54. Світовий ринок, основні тенденції його розвитку

Світовий ринок - це сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми госп. зв'язками на підставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції в-ва і збуту товарів і послуг. Для другої половини 20 ст. характерною є інтенсифікація всіх форм зовнішньоекономічних зв'язків, в тому числі світової торгівлі. Різко активізувалась діяльність валютних ринків, що обслуговують міжнародну торгівлю. Відбувається поглиблення процесу інтернаціоналізації виробництва і продажу товарів. Близько 1/3 світового виробництва контролюється ТНК, їх вплив на світовий ринок стає все сильнішим. міжнародних монополій на світовий ринок приводить до звуження сфер вільного ринку, при якому виробленні товари виходять на світовий ринок на контрактній основі , тепер товари виробляються не просто на ринок, а на конкретного покупця. Монополії обробних галузей промисловості все в більшій мірі опираються на масове постачання сировини від визначених зарубіжних постачальників на основі довгострокових контрактів. Таким чином, виявивши основні характеристики сучасного світового ринку, можна сказати, що він охоплює що він охоплює інтернаціональну сферу обміну країн світового співтовариства, базується на їх участі в міжнародному поділі праці. Ступінь його розвитку визначається рівнем розвитку економічних систем країн учасниць. Світовий ринок є однією із структурних ланок світового господарства, його розвиток характеризується зміною світового товарообігу, географії основних товаропотоків диверсифікацією товарних ринків. На початку XX ст. в структурі світової торгівлі значно переважала частка сировинно-аграрної продукції товарів масового вжитку. Відповідно товаропотоки проходили між країнами, що розвиваються і розвинутими ринковими державами

55. Споживання, дохід, заощадження

Щоб проаналізувати результати екон д-сті, потрібно виявити, який вплив на економіку мають інвестиції. Інвестиції будуються на основі заощаджень. В свою чергу заощадження пов’язані із споживанням і з величиною ВД. ВД – це є чистий дохід, тобто дохід після сплати всіх платежів.

Ступінь інвестування кожної нації залежить від того, скільки нація споживає. Чим більше доходу буде направлятись на споживання, тим менше залишатиметься на заощадження, отже, менші будуть інвестиції.

При розгляді зв’язку між споживанням, заощадженням і доходом розглядається модель індивідуального споживання і модель сук споживання. Модель індив.споживання розглядається як споживання домогосподарств.

Зв'язок між споживанням, заощадженням і доходом можна показати через норму особистих заощаджень:

НОЗ = ОЗ ∕ ВД, де ОЗ – особисті заощадження

Екон дослідження показують, що дохід є основним визначником споживань і заощаджень. Якщо аналізувати групи населення, то спостерігається така закономірність: багаті члени сус-ства заощаджують більше, ніж люди з низькими доходами, не тільки в абсолютних цифрах, а і як процент від доходу.

В екон літературі виділяється три види заощаджень: від’ємні, нульові і додатні заощадження.

Від’ємні заощадження означають, що людина не може зовсім заощаджувати, а витрачають ті заощадження, які в них є або позичають.

Нульові заощадження будуть в тому випадку, якщо сімя весь дохід витратила, але при цьому нічого не позичає і не має заощаджень.

Додатні заощадження виникають тоді, коли сімя частину доходу споживає, а частину заощаджує.

Взаємозв’язок між споживанням, заощадженням, доходом і їх впливом на вир-цтво показує ф-ції споживання і заощадження.