1. Назвіть специфічні ознаки процесу навчання на відміну від інших видів діяльності. Охарактеризуйте його основні структурні компоненти.

Виявлення суті процесу навчання припускає аналіз його структури.

Найкрупніше розчленовування єдиного процесу навчання полягає у виділенні в його структурі двох взаємозв'язаних елементів: учення і викладання.

Навчання неможливе без одночасного здійснення викладання і учення, без взаємодії учня і викладача. Викладання неможливе без учення, а учення без викладання стає елементом процесу самоосвіти.

Ефективний процес навчання припускає встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин педагога і учня. Школяр (дошкільник, студент) виступає об'єктом викладання і суб'єктом учення. Об'єктом його діяльності є зміст освіти.

Педагог виступає суб'єктом викладання. Його діяльності також направлена на зміст освіти.

Процес навчання - це не просто механічне злиття викладання і учення, а якісне нове, цілісне явище.

Складові компоненти процесу навчання: цільовий, стимулююче-мотиваційний, змістовий, операційно-дійовий (форми, методи), контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний. Ці компоненти характеризують завершений цикл взаємодії вчителя й учнів (від постановки цілей до досягнення результатів навчання).

1) Цільовий компонент – усвідомлення педагогом і прийняття учнями цілі і завдань теми, розділу, навчального предмету. Цілі і завдання визначаються на основі вимог навчальної програми, урахування особливостей учнів класу.

2) Стимулююче-мотиваційний компонент – використання системи прийомів із стимулювання в дітей зацікавленості, потреби у вирішенні поставлених перед ними навчальних завдань. Стимулювання повинно породжувати внутрішній процес виникнення в учнів позитивних мотивів учіння. Мотивація в навчанні виявляється на всіх етапах.

3) Змістовий компонент – визначається навчальною програмою і підручниками. Зміст конкретизується вчителем з урахуванням поставлених завдань, специфіки виробничого й соціального оточення, навчальних можливостей учнів.

4) Операційно-дійовий компонент відображає процесуальну суть навчання і реалізується за допомогою оптимальних методів, засобів і форм організації викладання й учіння.

5) Контрольно-регулювальний компонент передбачає одночасний контроль викладача за ходом вирішення поставлених завдань і самоконтроль учнів за правильністю виконання навчальних операцій, точністю відповідей. Контроль здійснюється за допомогою усних, письмових, лабораторних та інших практичних робіт, заліків й екзаменів, опитування.

6) Оцінювально-результативний компонент передбачає оцінку педагогами і самооцінку учнями досягнутих в процесі навчання результатів, встановлення відповідності їх навчально-виховним завданням, знаходження причин тих чи інших прогалин в знаннях учнів.

Всі компоненти навчального процесу взаємопов’язані. Мета потребує конкретизації у завданнях, вона визначає зміст; ціль і зміст потребують певних методів, засобів і форм стимулювання й організації.

2. Назвіть основні ознаки спільної діяльності.

Здебільшого будь-яка трудова діяльність за змістом та за формою організації об´єктивно є спільною, тобто пов´язаною з іншими людьми.

Спільна діяльність — організована система активності взаємодіючих між собою індивідів, яка спрямована на створення (відтворення) об´єктів матеріальної та духовної культури.

Спільну діяльність характеризують такі ознаки:

— наявність спільної мети;

— наявність органів управління та організації праці;

— просторова та часова присутність учасників взаємодії, яка створює можливість особистого контакту (обмін діями, інформацією та спостереженнями);

— чіткий розподіл індивідуальних діяльностей (дій) між учасниками спільної діяльності;

— поєднання розподілених індивідуальних діяльностей, тобто чітка послідовність їх виконання за певною програмою, яка враховує діяльність кожного учасника;

— узгодження індивідуальних діяльностей у процесі постійної взаємодії учасників спільної діяльності.

У процесі становлення і розвитку спільної діяльності сформувалося три її моделі:

1) спільно-індивідуальна;

2) спільно-послідовна;

3) спільно-взаємопов´язана.

Для організації спільної діяльності потрібне просторово-часове узгодження. Спільною може бути й діяльність раніше незнайомих людей, спрямована на з´ясування питання, на якому сходяться їх проблеми, інтереси тощо. Важливими елементами спільної діяльності є взаємодія та спілкування, вони немовби пронизують спільну діяльність, в якій суб´єкти почергово та взаємно змінюють соціально-психологічні стани, цінності та наміри один одного.

Спільна діяльність стосується й управлінської сфери, поширюючись як на специфіку функціонування груп керівників, так і на особливості використання потенціалу підлеглих у прийнятті рішень та розв´язанні завдань (йдеться про спільне з рядовими співробітниками управління).

Отже, спільна діяльність учителя й учнів за типом взаємин між ними на діяльнісному рівні є управлінням, основна функція якого – надання учням допомоги в становленні учбової діяльності; а за типом взаємин між учителем і учнями на особистісному рівні – співробітництвом. На діяльнісному рівні взаємини співробітництва моделюються в ситуації, коли навчання будується за типом спільної учбової діяльності. Остання є розподіленою спільною діяльністю щодо функцій управління учбовою діяльністю.