Акціонерна та кооперативна власність
Коопер. вл-сть виникає на поч ХІХ ст. в Англії. Першим проявом були спільні крамниці – споживча кооперація. Потім виникла кредитна та виробнича кооперація. Кооперація базується на паях (внесок окремої людини до спільної справи). Кооперативи керуються колективно і прибутки розпод-ся відносно величини паїв. Коопер. вл-сть не дуже поширена у світі, але в Україні вона є достатньо помітною. Акціон. вл-сть – є більш поширеною і перспективною, базується на акціях. Це означає, що внесок окремого акціонера визначається кількістю придбаних ним акцій. Акція – цінний папір, який :- свідчить про частку в сукупному капіталі фірми, про те, що ви є співвласником; - дає право на участь в управлінні п-вом; - дає право на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду. Достоїнства акціон.вл-сті : - дозволяє створювати великі під-ва; - створює можливість швидкої акумуляції коштів; - створює можливість включення у під-ва будь-якої людини; - передбачає обмежену відповідальність акціонерів.
Аналіз розподілу доходів. Крива Лоренса
Крива Лоренца використовується для того, щоб показати механізм розподілу доходу в економіці. Вона хар-зує ступінь екон нерівності і вик-ться з метою аналізу екон нерівності у певному сус-стві.
Графік кривої Лоренца
Оскільки лінія ОК є бісектрисою прямого кута, то вона вказує на абсолютно рівний розподіл доходів. Крива Лоренца фактичний розподіл доходу. Область між лінією ОК і кривою Лоренца наз областю фактичної нерівності. Чим більшою є ця область, тим більшою буде фактична нерівність у розподілі доходів, оскільки крива Лоренца буде віддалятись від лінії абсолютної рівності і наближатись до лінії абсолютної нерівності (ОМ і КМ). Якщо б фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренца і лінія ОК співпадали би. Трикутник ОКМ показує область абсолютної нерівності. Це означає, що 1% сімей має 100% доходу, інші ж нічого не мають і крива Лоренца співпадає з лініями КМ, ОМ.
Крива Лоренца викор-ться у таких випадках:
1) щоб порівняти розподіл доходів у певній країні у різні періоди часу
2) щоб порівняти розподіл доходів у різних країнах
3) щоб порівняти розподіл доходів у одній країні між різними групами населення
Існують різні аргументи щодо розвитку нерівності в розподілі доходів і щодо зменш нерівності в розподілі доходів. Основні аргументи на користь нерівності в розподілі доходів полягають в тому, що необхідно зберегти стимули до виробництва продукції і отримання доходів. Основними аргументами щодо зростання рівності в розподілі доходів є зведення до мінімуму впливу розподілу доходів на ефективність економіки. Мається на увазі, що цей вплив негативний і його потрібно максимально зменшити.
Антимонопольне законодавство та антимонопольна практика
Антимонопольна політика – це сукупність заходів д-ви щодо припинення зловживання монопольним становищем з однієї сторони (тобто нагляд за дотриманням антимонопольного законодавства), та з іншої сторони створення нових монополій та монополістичних об’єднань. Осн обов’язками д-ви у її ді-сті щодо проведення антимонопольної політики є створення антимонопольного законодавства. Антимонопольне законодавство в Укр представлено 3У: "Про обмеження монополізму i недопущення i недобросовісної конкуренції в пiдприємницькiй д-стi" (1992р.), "Про захист від недобросовісної конкуренції" (1996 р.), "Про природні монополії" (2000 р.), "Про захист екон конкуренції" (2001 р.), "Про Антимонопольний комітет України" (1993 р.) та ін.
Основним змістом сучасного етапу антимонопольної політики в Укр є захист уже створеного конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування існуючих конкурентних відносин.
Осно завданнями Антимон комітету Укр є:
1)здійснення держ контролю за дотриманням законодавства про захист екон конкуренції;
2)запобігання, виявлення i припинення порушень конкурентного законодавства;
3)контроль за екон концентрацією;
4)сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
До методів здійснення антимонопольної політики відносять:
1)правові: прийняття відповідних законодавчих та нормативно-правових актів;
2)організаційно-контролюючі: розробка та орг-ція виконання заходів, спрямованих на запобігання порушення конкурентного законодавства; проведення моніторингу, перевірок, призначення експертизи;
3)адміністративно–імперативні: примусовий поділ суб'єктів господарювання, застосування санкцій, накладання штрафів;
4)профілактично-роз’яснювальні: інформування, внесення пропозицій, надання рекомендацій, попередніх висновків стосовно порушень, роз'яснення щодо кваліфікації порушень.