- •Наука кримінального права її зміст та задачі
- •Поняття, предмет, методи кримінального права
- •3. Принципи кримінального права
- •Поняття кримінального закону його риси та значення
- •5. Структура кримінального закону. Структура кримінально-правової норми
- •Види диспозицій і санкцій в кримінальному законі
- •19.Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом
- •20.Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •21.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
- •22.Поняття кримінально-правової бездіяльності,умови відповідальності
- •23.Поняття причинного зв’язку та йог значення в кримінальному праві
- •24.Поняття та види суспільно-небезпечних наслідків злочину
- •25. Факультативные признаки объективной стороны и их значение
- •26. Субъект преступления
- •27. Возраст уголовной ответственности
- •29. Невменяемость и ее критерии
- •30. Специальный субъект преступления
- •31. Поняття та ознаки суб’єкивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та зміст вини в кримінальному праві.
- •33. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •По времени возникновения и реализации умысел подразделяется на:
- •По направленности и степени конкретизации последствий умысел подразделяется на:
- •Часть 1 ст.25 ук определяет, что неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
- •37.Злочинна недбалість, її критерії.
- •38.Злочини з двома формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40.Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41.Юридична та фактична помилка в кримінальному праві.
- •42.Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття
- •46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві
- •47. Види співучасників, критерії їх виділення
- •48. Виконавець злочину
- •55. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину
- •56. Поняття та форми множинності злочинів
- •57. Поняття і види повторності, відмінність від продовжуваного злочину
- •58. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
- •59. Рецидив злочину та його види
- •60. Поняття необхідної оборони. Умови правомірності
- •68. Поняття та мета покарання за кримінальним законодавством України
- •69. Система покарань, класифікація видів покарань
- •70. Штраф як вид покарання. Принципи призначення штрафу
- •71. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •72. Підстави та порядок призначення позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •79. Позбавлення волі на певний строк
- •80. Довічне позбавлення волі. Умови застосування Стаття 64. Довічне позбавлення волі
- •Перелік злочинів, за які може бути призначено довічне позбавлення волі
- •81. Загальні засади призначення покарання Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
- •82. Поняття та види обставин що пом'якшують покарання Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
- •83. Обставини, які обтяжують покарання Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
- •84. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •86. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •87. Поняття звільнення від покарання та його відбування
- •88. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •89. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •90. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •2. Лицо, после совершения преступления или постановления приговора заболевшее иной тяжелой болезнью,
- •1. Амнистия объявляется законом Украины в отношении определенной категории лиц.
- •2. Законом об амнистии лица, совершившие преступление, могут быть полностью или частично освобождены от уголовной ответственности либо от наказания.
- •3. Законом об амнистии может быть предусмотрена
- •1. Помилование осуществляется Президентом Украины в отношении индивидуально определенного лица.
- •2. Актом о помиловании может быть осуществлена замена осужденному назначенного судом наказания в виде пожизненного лишения свободы на лишение свободы на срок не меяее двадцати пяти лет.
- •1. Принудительное лечение может быть применено судом, независимо от назначенного наказания, к лицам, совершившим преступления и имеющим болезнь, которая представляет опасность для здоровья других лиц.
- •2. В случае назначения наказания в виде лишения свободы или ограничения свободы принудительное лечение осуществляется по месту отбывания наказания.
- •97. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •98. Види покарань що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості іх призначення.
- •99. Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види)
56. Поняття та форми множинності злочинів
Множинність злочинів –полягає у вчиненні однією і тією ж самою особою кількох суспільно небезпечних діянь, кожне з яких розглядається кримінальним законом як самостійний злочин.
Множинність злочинів має місце при вчиненні однією особою:
- одного й того ж злочину повторно;
- кількох (однорідних, тотожних чи різнорідних) злочинів, описаних у різних статтях Особливої частини Кодексу;
- нового злочину після засудження за раніше вчинений злочин.
Форми
Множинність злочинів має три форми: повторність злочинів; сукупність злочинів: рецидив злочинів.
Повторність злочинів - е вчинення особою двох чи більше злочинів, виписаних в одній або різних статтях Особливої частини Кодексу, за жоден з яких вона не була засуджена. У науці кримінального права визначаються два види повторності: а) загальна повторність, у законі вона зазначена як одна із обставин, що обтяжують покарання (п. 1 ст. 67 КК); б) спеціальна повторність, яка передбачена у відповідних статтях Особливої частини КК як така, що надає складу злочину кваліфікованого виду (наприклад, одержання хабара повторно - ч. 2 ст. 368 КК).
Загальна повторність має місце за наявності двох умов: а) вчинення злочину повторно; б) така повторність не передбачена в жодній статті Особливої частини Кодексу, тому не впливає на кваліфікацію вчинених особою кількох злочинів, але враховується судом при призначенні покарання у межах санкції відповідної статті або частини статті.
Спеціальна повторність означає вчинення двох або більше злочинів в одному випадку лише тотожних, передбачених однією і тією ж статтею або частиною статті Особливої частини кодексу (ч. 1 ст. 32 КК), а в другому - однорідних злочинів, передбачених різними статтями кодексу, але лише у випадках, якщо повторність передбачена в таких статтях Особливої частини Кримінального кодексу (ч. 3 ст. 32 КК).
Повторність тотожних злочинів - це вчинення двох або більше злочинів одного й того самого виду при єдності об'єкта та об'єктивної сторони. Повторність тотожних злочинів згадується у багатьох статтях Особливої частини КК.
Повторністю однорідних злочинів прийнято вважати вчинення двох або більше злочинів, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються у межах однієї й тієї самої форми вини. Так, згідно з приміткою до ст. 185 КК, викрадання майна визнається повторним не лише тоді, коли раніше було вчинене тотожне викрадання майна, а й тоді, коли йому передувало будь-яке однорідне розкрадання майна.
2. Сукупність злочинів. За ч. І ст. 33 сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.
Сукупність злочинів має місце за наявності певних ознак, а саме: а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину, передбаченого певною статтею Особливої частини кодексу; б) такі злочини вчиняються водночас або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином; в) за жодний з цих злочинів особа не була засуджена; г) така особа підлягає відповідальності за кожний вчинений злочин за відповідною йому статтею або частиною статті; д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності за ст. 49 КК.
3. Рецидив злочинів. Рецидивом злочинів (як різновиду повторності) за ст. 34 КК визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Рецидив злочинів можливий за наявності двох ознак: а) вчинення особою нового будь-якого або тотожного, чи однорідного злочину; б) наявність у такої особи судимості (однієї або кількох) за раніше вчинений (вчинені) злочин; в) судимість має бути за умисний раніше вчинений злочин й вчинення нового умисного злочину. Особа визнається такою, яка має судимість з дня набуття обвинувальним вироком законної сили і до моменту погашення або зняття судимості. Вчинення особою, яка має судимість, нового умисного злочину може мати місце під час відбування строку покарання або під час визначеного в законі строку судимості після відбуття покарання.