Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экзамен уголовное.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
705.02 Кб
Скачать

Драченко, Мицура, Майдан не сделали!!!

  1. Наука кримінального права її зміст та задачі

Кримінально-правова наука

– це певна система поглядів, ідей, концепцій і теорій щодо самого

кримінального закону, практики його застосування та перспектив розвитку,

історії національного кримінального права та права зарубіжних країн.

Отже, предметом науки кримінального права є дослідження чинного

кримінального права (de lege lata), я також положень майбутнього

кримінального закону (de lege ferenda). Наука кримінального права вивчає

діяльність правоохоронних органів та суду щодо застосування ними

кримінального закону. Вона вивчає та узагальнює практику судів по

застосуванню ними законодавства щодо окремих видів злочинів і дає

відповідні рекомендації для подальшого удосконалення такої практики.

Наука кримінального права досліджує правосвідомість громадян.

Узагальнення цих досліджень знаходять своє відображення у кримінальному

законі. Наприклад, тяжкість покарання повинна відповідати (в межах

закону) тій мірі, котру пануюча в суспільстві правосвідомість визнає

справедливою. Правосвідомість суспільства певним чином враховується

законодавцем, наприклад, при встановленні більш суворого покарання за

грабіж, ніж за крадіжку. Водночас правосвідомість судді є одним із

законодавчих критеріїв загальних начал призначення покарання (ст.39 КК).

Наука кримінального права вивчає кримінальне законодавство і результати

досліджень у цій сфері науковців зарубіжних країн, узагальнює найбільш

важливі і нові положення, робить відповідні висновки, які

використовуються у законотворчому процесі в Україні.

  1. Поняття, предмет, методи кримінального права

Поняття "кримінальне право" прийнято розглядати у двох його значеннях: 1) позитивне (об'єктивне) кримінальне право як галузь законодавства, виявом якої є Кримінальний кодекс України; 2) кримінальне право як галузь юридичної науки про вітчизняний чинний кримінальний закон і судову практику його застосування, його історію і теорію, про кримінальний закон інших держав. Позитивне право України має такі характерні ознаки: 1) його норми встановлюються лише вищими органами законодавчої влади - ВР України; 2) воно знаходить свій вияв у законах; 3) метод реалізації кримінального закону є специфічним, притаманним лише цьому закону - це покарання особи за порушення нею кримінально-правової заборони.

Предмет кримінального права становлять суспільні відносини, які виникають при вчиненні злочину між особою, яка його вчинила, та державою від імені якої виступають відповідні органи, вповноважені здійснювати дії", скеровані на розслідування злочину та відправлення правосуддя по кримінальних справах. Внаслідок врегулювання нормами кримінального права вони набирають форми правовідносин.

Метод - це сукупність певних засобів, прийомів, за допомогою яких здійснюється регулювання та охорона суспільних відносин, що входять у предмет правового регулювання відповідної галузі права. Регуляція суспільних відносин кримінальним правом пов'язана із застосуванням засобів, прийомів, притаманних виключно цій галузі права. Специфіка їх полягає в застосуванні до винної особи з боку держави покарання - крайнього, найсуворішого і найжорсткішого виду реакції. Саме тому метод правового регулювання для кримінального права полягає у застосуванні примусу у виді покарання. Однак він застосовується лише, коли:

¦ конкретне вчинене діяння віднесено до категорії злочинів і містить склад відповідного злочину;

¦ особа, яка скоїла це діяння, є винною.

Метод кримінально-правового регулювання знаходить свій прояв у притягненні особи до кримінальної відповідальності, яка є покладеним на особу, що вчинила порушення кримінальної норми, державою або суспільством обов'язком дати відповідь за свою поведінку компетентним органам і прийняти примусові заходи, адекватні ступеню небезпечності вчиненого порушення.

Разом з цим визначення методу кримінального права виключно як застосування примусу було б дещо обмеженим поглядом на проблему. Виходячи із того, що кримінальне право своїми нормами заохочує громадян до вчинення низки соціально-корисних дій (необхідної оборони, затримання злочинця, невиконання злочинного наказу і т. ін.) методом кримінального права слід визнати також заохочення, яке щоправда, застосовується в обмежених випадках.