41. Поняття і види розподілу доходів

У кожній екон с-мі, де відбувається екон зростання, створюється більше доходів. Якщо в цілому зростають доходи в країні, то це ще не означає, що відбувається вплив на ступінь нерівності у розподілі доходів. Ринкова економіка – це такий механізм, який не пристосовується до моральних норм. Вона не допускає високу ступінь нерівності в доходах. Є фактори особливого характеру, які впливають на нерівність і на її зростання. До них відносимо:

1) різниця у здібностях (люди відрізняються інтелектуальними, естетичними, фіз. здібностями; націленість талантом і працьовитість дає можливість індивіду зробити такий вклад у створення сук продукту, який принесе йому дуже великі доходи, інший індивід цього може не досягти)

2)здобуття освіти (існує різниця по рівню оптимальної освіти і в профес підготовці; виникає різна можливість отримати високі доходи; частково ця різниця може бути результатом вільного вибору, а частково може не бути можливості оплатити навчання)

3) проф. смаки і ризики (ті працівники, які погоджуються на інтенсивну важку роботу, будуть отримувати більше; існує різниця між людьми у готовності до ризику)

4) володіння власністю (існує значна нерівність між людьми, які володіють власністю; вона може бути значною, оскільки багатство породжує багатство, то це явище посилює нерівність у доходах)

5) панівне становище на ринку (якщо фірма має здатність піднімати ціни на ринку, то це теж сприяє зростанню її доходів і викликає нерівність у доходах)

6) звичайне везіння, як індивіда учасника вир-цтва

У різних екон с-мах, особливо якщо вони кардинально різні, принципи розподілу доходів теж різні. Так, у ринк с-мі нерівність в доходах – це закономірне явище. У командно-адміністративній с-мі існує зрівнялівка у розподілі доходів. Це означає, що вклад працівника у вир-цтво різний, а отримування доходів однакове.

Отже, розподіл доходів і ступінь нерівності у розподілі у різних країнах може бути різним, навіть якщо ці країни мають однакову екон с-му. На ступінь нерівності може впливати політ ситуація і прийнята програма по розподілу доходів.

42. Поняття і типи змішаної екон с-ми

Усі сучасні економіки можна визначити як змішані, які поєднують: а)ринковий механізм; б)методи централізованого планування. Ринковий спектр змішаної економіки працює найбільш ефективно. Там досягається найвища виробнича та розподільча ефективність. Ринковий сектор є найбільшим платником податків і за рахунок якого формується переважна частина державного бюджету. Проте ринковий сектор не спроможний самостійно забезпечити вирішення важливих соц.-екон. проблем суспільства: 1)управління державою; 2)фінансування науки, освіти, гуманітарних сфер. Поза дією ринкового сектора та ринкових механізмів лишаються діти, безробітні, інваліди, люди похилого віку тощо. Крім того, в ринкових економіках є постійна тенденція до монополізації ринку і знищенню конкуренції. Із значними проблемами в екон та соц. житті суспільства, які неспроможні визначити ринок, то потрібне державне втручання побудоване на основних принципах: 1)сприяє стабілізації та зростанню економіки; 2)забезпечує економіку певними товарами і послугами, які виробляються в недостатньому обсязі або взагалі не виробляються; 3)здійснює перерозподіл доходів і ресурсів. Держава втручається в екон. та соц. життя в переважній більшості сучасних країн, проте форми і методи втручання є різними, наприклад в країнах Зх.Європи використовується індикативне планування, коли визначаються показники зміни найбільш важливих напрямів екон. розвитку, у Франції використовуються державні замовлення.

Є такі типи: держ-ринкова і ринково-держ.

Ринково-державні змішані економічні системи такі, де провідне місце займають ринкові методи регулювання. До них відносять: а)ринковий змішаний капіталізм, коли переважає приватна власність, ринкові методи виробництва розподілу (США, Японія, Канада, деякі країни Зх.Європи); б)соціальна ринкова економіка, коли поєднується свобода діяльності на ринку з високою степінню соц. захисту (Німеччина, Голландія).

Державно-ринкові с-ми відзначаються пануванням державної власності, постійним зростанням приватного сектору, розширення за умов домінування централізованого планування (країни з перехідною економікою, Україна).

В таких умовах екон регулювання тип здійснюється через с-му державних замовлень, індикативного планування бюджетно-фіксального і грошово-кредитних політик.

Найбільший вплив в державному здійсненні через проведення держ закупівель і трансферних платежів. До державних закупівель відноситься зброя, судно і машинобудування, будівництво, автомагістралі, заклади освіти. Через трансферні платежі здійснюється державна закупівля в Норвегії 46%, Швеції 41%, Франції 45%.