
- •Тема 1. Історія соціології
- •Социологическая концепция э. Дюркгейма (1858-1917)
- •3. Соціологічні переконання м. Вебера
- •3.1 Методологія соціологічного пізнання м. Вебера
- •3.2 Теорія «соціальної дії»
- •3.3 Політична соціологія м. Вебера
- •3.4 Релігія в соціологічній концепції м. Вебера
- •Теорія Вільфредо Парето
- •Глава I.
- •Религиозное обоснование протестантской этики
- •. Теорія еліт Парето
- •Тема 1. Соціальна структура суспільства.
- •Об’єктивістські концепції соціальних структур: провідні ідеї, категорії, пізнавальні обмеження.
- •Индивидуальные и групповые статусные позиции
- •Стратификационное пространство (структури)
- •Два измерения социального пространства
- •28. Класифікація статистичних мір за рівнем соціологічного вимірювання. Графічне представлення соціологічних даних: гістограма, полігон, огіва, кумулята. Графічне зображення даних
- •29. Діаграми: секторні, стовпчикові, рядкові.
- •30. Планування вибірки
- •31. Репрезентативність вибірки.
- •33. Обчислення обсягу вибірки за значенням припустимої похибки.
- •34. Проста випадкова вибірка
- •35. Багатоступенева вибірка.
- •37. Способи ремонту вибірки: відсікання, перезважування.
- •42. Поняття статистичної гіпотези.
- •43. Нульова та альтернативна гіпотези.
- •44. Помилки першого та другого роду.
- •45. Статистичні критерії.
- •46. Загальна процедура перевірки статистичних гіпотез.
- •47, 48, 49.Факторний аналіз. Застосування факторного аналізу в емпіричних соціологічних дослідженнях.
- •Задачи и условия факторного анализа
- •Процедура вращения. Выделение и интерпретация факторов
- •Тема 2. Соціальна стратифікація сучасного суспільства
- •9 Типів стратифікаційних систем
- •Протокол аналізу документів.
- •Етапи та процедури аналізу документів.
- •Типові помилки аналізу документів в соціологічному дослідженні.
- •Классификация тестов
- •По форме
- •Индивидуальные тесты
- •Групповые тесты
- •Устные и письменные тесты
- •Бланковые, предметные, аппаратурные, компьютерные тесты
- •Вербальные и невербальные тесты
- •По содержанию
- •Основные экспериментальные планы с контрольной группой и рандомизацией
- •Етап планування фокус-групового інтерв’ю.
- •Особливості поведінки модератора у фгі.
- •Аналіз результатів фокус-групового інтерв’ю.
- •Напрям: Соціологія масових комунікацій
- •Тема 1. Масова комунікація в житті суспільства.
- •Тема 2. Історія вивчення соціальної комунікації.
- •Тема 3. Підходи до дослідження масової комунікації.
- •Тема 4. Ефект та ефективність масових комунікацій.
- •Тема 5. Фотографія як різновид масової комунікації.
- •Тема 6. Телебачення в сучасному світі (2 год).
- •Тема 7. Кіно як предмет соціологічного аналізу. !!!!!!!
- •Тема 8. Реклама як особливий вид масової комунікації.
28. Класифікація статистичних мір за рівнем соціологічного вимірювання. Графічне представлення соціологічних даних: гістограма, полігон, огіва, кумулята. Графічне зображення даних
Дуже корисним для змістовного аналізу є зображення даних у графічній формі.
Гістограма — це послідовність стовпчиків, розміщених вертикально (вертикальна гістограма) чи горизонтально (горизонтальна гістограма). Кожний стовпчик має висоту (або довжину), пропорційну кількості (або частці, або відсотку) об'єктів, що мають відповідне значення ознаки.
Для кожного стовпчика гістограми вказано відповідну частоту та відсоток. Отже, конфігурація стовпчиків гістограми дає уявлення про тенденцію, а числа необхідні для більш детального аналізу. Як правило, при побудові гістограм використовують рівні інтервали, а отже, стовпчики мають однакову ширину. Масштаб зображення краще обирати так, щоб відношення висоти найбільшого стовпчика до ширини гістограми було приблизно 3:5. Досить часто гістограму зображують не у вигляді окремих стовпчиків, а як суцільний контур.
У процесі аналізу досить часто виникає необхідність розбити метричні ознаки на нерівні інтервали. Саме на нерівні інтервали розбивають, як правило, такі ознаки, як прибуток, вік та ін. Це пов'язано з тим, що діапазон значень ознаки може бути досить істотним, а також з необхідністю виділити певним чином наповнені інтервали. При побудові гістограм на нерівних інтервалах висоту стовпчика відкладають пропорційно не до частки (відсотка), а до щільності розподілу відповідної ознаки. У побудованій таким чином гістограмі не висота, а площа кожного зі стовпчиків пропорційна до кількості (або частки, або відсотка) об'єктів, що мають відповідне значення ознаки. Так, на рис. 2 зображено вертикальну гістограму вікового складу опитаних респондентів. Порівнювати "наповненість" вікових груп слід шляхом порівняння не висоти стовпчиків, а їхньої площі* Звичайно, завжди слід пам'ятати: при побудові гістограми припускається, що всередині одного розрядного інтервалу щільність розподілу є сталою величиною (не змінюється).
Ознака 177. Вік (згрупований).
Кількість об'єктів 431. Є значень 399 (92,7 %).
Якщо центри верхніх горизонтальних ліній стовпчиків гістограми з'єднати відрізками прямої, то вийде фігура, яку називають "полігон розподілу". На рис. З зображено полігон розподілу респондентів за віком (аналогічний гістограмі на рис. 2). Полігон дає уявлення про форму статистичного розподілу ознаки.
Ознака 177. Вік (згрупований).
Кількість об'єктів 431. Є значень 399 (92,7 %).
Рис. 3. Полігон розподілу респондентів за віком
Кумулята служит для графического изображения кумулятивного вариационного ряда. Для ее построения на оси абсцисс откладывают значения аргумента, а на оси ординат - накопленные частоты или накопленные относительные частоты. Масштаб на каждой оси выбирают произвольно. Далее строят точки, абсциссы которых равны вариантам (в случае дискретных рядов) или верхним границам интервалов (в случае интервальных рядов), а ординаты - соответствующим частотам (накопленным частотам). Эти точки соединяют отрезками прямой. Полученная ломаная и является кумулятой.
Количество баллов x |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Число учащихся n |
1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
6 |
5 |
3 |
3 |
2 |
1 |
Решение.
Cоставим кумулятивный вариационный ряд (см. таблицу ниже), для которого построим кумуляту.
Количество баллов |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Частота |
1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
4 |
6 |
5 |
3 |
3 |
2 |
1 |
Накопленная частота n |
1 |
2 |
4 |
7 |
11 |
15 |
21 |
26 |
29 |
32 |
34 |
35 |
Огива
Огива строится аналогично кумуляте с той лишь разницей, что накопленные частоты помещают на оси абсцисс, а значения признака — на оси ординат.