Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
экзамен уголовное.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
705.02 Кб
Скачать

21.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки

Общественно опасное деяние является важнейшим и обязательным признаком объективной стороны состава преступления поскольку один и тот же преступный результат достигается с помощью различных по своему внешнему проявлению действий или бездействий лица.Так убийство можно совершить и выстрелом из пистолета и ударом ножа,и подмешав яду в еду и любым другим действием приводящимк этому результату.В уголовно-правовом смысле деяние обладает социальными и правовыми признаками а именно общественной опасностью и противоправностью.

Общественная опасность как признак деяния состоит в том что деяние признается преступлением,посягает и наносит существенный вред общественным отношениям охраняемым уголовным законом или создает реальную угрозу причинения такого вреда.В то же время характер действия или бездействия ,способ и средства с помощью которых осуществляется посягательство в значительной мере определяют характер и степень общественной опасности преступления.

Деяние всегда имеет конкретный характер.Оно представляет собой конкретный акт поведения человека который совершается в определённой обстановке,месте,времени и всегда проявляется в конкретном действии или бездействии.Отсюда вытекает что мысли,намерения ,убеждения человека не могут рассматриватся как деяние и значит не могут быть преступлениями.

Поэтому деянием признаётся осознанный акт поведения человека который является следствием позновательной деятельности ,отражением в сознании объективного мира.Общественно опасное деяние должно быть волевы,то есть проявлением воли лица.Деяние в котором нет проявления воли,например,вследствии непреодалимой силы,физического принуждения и др. не может образовать объективную сторону состава преступления.Таким образом понятие деяния определяется следующей совокупностью признаков:деяние(действие или бездействие)должно быть общественно опасным и противоправным ,конкретным,осознанным и волевым актом поведения человека.

22.Поняття кримінально-правової бездіяльності,умови відповідальності

Під кримінально-правовою бездіяльністю розуміється суспільно небезпечне, вольове і пасивне поводження. Воно полягає в не вчиненні особою тих дій, що вона повинна була і могла учинити в силу лежачих на неї обов'язків. Пасивність поводження особи – це не фізична його (поводження) характеристика, а соціальна. У фізичному змісті особа може поводитися дуже активно, але якщо вона при цьому не виконала визначеного обов'язку, порушив кримінально-правову заборону, у наявності кримінально-правова бездіяльність. Наприклад, особа відмовляється від дачі показань, у якості свідка, ухиляючись від явки в суд (ст. 385 КК України), і при цьому працює на своєму городі. У фізичному змісті вона діє (працює на городі ), у кримінально-правовому – не діє (ухиляється від дачі показань у якості свідка).

Обов'язок особи діяти може виникати по різноманітним підставам.

По-перше, із указівки закону. Так, закон зобов'язує повнолітніх дітей допомагати матеріально непрацездатним батькам, а батьків – утримувати неповнолітніх дітей. Злісне порушення цього обов'язку наказується в кримінальному порядку.

По-друге обов'язок діяти може виникнути в силу обраної професії. Наприклад, лікар у відповідності зі своєю професією зобов'язаний допомагати хворим, і невиконання цього обов'язку без поважних причин спричиняє за собою кримінальну відповідальність (ст.139 КК України).

По-третє, такий обов'язок може виникнути в силу прийнятих на себе зобов'язань. Так, особа, що визвалася стежити за малолітньою дитиною, буде відповідати в карному порядку, якщо через недбале, неуважне відношення особи до виконання цього обов'язку дитина загине (ст.137 КК України).

По-четверте, обов'язок діяти може виникнути також із поводження особи, що ставить у реальну небезпеку об'єкти, що охороняються законом. Наприклад, водій автомашини, що учинив наїзд на людину, зобов'язаний доставити потерпілого в найближче лікувальне заснування або оказати йому іншу поміч. Невиконання особою цього обов'язку спричиняє кримінальну відповідальність.

Як і кримінально-правова дія, бездіяльність носить кримінально-правовий характер лише тоді, коли вона є вольовою.

Пасивне поводження, позбавлене вольового характеру, не спричиняє за собою кримінальної відповідальності. Тому так само, як і при дії, кримінальна відповідальність за бездіяльність не наступає, якщо вона цілком під впливом непереборного фізичного примуса. Так, охоронець не може відповідати за те, що не перешкодив розкраданню ввіреного під його охорону майна, якщо злочинці зв'язали його і позбавили можливості втручатися або звати на поміч. Психічне насильство при бездіяльності розглядається і як пом'якшувальна обставина при призначенні покарання.