- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна.
- •Групова взаємодія
- •Сутність поняття «соціальна перцепція. Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •18.Стилі педагогічного спілкування.
- •19.Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування
- •20.Форми ділового спілкування
- •21.Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •23.Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •24.Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •26.Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27.Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •29.Планування занять. Основні етапи заняття.
- •31/ Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •32/ Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •33/ Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •34/ Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування.
- •38.Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •39.Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •42.Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •67. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •68.Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •72.Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •73.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •1) Початковий рівень (учень розрізняє поняття, формули тощо);
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •86. До основних видів проведення дискусій належать такі:
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •96.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •97. Сучасні технології навчання в економічній освіті.
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •102. Сутність поняття «спілкування».
- •103. Основні види та функції спілкування.
- •105. Сутність поняття «вербальна комунікація».
- •106. Особливості монологічного та діалогічного мовлення.
- •107. Сутність поняття «невербальна комунікація».
- •110. Способи впливу партнерів один на одного ( заражування, переконання, наслідування).
- •111. Прояви «я-стану» за теорією трансакційного аналізу е.Берна.
- •112. Сутність поняття «соціальна перцепція»
- •115. Методи та техніки саморегуляції.
Особистісні педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
Розглянемо особистісні та індивідуальні якості педагога. Вони повиннівідповідати одночасно двом рівням вимог, що пред'являються до цієїпрофесії. Вимоги першого рівня пред'являються до вчителя взагалі як доносію професії. Вони безвідносно до соціальних умов, громадськимформацій, навчальному закладу, навчального предмету. Цим вимогам повиненвідповідати будь-який справжній педагог незалежно від того, чи працює вінпри капіталізмі, соціалізм, в умовах села, міста, викладає чиматематику, праця, мова і т. д.
Дослідники відзначають обов'язковість таких особистісних якостей якадекватність самооцінки та рівня домагань, певний оптимумтривожності, що забезпечує інтелектуальну активність педагога,цілеспрямованість, наполегливість, працьовитість, скромність,спостережливість, контактність. Спеціально підкреслюється необхідністьтакої якості як дотепність, а також ораторських здібностей,артистичності натури. Особливо важливими є такі якості педагога,як готовність до розуміння психічних станів учнів і співпереживання,тобто емпатія, і потреба в соціальній взаємодії. Велике значеннянадається дослідниками і «педагогічному такту», у прояві якоговиражається загальна культура педагога і високий професіоналізм йогопедагогічної діяльності та спрямованості.
Кожен педагог повинен в ідеалі мати певні педагогічніздібності для досягнення успішної діяльності. Педагогічніздібності звичайно включають у структуру розглянутих нижчеорганізаційних і гностичних здібностей, хоча ці здібності можутьіснувати окремо один від одного: є вчені, які позбавленіздатності передавати свої знання іншим, навіть пояснити те, що їм самимдобре зрозуміло. Педагогічні здібності, що вимагаються для професора,читає курс студентам і для того ж вченого - керівника лабораторіїрізні.
Ф. Н. Гоноболін дає наступні властивості особистості, структура яких,на його думку, і складає власне педагогічні здібності:
здатність робити навчальний матеріал доступним;
творчість в роботі;
педагогічно-вольовий вплив на учнів;
здатність організувати колектив учнів;
інтерес і любов до дітей;
змістовність і яскравість мови, її образність і переконливість;
педагогічний такт;
здатність пов'язати навчальний предмет з життям;
спостережливість;
педагогічна вимогливість.
Вимоги другого рівня пред'являються до передового педагогу взагалі,незалежно від навчального предмета, який він викладає - це йогоособистісна готовність до педагогічної діяльності. Готовністьпередбачає широку системну і професійну компетентність, стійкупереконаність людини, соціально-значущу спрямованість особистості, а такожнаявність комунікативної і дидактичної потреби, потреби спілкування,передачі досвіду.
Сталий спонукання до діяльності з обраної професії, прагненняреалізувати в ній себе, застосувати свої знання, здібності відображаєсформованість професійної спрямованості особистості. Це складне,інтегративну якість.
Складовими професійно-педагогічної спрямованості особистостівикладачів і майстрів виробничого навчання є соціально -професійні орієнтації, професійно-педагогічні інтереси,мотиви професійної діяльності та самовдосконалення,професійні позиції особистості. У них відображаються відношення допрофесійно-педагогічної діяльності, інтереси і схильності, бажаннявдосконалювати свою підготовку.