38. Податки і податкові с-ми

Податки – це обов’язкові платежі, які здійснюють фізичні та юридичні особи у центральні та місцеві бюджети. По своєму екон змісту, податки – це фін відносини між державою та платниками податку стосовно формування.

Ф-ції податків: 1)фіскальна 2)соціальна 3)стимулююча 4)розподільча 5)контрольна

Елементи податку: як суб’єкт податку, носій податку, джерело податку.

Ставка податку:

1)тверда

2)процентна: прогресивна, регресивна, пільгова, нульова

Усі податки діляться:

1)прямі податки на доходи та багатства

2)непрямі податки на споживання

Прямі податки: з податкових громадян, податок на доходи під-ств, податок на капітал, податок на матеріальні і соціальні фонди.

Непрямі податки: на додану вартість, на акцизи і мита.

39. Поняття виробн. Ф-ції. Ф-ція Кобба-Дугласа

Виробничі функції використовуються як моделювання розвитку виробничих систем.Виробнича функція відображає взаємозв’язок кінцевого продукту з тими ресурсами, які використ. на його вигодами.Найбільш у широкому вигляді виробнича функція має такий вигляд: P=f (F₁, F₂ . . . F_i . . . F_n ), де P – випуск продукції, f, F₁, F₂, F_i, F_n – затрати виробничих ресурсів і-того виду.У випадку, коли залежність між затратами ресурсів і продукції є лінійною, використовується лінійне рівняння множинної агресії: P=a₀+a₁F₁+a₂F₂ . . . a_nF_n , де P – випуск продукції, F – затрати виробничих ресурсів і-того виду, а – коефіцієнт або параметр. У реальному виробництві зв'язок між ресурсами та продуктами є не лінійним.Для характеристики нелінійної незалежності використовується коефіцієнт сумарної еластичності.А=а₀+а₁+а_n . . . а_і. Якщо А=1, то функція є лінійною, А>1, то є зростаюча продуктивність виробничої функції, А<1, то є спадна продуктивність виробничої функції.

Найбільш відомою виробничою ф-цією є ф-ція, яку запропонували в 30-их р ХХст в США два Америка вчених Кобб і Дуглас для моделювання процесу виробництва в нац виробничій с-мі і встановив таку залежність:

V=AK B, де

V- дохід або обсяг продукції

K- капітал

- коефіцієнти еластичності випуску за капіталом та праці

A- сумарний коефіцієнт еластичності

Якщо

+ =1, то виробництво є екстенсивне;

+ >1, то в-цтво є інтенсивне;

+ <1, то в-цтво є детинсивне.

40. Поняття екон с-ми та її структура

Предметом пол. Економії є вивчення певних стійких та організованих з певною метою зв’язків, що дає можливість розглядати нац економіку, як багатофункціональну с-му. Екон с-ма – це сукупність усіх видів екон діяльності, яка включає механізми та інститути функціонування та регулювання процесів обміну, розподілу і споживання товарів і послуг. Екон с-ма має свою структуру.

Структура екон с-ми – це її певні складові, які забезпечують виконання належних їй ф-цій. Можна виділити багато видів екон с-ми. Проте найбільш поширеним є поділ, коли виділяють екон с-ми на макро- і мікрорівні.

Мікрорівень – це відповідає рівню, на якому функціонують під-ства галузі та окремі ринки. На ньому виділяють ринки товарів, послуг, ресурсів, галузеві ринки, ринки продуктів.

На макрорівні: відображає системні зв’язки стосовно певних екон відносин в масштабах всієї економіки.

Ми можемо виділити наступні екон с-ми: нац ринкова с-ма, соціально-екон с-ма власності на ресурси, нац с-ма виробництва, нац с-ма регулювання економіки, нац с-ма споживання, нац фін с-ма, нац грошова с-ма.

Деякі екон с-ми оформлені законодавчими актами і існують в юрид полі. В іншій екон с-мі існують реально, проте юридично неврегульовані.