- •Наука кримінального права її зміст та задачі
- •Поняття, предмет, методи кримінального права
- •3. Принципи кримінального права
- •Поняття кримінального закону його риси та значення
- •5. Структура кримінального закону. Структура кримінально-правової норми
- •Види диспозицій і санкцій в кримінальному законі
- •19.Поняття предмету злочину та його співвідношення з об’єктом
- •20.Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину
- •21.Поняття суспільно-небезпечного діяння та його ознаки
- •22.Поняття кримінально-правової бездіяльності,умови відповідальності
- •23.Поняття причинного зв’язку та йог значення в кримінальному праві
- •24.Поняття та види суспільно-небезпечних наслідків злочину
- •25. Факультативные признаки объективной стороны и их значение
- •26. Субъект преступления
- •27. Возраст уголовной ответственности
- •29. Невменяемость и ее критерии
- •30. Специальный субъект преступления
- •31. Поняття та ознаки суб’єкивної сторони складу злочину.
- •32. Поняття та зміст вини в кримінальному праві.
- •33. Поняття та види умислу в кримінальному законодавстві та в теорії кримінального права.
- •По времени возникновения и реализации умысел подразделяется на:
- •По направленности и степени конкретизации последствий умысел подразделяется на:
- •Часть 1 ст.25 ук определяет, что неосторожность подразделяется на преступную самоуверенность и преступную небрежность.
- •37.Злочинна недбалість, її критерії.
- •38.Злочини з двома формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40.Випадок (казус) та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41.Юридична та фактична помилка в кримінальному праві.
- •42.Поняття та види стадій вчинення злочину.
- •43. Кримінальна відповідальність за готування до вчинення злочину
- •44. Поняття та види замаху на вчинення злочину
- •45. Поняття та ознаки добровільної відмови від доведення злочину до кінця, його відмінність від дійового каяття
- •46. Поняття та ознаки співучасті в кримінальному праві
- •47. Види співучасників, критерії їх виділення
- •48. Виконавець злочину
- •55. Поняття та види єдиного (одиничного) злочину
- •56. Поняття та форми множинності злочинів
- •57. Поняття і види повторності, відмінність від продовжуваного злочину
- •58. Поняття, види та кваліфікація сукупності злочинів
- •59. Рецидив злочину та його види
- •60. Поняття необхідної оборони. Умови правомірності
- •68. Поняття та мета покарання за кримінальним законодавством України
- •69. Система покарань, класифікація видів покарань
- •70. Штраф як вид покарання. Принципи призначення штрафу
- •71. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •72. Підстави та порядок призначення позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •79. Позбавлення волі на певний строк
- •80. Довічне позбавлення волі. Умови застосування Стаття 64. Довічне позбавлення волі
- •Перелік злочинів, за які може бути призначено довічне позбавлення волі
- •81. Загальні засади призначення покарання Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
- •82. Поняття та види обставин що пом'якшують покарання Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання
- •83. Обставини, які обтяжують покарання Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
- •84. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом Стаття 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •85. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •86. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •87. Поняття звільнення від покарання та його відбування
- •88. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •89. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •90. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •2. Лицо, после совершения преступления или постановления приговора заболевшее иной тяжелой болезнью,
- •1. Амнистия объявляется законом Украины в отношении определенной категории лиц.
- •2. Законом об амнистии лица, совершившие преступление, могут быть полностью или частично освобождены от уголовной ответственности либо от наказания.
- •3. Законом об амнистии может быть предусмотрена
- •1. Помилование осуществляется Президентом Украины в отношении индивидуально определенного лица.
- •2. Актом о помиловании может быть осуществлена замена осужденному назначенного судом наказания в виде пожизненного лишения свободы на лишение свободы на срок не меяее двадцати пяти лет.
- •1. Принудительное лечение может быть применено судом, независимо от назначенного наказания, к лицам, совершившим преступления и имеющим болезнь, которая представляет опасность для здоровья других лиц.
- •2. В случае назначения наказания в виде лишения свободы или ограничения свободы принудительное лечение осуществляется по месту отбывания наказания.
- •97. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •98. Види покарань що можуть бути застосовані до неповнолітніх та особливості іх призначення.
- •99. Примусові заходи виховного характеру (правова природа та види)
59. Рецидив злочину та його види
Рецедив злочинів –це повторність злочинів, пов’язана з засудженням особи за попередній злочин.Мова йде про вчинення нового умисного злочину особою, яка вже має судимість за умисний злочин (ст.34КК).
За характером злочинів рецидив поділяється на два види: загальний і спеціальний.
Загальний рецидив утворюється вчиненням різнорідних злочинів (нетотожних і не однорідних). Наприклад, особа, що має судимість за крадіжку, вчиняє вбивство. Загальний рецидив є обставиною, яка обтяжує покарання (п.1 ч.1 ст. 67КК)
Спеціальним є рецидив тотожних або однорідних злочинів. (Наприклад, особа, засуджена за незаконне полювання, знову його вчиняє, або особа, судима за крадіжку вчиняє грабіж).
Простий і складний рецидив.(залежно від кількості судимостей)
Простий-особа засуджується вдруге.(наприклад, маючи судимість за крадіжку,особа вчиняє шахрайство).
Складний –особа засуджується три і більше разів.
Пенітенціарний рецидив – це вчинення особою, що засуджена до позбавлення волі нового злочину впродовж: строку судимості, за який вона знову засуджується до позбавлення волі. Пенітенціарний рецидив враховується при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від покарання(ст. 81 КК).
60. Поняття необхідної оборони. Умови правомірності
Статтею 27 Конституції України передбачено, що кожна людина має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань, а ст. 41 гарантує непорушність права приватної власності, якого ніхто не може бути протиправне позбавлений. Однією з найважливіших гарантій реалізації громадянами гарантованого Конституцією права на захист від протиправних посягань є інститут необхідної оборони.
Згідно зі ст. 15 КК кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Вказане положення ст. 15 є гарантією проголошеного ст. 55 Конституції права кожної людини будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Необхідною обороною згідно з КК "визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільне небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання".
Суть необхідної оборони, виходячи із законодавчого її визначення, полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільне небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє, гарантоване Конституцією України, право на захист інтересів, що охороняються, від суспільне небезпечних посягань
Умови правомірності
Оборона здійснюється для захисту певних благ і цінностей від небезпечного на них посягання. Оборона визнається необхідною, а отже, і правомірною, за наявності таких умов: 1) оборона спрямована лише проти небезпечного посягання з боку людини; 2) захист має бути здійснений шляхом заподіяння шкоди лише самій особі (особам), яка вчиняє посягання, або її майновим правам (знешкодження предмета, знаряддя, які було застосовано при посяганні) з метою відведення чи припинення небезпеки посягання; 3) оборона припустима для захисту людиною особистих благ або благ іншої людини (життя, здоров'я, волі, гідності), недоторканності житла, майнових та інших соціальних прав людини, суспільних благ і цінностей (громадської безпеки, громадського порядку, безпеки навколишнього природного середовища, здоров'я населення, соціальних, матеріальних і духовних цінностей держави, зокрема, конституційного ладу та суверенітету держави, цілісності і недоторканності території, внутрішньої та зовнішньої безпеки); 4) своєчасність оборони щодо заподіяння шкоди тому, хто посягає, саме протягом існування посягання; 5) відносна відповідність сили та енергії захисту, з одного боку, силі та енергії посягання (нападу), - з другого. При вирішенні цього питання треба враховувати всі обставини певної події (час і місце події, спосіб посягання і спосіб захисту, наявність або застосування зброї чи інших знарядь, кількість учасників події з однієї і з другої сторони тощо).