які спричиняють суспільно небезпечні наслідки шляхом бездіяльності, є: залишення в небезпеці, якщо внаслідок цієї бездіяльності настала смерть потерпілого або інші тяжкі наслідки; бездіяльність військової влади, внаслідок якої була заподіяла істотна шкода або спричинені тяжкі наслідки.
У кримінальному праві суттєве значення має наявність не випадкового, а безпосереднього причинового зв'язку між діянням і наслідком.
При випадковому причиновому зв'язку наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння людини. Наслідок є результатом випадкового збігу обставин, він не є результатом внутрішнього розвитку діяння, а викликається іншими причинами й обставинами.
-Причинний зв'язок як ознака об'єктивної сторони злочину підлягає встановленню у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є обов'язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що якщо відсутнє суспільно небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв'язок, тому що немає першої (обов'язкової) ознаки об'єктивної сторони - діяння.
-Причинний зв'язок - це об'єктивно існуючий зв'язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками).
-При аналізі причинного зв'язку слід враховувати, що в природі і суспільстві всі явища взаємозалежні, перебувають у тісній взаємодії.
-Причинний зв'язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку.
24.Поняття та види суспільно-небезпечних наслідків злочину
Найважливіша соціальна властивість злочину - його суспільна небезпечність -полягає в тому, що діяння (дія або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода, збиток).
Суспільно небезпечні наслідки, залежно від характеру і обсягу шкоди, заподіяної діянням об'єкту, можуть бути поділені на наслідки у вигляді реальної шкоди і наслідки у виді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди. Більшість злочинів заподіюють реальну шкоду.
Суспільно небезпечні наслідки можна визначити як шкоду (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальну небезпеку (загрозу) заподіяння такої шкоди.
Наслідки злочину різноманітні і можуть мати місце в різних сферах: економіки, виробництва, прав людини, екології тощо. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального характеру і наслідки нематеріального характеру.
До матеріальних наслідків належить шкода, що має особистий (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, тілесні ушкодження,а також майнова шкода, наприклад, у злочинах проти власності. У свою чергу, злочинні наслідки майнового характеру можуть виражатися у так званій позитивній шкоді чи в упущеній вигоді (неодержані доходи).
Нематеріальні наслідки являють собою такі негативні зміни в об'єкті посягання, що поєднані з порушенням тих або інших інтересів учасників суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законом, і, як правило, не пов'язані з фізичним впливом на людину як суб'єкта суспільних відносин чи впливом на матеріальні предмети зовнішнього світу (блага), з приводу яких існують суспільні відносини.
Залежно від виду безпосереднього об'єкта, якому суспільно небезпечне діяння заподіює шкоду, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові. Так, шкода, що заподіюється службовою особою нормальній діяльності державного апарату при перевищенні влади або службових повноважень, є основною, а шкода, що заподіюється особі, якщо перевищення супроводжується насильством або болісними або такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями - додатковим наслідком. У той же час додаткові наслідки можуть бути поділені на обов'язкові (додатково обов'язкові), тобто такі, які мають місце завжди, у всіх випадках при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода, що заподіюється здоров'ю потерпілого при кваліфікованому грабежі і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть бути і відсутніми при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода особі чи власності при вчиненні хуліганства.
У разі, коли наслідки відсутні, питання про кримінальну відповідальність може вирішуватися таким чином: а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин; б) якщо ж у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність. Суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для диференціації кримінальної відповідальності.