- •Наука кримінального права її зміст та задачі
- •Поняття, предмет, методи кримінального права
- •3. Принципи кримінального права
- •Поняття кримінального закону його риси та значення
- •5. Структура кримінального закону. Структура кримінально-правової норми
- •Види диспозицій і санкцій в кримінальному законі
- •19.Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом
- •20.Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •21.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
- •22.Поняття кримінально-правової бездіяльності,умови відповідальності
- •23.Поняття причинного зв’язку та йог значення в кримінальному праві
- •24.Поняття та види суспільно-небезпечних наслідків злочину
- •25. Факультативные признаки объективной стороны и их значение
- •26. Субъект преступления
- •27. Возраст уголовной ответственности
- •29. Невменяемость и ее критерии
- •30. Специальный субъект преступления
- •31. Поняття та ознаки суб’єкивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та зміст вини в кримінальному праві.
- •33. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •По времени возникновения и реализации умысел подразделяется на:
- •По направленности и степени конкретизации последствий умысел подразделяется на:
- •Часть 1 ст.25 ук определяет, что неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
- •37.Злочинна недбалість, її критерії.
- •38.Злочини з двома формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40.Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41.Юридична та фактична помилка в кримінальному праві.
- •42.Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття
- •46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві
- •47. Види співучасників, критерії їх виділення
- •48. Виконавець злочину
- •55. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину
- •56. Поняття та форми множинності злочинів
- •57. Поняття і види повторності, відмінність від продовжуваного злочину
- •58. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
- •59. Рецидив злочину та його види
- •60. Поняття необхідної оборони. Умови правомірності
- •68. Поняття та мета покарання за кримінальним законодавством України
- •69. Система покарань, класифікація видів покарань
- •70. Штраф як вид покарання. Принципи призначення штрафу
- •71. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •72. Підстави та порядок призначення позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •79. Позбавлення волі на певний строк
- •80. Довічне позбавлення волі. Умови застосування Стаття 64. Довічне позбавлення волі
- •Перелік злочинів, за які може бути призначено довічне позбавлення волі
- •81. Загальні засади призначення покарання Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
- •82. Поняття та види обставин що пом'якшують покарання Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
- •83. Обставини, які обтяжують покарання Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
- •84. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •86. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •87. Поняття звільнення від покарання та його відбування
- •88. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •89. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •90. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •2. Лицо, после совершения преступления или постановления приговора заболевшее иной тяжелой болезнью,
- •1. Амнистия объявляется законом Украины в отношении определенной категории лиц.
- •2. Законом об амнистии лица, совершившие преступление, могут быть полностью или частично освобождены от уголовной ответственности либо от наказания.
- •3. Законом об амнистии может быть предусмотрена
- •1. Помилование осуществляется Президентом Украины в отношении индивидуально определенного лица.
- •2. Актом о помиловании может быть осуществлена замена осужденному назначенного судом наказания в виде пожизненного лишения свободы на лишение свободы на срок не меяее двадцати пяти лет.
- •1. Принудительное лечение может быть применено судом, независимо от назначенного наказания, к лицам, совершившим преступления и имеющим болезнь, которая представляет опасность для здоровья других лиц.
- •2. В случае назначения наказания в виде лишения свободы или ограничения свободы принудительное лечение осуществляется по месту отбывания наказания.
- •97. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •98. Види покарань що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості іх призначення.
- •99. Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види)
57. Поняття і види повторності, відмінність від продовжуваного злочину
У частині 1 ст. 32 вказується, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частини КК. У частині 3 цієї ж статті законодавець визнає повторним вчинення двох або більше злочинів і у випадках, передбачених різними статтями, коли це прямо встановлено в Особливій частині КК.
Види:
- повторність тотожних злочинів утворює загальну повторність;
- повторність однорідних злочинів-спеціальна повторність;
- неодноразовість (вчинення особою двох тотожних злочинів);
- систематичність (вчинення трьох тотожних злочинів);
- злочинних промисел (систематичне заняття злочинною діяльністю протягомтривалого часу).
Продовжуваний злочин. Таким визнається злочин, який складається з декількох тотожних злочинних діянь, що спрямовані до єдиної мети і складають у цілому єдиний злочин. У частині 2 ст. 32 КК продовжуваний злочин визначається як діяння, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Цим поняттям широко користується судова практика у справах про крадіжки, привласнення та розтрати, обман покупців, давання - одержання хабара, статеві злочини та в інших випадках.
58. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох чи більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено (ч. 1 ст. 33 КК).
Види сукупності злочинів: сукупність ідеальна і сукупність реальна.
Ідеальна сукупність є там, де одним діянням особи вчинено два чи більше злочини. Так, прикладами ідеальної сукупності може бути умисне вбивство особи через підпалу будинку, де перебував потерпілий, тощо. У цьому випадку своєю однією дією особа вчиняє два злочини, передбачені різними статтями КК.
Реальна сукупність має місце там, де винний різними самостійними діями вчиняє два чи більше злочини. Отже, за реальної сукупності є дві чи більше дії, кожна з яких являє собою самостійний злочин (наприклад, крадіжка і хуліганство).
При цьому судова практика (п. 11 постанови ПВС України від 4 червня 2010 р. № 7 "Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки") виробила такі правила кваліфікації сукупності злочинів та відмежуванні такої форми множинності від конкуренції норм: 1) якщо у складі злочину передбачене діяння, яке у поєднанні з іншими обставинами завжди утворює склад іншого злочину (наприклад, зміст діяння полягає у застосуванні фізичного насильства при вчиненні певного злочину), то питання про його кримінально-правову оцінку необхідно вирішувати з урахуванням того, наскільки охоплюється складом цього злочину таке діяння, а також з урахуванням змісту санкцій відповідних статей (частин статей) Особливої частини КК; 2) у випадках, коли складом певного злочину охоплюється вчинене одночасно з цим злочином відповідне діяння і санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК встановлене за цей злочин більш суворе максимальне основне покарання, ніж за відповідне діяння, таке діяння не утворює сукупності злочинів і окремої кваліфікації не потребує (наприклад, заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження при вчиненні розбою або вимагання охоплюється відповідною частиною статті 187 чи частиною третьою статті 189 КК і окремо за відповідною частиною статті 122 цього Кодексу не кваліфікується); 3) водночас, коли таке діяння виходить за межі складу певного злочину, воно має кваліфікуватись окремо і утворює сукупність злочинів (наприклад, заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, при вчиненні розбою або вимагання кваліфікується за частиною четвертою статті 187 або частиною четвертою статті 189 і частиною другою статті 121 КК). У цих випадках зміст санкцій відповідних статей (частин статей) Особливої частини КК до уваги не береться.