Участь д-ви в перерозподілі доходів, зміни в кривій Лоренса
Крім розподілу доходів існує перерозподіл доходів. Він відбувається під впливом д-ви. В ринк. С-мі перерозподіл здійснюється через д-ну податкову с-му і трансфертні платежі. До трансфертних платежів відносимо готівкові платежі (це різні виплати по страхуванню, допомоги по безробіттю, інші види допомог), безготівкові платежі(це медичне обслуговування, здобуття освіти, оплата житла, інше). Після втручання д-ви в рез-ті перерозподілу доходів крива Лоренца зміщується. Вона в більшій мірі стає наближеною до лінії абсолютної рівності.
Вона свідчить, що на рівність доходу дещо зменш. Трансфертні платежі, які надає д-ва населенню, сприяють зменшенню нерівності і вони складають більшу частину доходу тих сімей, які мають найнижчі доходи. В різних країнах держ політика щодо розподілу доходів може відрізнятись. Так, у європ країнах вона направлена в значній мірі на зменш нерівності, особливо виділяється шведська модель розподілу доходів. У такій країні, як США, держ політика розподілу доходів у малій мірі направлена на зменш нерівності. У перехідних економіках існують труднощі у рег-нні розподілу доходів, існує значна нерівність в розподілі, однак якщо мати на увазі укр. економіку, то взятий напрямок на побудову соціально-орієнтованої ринк економіки.
Фіскальна політика. Автоматичні та вбудовані стабілізатори
Фіскальна політика діє в с-мі екон політики її різних видів. Ця політика будується на основі видатків і податків, як основних регуляторів.
Фіскальна політика проводиться через держ бюджет, при цьому ставиться мета:
1) збільш в-цтва
2) збільш зайнятості
3) зменш інфляції
Фіскальна політика набула свого розвитку після 30-х р ХХст., коли була розроблена кейнсіанська теорія.
Якщо в економіці існує спад, то тоді фіскальна політика повинна бути такою:
1) або збільш видатки з бюджету
2) або зменш податки у бюджет
3) або поєднувати і збільш видатків, і зменш податків.
Ці міри дозволять стабілізувати економіку якщо ж в економіці спостерігається надто високий розвиток, що привело до виникнення інфляції попиту, то треба проводити стримуючу фіскальну політику, яка включає:
1) або зменш видатків в бюджеті
2) або збільш податків
3) або поєднання
Якщо д-ва хоче встановити контроль над інфляцією, то вона повинна бути орієнтуватись на позитивне сальдо держбюджету.
Фіскальна політика. Стабілізація економіки. Крива Лаффера
Фіскальна політика діє в с-мі екон політики її різних видів. Ця політика будується на основі видатків і податків, як основних регуляторів.
Фіскальна політика проводиться через держ бюджет, при цьому ставиться мета:
1) збільш в-цтва
2) збільш зайнятості
3) зменш інфляції
Фіскальна політика набула свого розвитку після 30-х р ХХст., коли була розроблена кейнсіанська теорія.
Якщо в економіці існує спад, то тоді фіскальна політика повинна бути такою:
1) або збільш видатки з бюджету
2) або зменш податки у бюджет
3) або поєднувати і збільш видатків, і зменш податків.
Ці міри дозволять стабілізувати економіку якщо ж в економіці спостерігається надто високий розвиток, що привело до виникнення інфляції попиту, то треба проводити стримуючу фіскальну політику, яка включає:
1) або зменш видатків в бюджеті
2) або збільш податків
3) або поєднання
Якщо д-ва хоче встановити контроль над інфляцією, то вона повинна бути орієнтуватись на позитивне сальдо держбюджету.
Екон дослідження щодо впливу зміни податків на розвиток країни періодично проводять ряд економістів. Існує так звана крива Лаффера, яка показує позитивність і негативність, і зміни у податках:
Крива Лаффера показує, що при податковій ставці, яка змінюється до r4 надходження до бюджету зростає. Для країни це позитивно. Найб к-сть надходжень відповідає т.В, коли податкова ставка зростає ще більше, і становить r4 то надходження бюджету починають зменш, це може бути пов’язане з тим, що таких великих податків не можливо ці під-ства економічно витримати. Частина під-ств іде в тіняву економіку, частина банкротує і ще частина може змінити вид д-сті. Для кожної країни с-ма податків має бути такою, щоб збільш ефективність в-цтва, а не зменшувати.
В цьому фіскальна політика в різні періоди може бути різною, вона досить поширена у світовій економіці. При її викор-нні потрібно враховувати нац особливості; не потрібно копіювати дії інших країн.
Фор-ня доходів фірми в умовах досконалої конкуренції
Фор-ня змішаної екон с-ми Укр
Порівнявши командно-адміністративну, ринкову та змішану ЕС визначили, що командно-адміністративна система характеризується тим, що в ній всі ресурси є власністю держави, яка здійснює централізоване управління економікою на всіх рівнях; ринкова система – це така ЕС, в якій держава здійснює найменше регулювання економічних процесів, а вільна конкуренція та ринкове саморегулювання досягають найбільшого розповсюдження; змішана система – це така ЕС, яка містить і ринок, і конкуренцію, різноманітне регулювання як державне, так і недержавне. Процес переходу нашої економіки від командно – адміністративної до сучасної ринкової є дуже важливим і складним.До того ж перехідний період в Україні характеризується не тільки, що почався набагато пізніше, ніж в інших країнах, але й тим, що всі зміни проходять тут набагато повільніше, ніж десь у іншій країні. У зв’язку з відносною замкненістю України і відсутністю досвіду будівництва незалежної держави, знання про ринкову економіку були мінімальніПо-друге, тому, що в економічній політиці не розрізнялися перехідний період і сама ринкова економіка й нерідко застосовувались ринкові методи в умовах, коли економіка ще не стала ринковою. Все це безперечно, значно поглиблювало економічну кризу, зумовлювало спад виробництва і падіння життєвого рівня народу, посилювало соціальну напруженість у державі, а також зумовлювало нестабільність внутрішньої політичної ситуації.Головними помилками ек політики стали ігнорування специфічності умов ринкової трансформації ек України, стратегічні прорахунки у здійсненні зовнішньоек курсу, неузгодженість між фінансовою та монетарною політикою, необґрунтованість соціальної політики, не розробленість структурної політики, непослідовність політики економічної лібералізації тощо. Отже, ми бачимо, що проблема формування змішаної, тобто сучасної ринкової системи, є вкрай важливою для нашої держави.