Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
filosofiya_bileti.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
356.35 Кб
Скачать

3. Розкрийте сутність поняття "натурфілософія".

Натурфілософії – вчення про природу.

Білет №24

1. Філософські погляди г.Сковороди.

Творчість Г. Сковороди (1722-1794) – філософа, поета і мандрівника, посідає особливе місце в історії української філософії. В центрі його уваги – релігійні і моральні проблеми. які він викладає мовою образів, символів, метафор. Для Сковороди світ є наскрізь просякнутим протилежностями (життя – смерть, світло – тінь, безчестя – слава та ін.). Усе в світі рухається між протилежностями, початком є відпадання від Бога, а кінцем – поверненням до нього.

Сковорода не створює чіткого філософського вчення. Філософію він розумів як „вміння жити в Богові”, у гармонії з природою, у мирі з людьми і власною совістю. „Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце і є філософія.” – стверджував Сковорода.

На думку Сковороди, Бог дав людині все необхідне, причому потрібне зробив легким, а важке – не потрібним. Найбільш потрібним для людини є щастя, „мир душевний”. Щастя полягає в пізнанні себе як образу Божого. „Пізнай себе”, „Поглянь у себе” – центральний мотив філософії Сковороди. Недарма його називають українським Сократом.

Для нього світ складається з 3 світів:

1 – макросвіт, або великий світ;

2 – мікрокосмос, людина.

3 – символічний світ Біблії.

Всі вони мають подвійну природу: видиму, матеріальну і невидиму, божественну, яка пронизує собою все суще.

Сковорода створив своє „вчення про серце” як позасвідому, надрозумову сутність. Саме воно, а не розум є джерелом бажань, почуттів, думок. Воно є символом душі, але воно також є інструментом пізнання і самопізнання. Щоб досягнути внутрішнього спокою і миру треба жити у злагоді з своїм характером, не насилувати власну природу.

2. Пізнання, як філософська проблема.

Пізнання - це:

-► процес здобування знанъ, створення образів, моделей meopiй реальності (це інформативний аспект пізнання)

-► прагнення оволодіти реальністю, проникнути в її приховані підвалини (це активістський або вольовий аспект пізнання)

-► бажання досягти найважливішого, найпозитивнішого для людини стану досконалості (це смисловий аспект пізнання)

Можливості людського пізнання

Гносеологічні позиції

-► гносеологічного оптимізму (людське пізнан­ня не знає меж i спроможне продукувати надійти, грунтовні, достовірні знання)

-►агностицизму (заперечення принципової можливості для людини мати виправдані достовірні знання)

-►скептицизму (висловлення сумніву як у пози­тивних можливостях пізнання, так i в його повній неспроможності).

Види пізнання:

  1. життєво – досвідне

  2. мистецьке

  3. наукова

  4. релігійно – містична

  5. екстрасенсивне

  1. Розкрийте сутність поняття "раціоналізм".

Раціоналізм (лат. rationalis розумний) —філософський напрям, який визнає центральну роль в аналізі розуму, мислення.

Білет №25

1. Дайте характеристику особливостей та етапів розвитку української філософської думки.

Українська філософська думка є невід’ємною частиною національної і світової культури. Основною її особливістю є гуманістична спрямованість. В центрі її уваги завжди були проблеми людини, її духовного світу, морально етичні питання. Проблеми пізнання світу не привертали її особливої уваги.

Якщо західна філософія була націлена на пошук істини абстрактно-логічним шляхом, то українська філософія шукала правду і мудрість, відповідь на питання „Як жити?”. Саме тому її називали „філософія серця”.

Ще одною характерною рисою філософії є її релігійне забарвлення.

Важливою рисою є естетичний спосіб філософствування, тобто сполучення філософських ідей з художньою творчістю, з літературою.

Поява професійної філософії в Україні датується XVII ст., але і до і після значний внесок в неї робили письменники, поети, публіцисти (Сковорода, Гоголь, Шевченко, Куліш, Франко, Хвильовий).

Антеїзм - важлива особливість ментальності українського філософського світогляду. Глибока емоційність, ніжне ставлення до рідної природи - відображені в історії матеріальної та духовної культури України. Жага необмеженої свободи, необмеженої волі, закоханість у природу рідного краю втілені у тисячолітні звичаї і традиції. Усна творчість донесла народні повір'я, вірування в живі істоти, що оточують людину (водяні, русалки, лісовики тощо). Їх поважають, приносять жертви, щоб не шкодили, не затьмарювали віру в вічність людського життя. Такий характер світосприймання породжує романтичний дух народу, тисячократне оспіваний у мелодійних українських піснях. Без пісень, танців, ігор не обходилась жодна подія.

Романтичний дух української нації втілений у філософії серця: кордоцентризм - ще одна грань української ментальності, що формувалась у глибинах стародавньої культури, шліфувалась у Словах, Посланнях, Повчаннях, Молитвах. Особливості української ментальності так чи інакше властиві всій історії філософії України.

Наприкінці XVII - на початку XIX ст. в Україні поширюються ідеї про­світництва, німецької класичної філософії, європейського романтизму. В університетах починає інтенсивно розвиватися професійна світська філософія, яка досягає досить високих інтелектуальних результатів: про­фесори Харківського та Київського університетів збагачують духовну куль­туру України

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]