84. Конституція срср 1924 року.

Історія прийняття У грудні 1922 року Перший з'їзд Рад СРСР затвердив Декларацію і Договір про утворення СРСР. Договір підписали чотири республіки: Росія, Україна, Білорусія і Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (до складу якої входили Грузія, Вірменія, Азербайджан). Кожна з республік вже мала свою конституцію. З'їзд прийняв рішення про розробку загальносоюзної конституції. 10 січня 1923 Президія ЦВК СРСР утворив 6 комісій для підготовки майбутньої Конституції:     комісію зі створення положень про РНК, СТО і наркоматах СРСР     бюджетну комісію     комісію з розробки положення про Верховний Суд СРСР і ОДПУ     комісію з утвердження державного прапора і герба СРСР     комісію з вироблення положення про ЦВК СРСР та його членів     комісію щодо персонального складу наркоматів та колегій. 26-27 червня проект Конституції був обговорений, доповнений і схвалений Пленумом ЦК РКП (б). 6 липня II сесія ЦВК СРСР схвалила проект Конституції СРСР і прийняла постанову «Про введення в дію Конституції Союзу Радянських Соціалістичних Республік». 24 січня 1924 Конституція була одноголосно прийнята Другим з'їздом Рад. Структура Конституції 1924 року Конституція СРСР складалася з двох розділів:     Декларація про утворення СРСР     Договір про утворення СРСР. Декларація про утворення СРСР У декларації були сформульовані принципи об'єднання (добровільність і рівноправність), особливий характер національної політики Радянської держави. Договір про утворення СРСР Договір включав 11 глав:     I. Про предмети відання верховних органів влади СРСР     II. Про суверенних правах союзних республік і про союзну громадянство     III. Про З'їзді рад СРСР     IV. Про Центральному Виконавчому Комітеті СРСР     V. Про Президії ЦВК СРСР     VI. Про Раду народних комісарів СРСР     VII. Про Верховному суді СРСР     VIII. Про народні комісаріатах ​​СРСР     IX. Про Об'єднаному Державному політичному управлінні     X. Про союзних республіках     XI. Про герб, прапор і столиці СРСР Основні положення Конституції 1924 року Перша союзна Конституція, на відміну від Конституції РРФСР 1918 року, дала вичерпний перелік предметів відання. За Конституцією до виключного відання Союзу були віднесені:     зовнішні зносини і торгівля,     вирішення питань про війну і мир,     організація і керівництво збройними силами,     загальне керівництво та планування економіки і бюджету,     розробка основ законодавства (загальносоюзна юстиція). Утвердження і зміна основних засад Конституції знаходилися у виключній компетенції З'їзду Рад СРСР. За союзною республікою зберігалося право виходу з СРСР, територія могла бути змінена тільки з її згоди. Встановлювалося єдине союзне громадянство. Вищим органом СРСР оголошувався З'їзд Рад СРСР, обирався від міських Рад і від губернських з'їздів Рад. В період між з'їздами вищим органом влади був Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) СРСР, який складався з Союзної ради (обирається з'їздом з представників республік пропорційно населенню) і Ради національностей (складеного з представників союзних і автономних республік). У проміжках між сесіями ЦВК СРСР вищим законодавчим органом був Президія ЦВК СРСР (обирався на спільному засіданні палат), який міг призупиняти дію постанов з'їздів рад союзних республік і скасовувати постанови РНК СРСР, Наркоматів СРСР, ЦВК і РНК союзних республік. ЦВК СРСР формував вищий виконавчий і розпорядчий орган - Рада народних комісарів СРСР, в який входив голова РНК, його заступники і десять наркомів. Зміна статусу союзних республік в процесі утворення СРСР виразилося в тому, що вони стали частиною федеративного союзу і попадали в підпорядкування її органів влади і управління. Юрисдикція республіканських органів стала поширюватися на ті сфери і питання, які не становили виключну компетенцію Союзу. Інтереси республік були представлені в структурах союзних органів (Президія ЦВК СРСР, Рада національностей) їх представниками. За Конституцією центр отримував значні повноваження для контролювання периферії. Конституція ставила на меті створення нової політичної культури - «пролетарської за змістом і національної за формою», і являла собою компроміс між комуністичними планами загального об'єднання і національними традиціями. Ідеї ​​світової революції «Декларація про утворення СРСР» не просто декларувала існування Союзу. Вона задавала йому мета, будучи пронизана панував в її час сподіванням світової революції. Цитати з Декларації:     «З часу утворення радянських республік держави світу розкололися на два табори: табір капіталізму і табір соціалізму.»     «Доступ в Союз відкритий усім соціалістичним радянським республікам як існуючим, так і мають виникнути в майбутньому»     «Нова союзна держава ... послужить вірним оплотом проти світового капіталізму та новим рішучим кроком на шляху об'єднання трудящих усіх країн у Світову Соціалістичну Радянську Республіку». Коли стала ясна неможливість швидкого звершення революції в країнах Європи, Конституція була переглянута Сталіним у бік меншої агресивності до капіталістичних держав, див Конституція СРСР 1936.