- •Вищі органи влади Київської Русі.
- •Адміністративно-фінансова реформа X ст.
- •Редакції Руської Правди.
- •Коротка «Руська Правда»
- •Широка «Руська Правда»
- •Скорочена «Руська Правда» Скорочена "Руська правда" виникла не раніше 12 ст. Це переробка одного із списків
- •Релігійна реформа Володимира Святославича.
- •Правове становище населення в Київській Русі.
- •Процес за Руською Правдою: форма, судові докази.
- •Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •Характер державного ладу в Галицько-Волинському князівстві.
- •Державний лад Володимиро-Суздальского князівства.
- •15.Новгородська та Псковська феодальні республіки: загально-державна характеристика.
- •Новгородська і Псковська судні грамоти: загально-правова характеристика.
- •Правове становище населення Новгородської республіки.
- •Основні засади «Стоглаву»
- •Фінансові питання
- •Питання моральності і контролю за життям духовенства і мирян
- •Питання церковної служби
- •Церковний суд
- •Церковне землеволодіння
- •Значення Стоглаву
- •Соборне Уложення 1649 року: історія прийняття, джерела.
- •Поняття, мета і види покарань за Воїнським Уставом 1716 року.
- •Реформа центрального управління за часів Петра і
- •Кодифікація права Катерини II.
- •1) "О суде"
- •2) "О состоянии подданных вообще"
- •4) "О розыскных делах"
- •4. Уложенная комиссия 1767 г.
- •Жалувана грамота російському дворянству 1785 року.
- •Політична поліція в Російській імперії.
- •Реформи Олександра II їх юридична суть і історичне значення.
- •Юридичний зміст селянської реформи 1861 року.
- •Судова система за судовою реформою 1864 року.
- •Буржуазно-демократичні принципи судоустрою і судочинства за судовою реформою 1864 року.
- •Земська реформа 1864 року.
- •Міська реформа 1870 року.
- •Робота спеціально створеної урядом Особливої комісії зі складання
- •64. Маніфест від 17 жовтня 1905 року: юридичний зміст, сторичне значення.
- •Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року.
- •Реформи п. Столипіна: юридичний зміст, історичне значення.
- •Система органів влади після Лютневої буржуазно-демократичної революції з Росії.
- •Жовтневі події. Перші декрети радянської влади.
- •Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
- •Декларація прав народів Росії.
- •Декларація прав трудящого та експлуатованого народу.
- •Утворення вніс, робітничо-селянської міліції. Їх компетенція.
- •Політика «воєнного комунізму». Її суть.
- •Більшовицька ідея
- •[Ред.]Загальна політика [ред.]Одержавлення промисловості
- •[Ред.]Централізація
- •[Ред.]Позаекономічний примус
- •[Ред.]Система розподілу та продовольча програма
- •[Ред.]Земельне питання
- •Перші радянські кодекси (1917-1919 рр).
- •Створення радянської робітничо-селянської міліції.
- •Створення радянської адвокатури та прокуратури.
- •Конституція рсфрр 1918 року.
- •Судова реформа 1922 року.
- •Кодифікація права 1922-1927 років.
- •Цивільний кодекс 1922 року.
- •Кримінальний кодекс 1922 року.
- •Кодекс законів про шлюб, сім'ю і опіку 1926 року.
- •83. Утворення срср: юридичний зміст, значення.
- •84. Конституція срср 1924 року.
- •85. Неп: юридичний зміст, значення.
- •Кодифікація права 1922 - 1927 років.
- •Загальна характеристика конституційного будівництва в срср
- •Формування тоталітарної державності в срср.
- •Колективізація в срср.
- •Закон від 7 серпня 1932 р. Про охорону соціалістичної власності.
- •Територіальні зміни в срср в передвоєнні роки.
- •Конституція срср 1936 року.
- •Перебудова державного апарату срср в роки Великої Вітчизняної війни
- •Зміни в правовій системі в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в кримінальному праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Зміни в трудовому праві в роки Великої Вітчизняної війни.
- •Кодифікація права в срср в 60-ті, 70-ті рр.. XX ст.
- •Зміни в політичній системі срср в роки «перебудови».
- •Конституція срср 1977 року.
- •100. Розпад срср: причини, юридичні наслідки.
Формування радянської судової системи в 1917-1919 роках.
Декларація прав народів Росії.
Жовтнева революція робітників і селян почалася під загальним 39 прапором розкріпачення. Розкріпачуються селяни від влади поміщиків, бо немає більше поміщицької власності на землю - вона скасована. Розкріпачуються солдати і матроси від влади самодержавних генералів, бо генерали віднині будуть виборними і змінюється. Розкріпачуються робочі від капризів і свавілля капіталістів, бо відтепер буде встановлений контроль робітників над заводами і фабриками. Все живе і життєздатне розкріпачується від ненависних кайданів. Залишаються тільки народи Росії, терпіли і терплять гніт і свавілля, до розкріпачення яких повинно бути приступлено негайно, звільнення яких має бути проведене рішуче і безповоротно. В епоху царизму народи Росії систематично нацьковували 40 один на одного. Результати такої політики відомі: різанина і погроми, з одного боку, рабство народів - з іншого. Цією ганебною політиці нацьковування немає і не повинно бути повернення. Відтепер вона повинна бути замінена політикою добровільного і чесного союзу народів Росії. В період імперіалізму, після лютневої революції, коли влада перейшла в руки кадетської буржуазії, неприкрита політика нацьковування поступилася місцем політиці боягузливого недовіри до народам Росії, політиці причіпок і провокації, яка прикривається словесними заявами про «свободу» і «рівність» народів. Результати такої політики відомі: посилення національної ворожнечі, підрив взаємної довіри. Цією негідною політиці брехні й недовіри, причіпок і провокації має бути покладено край. Відтепер вона повинна бути замінена відкритою і чесною політикою, що веде до повного взаємній довірі народів Росії. Тільки в результаті такої довіри може скластися чесний і міцний союз народів Росії. Тільки в результаті такого союзу можуть бути спаяні робітники і селяни народів Росії в одну революційну силу, здатну встояти проти всяких замахів з боку імперіалістської-анексіоністської буржуазії. Виходячи з цих положень, перший з'їзд Рад у червні цього року проголосив право народів Росії на вільне самовизначення. Другий з'їзд Рад у жовтні цього року підтвердив це невід'ємне право народів Росії більш рішуче і виразно. Виконуючи волю цих з'їздів, Рада Народних Комісарів вирішив покласти в основу своєї діяльності з питання про національності Росії такі початку: 1) Рівність і суверенноcть народів Росії. 2) Право народів Росії на вільне самовизначення, аж до відокремлення та утворення самостійної держави. 3) Скасування всіх і всяких національних і національно-релігійних привілеїв і обмежень. 4) Вільний розвиток національних меншин і етнографічних груп, що населяють територію Росії. Випливають звідси конкретні декрети будуть вироблені 41 негайно після конструювання Комісії у справах національностей. Іменем Республіки Російської Народний комісар у справах національностей Йосип Джугашвілі-Сталін. Голова Ради Народних Комісарів В.Ульянов (Ленін).