18.Стилі педагогічного спілкування.

Виділяють наступні стилі педагогічного спілкування: авторитарний, демократичний, ліберальний.

Авторитарний стиль заснований на беззаперечному підпорядкуванні влади, диктатурі. В даному випадку вчитель сам визначає групові стилі, сам приймає рішення, на учнів впливає, головним чином, наказом, розпорядженнями, які не підлягають обговоренню. Авторитарний стиль породжує байдужість, грубість, жорстокість.

Демократичний стиль властивий широким масам народу. Простий і доступний у звертанні, у своїх відносинах з людьми. Походить від сл. “ демократія”, що означає політичний лад, заснований на визнанні принципів народовладдя, волі і рівномірності громадян. Також його можна визначити як принцип організації колективної діяльності, де забезпечується активна і рівноправна участь у ній усіх членів колективу. Справедливе відношення до учнів викликає формування у них доброзичливості, готовності до співчуття та взаємопідтримки.

Ліберальний стиль спілкування – походить від сл. “ лібералізм” – ідеологічний і політичний лад, що поєднує прихильників демократичних прав. Для нього характерна зайва терпимість, поблажливість, шкідливе потурання.

19.Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування

Ділове спілкування – це процес взаємозв’язку та взаємодії, в результаті якого відбувається обмін діяльністю, інформацією та досвідом, що передбачає досягнення певного результату, розв’язання конкретних проблем, та реалізацію певних рис. Ділове спілкування можна умовно розділити на пряме( безпосередній контакт) і непряме ( коли між партнерами існує просторова або часова дистанція). Пряме ділове спілкування має більшу результативність, силу емоційного впливу і навіювання, ніж непряме; у ньому безпосередньо діють різні соціально-психологічні механізми. Ділове спілкування реалізується в різних формах: ділова бесіда, ділові переговори, ділові наради, публічні виступи та ін.

Ділове спілкування виконує у суспільстві наступні функції : Інструментальна – характеризує спілкування як соціальний механізм управління, що дозволяє одержати і передати інформацію, необхідну для здійснення якоїсь дії. Інтегративна функція – спілкування використовується як засіб об’єднання ділових партнерів. Самовираження – дозволяє самовиразитись і самоствердитись, продемонструвати особистісний психологічний та інтелектуальний потенціал. Трансляційна – служить для передачі конкретних способів діяльності, оцінок, думок, суджень. Функція соціального контролю – для регламентації поведінки та діяльності, а вдеяких випадках і мовних акцій учасників ділової взаємодії. Соціалізіції – розвиток навичок культури ділового спілкування. Експресивна – за допомогою цієї функції ділові партнери прагнуть виразити і зрозуміти емоційні переживання один одного, що частіше виражаються через невербальні засоби.

Специфіка ділового спілкування.

Ділове спілкування – це процес взаємозв’язку та взаємодії, в результаті якого відбувається обмін діяльністю, інформацією та досвідом, що передбачає досягнення певного результату, розв’язання конкретних проблем, та реалізацію певних рис. Ділове спілкування можна умовно розділити на пряме( безпосередній контакт) і непряме ( коли між партнерами існує просторова або часова дистанція). Пряме ділове спілкування має більшу результативність, силу емоційного впливу і навіювання, ніж непряме; у ньому безпосередньо діють різні соціально-психологічні механізми. Ділове спілкування реалізується в різних формах: ділова бесіда, ділові переговори, ділові наради, публічні виступи та ін. Ділове спілкування виконує у суспільстві наступні функції : Інструментальна – характеризує спілкування як соціальний механізм управління, що дозволяє одержати і передати інформацію, необхідну для здійснення якоїсь дії. Інтегративна функція – спілкування використовується як засіб об’єднання ділових партнерів. Самовираження – дозволяє самовиразитись і самоствердитись, продемонструвати особистісний психологічний та інтелектуальний потенціал. Трансляційна – служить для передачі конкретних способів діяльності, оцінок, думок, суджень. Функція соціального контролю – для регламентації поведінки та діяльності, а вдеяких випадках і мовних акцій учасників ділової взаємодії. Соціалізіції – розвиток навичок культури ділового спілкування. Експресивна – за допомогою цієї функції ділові партнери прагнуть виразити і зрозуміти емоційні переживання один одного, що частіше виражаються через невербальні засоби.

Основна відмінність ділового спілкування від повсякденного (неформального) полягає в тому, що в його процесі ставляться мета і конкретні завдання, які вимагають свого вирішення. У діловому спілкуванні ми не можемо припинити спілкування з партнером (принаймні без утрат для обох сторін).

Фактори, що впливають на ділове спілкування.

Існує 5 умов, від яких залежить, чи будуть люди розуміти те, про що говорять у діловому спілкуванні:

єдність професійної мови

урахування інтелекту іншої людини

логічність викладу думки

вміння концентрувати увагу на справі

наявність повноти інформації про справу, що розглядається

Бар’єри:

Фізичні (простір, час, дистанція)

Соціальні

Гностичні (невідповідність рівнів мовлення й розуміння співрозмовників)

Емоційні (невідповідність намірів, негативні емоції)

Психологічні (неспівпадання інтересів, негативні настанови)