- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна.
- •Групова взаємодія
- •Сутність поняття «соціальна перцепція. Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •18.Стилі педагогічного спілкування.
- •19.Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування
- •20.Форми ділового спілкування
- •21.Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •23.Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •24.Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •26.Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27.Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •29.Планування занять. Основні етапи заняття.
- •31/ Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •32/ Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •33/ Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •34/ Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування.
- •38.Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •39.Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •42.Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •67. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •68.Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •72.Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •73.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •1) Початковий рівень (учень розрізняє поняття, формули тощо);
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •86. До основних видів проведення дискусій належать такі:
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •96.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •97. Сучасні технології навчання в економічній освіті.
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •102. Сутність поняття «спілкування».
- •103. Основні види та функції спілкування.
- •105. Сутність поняття «вербальна комунікація».
- •106. Особливості монологічного та діалогічного мовлення.
- •107. Сутність поняття «невербальна комунікація».
- •110. Способи впливу партнерів один на одного ( заражування, переконання, наслідування).
- •111. Прояви «я-стану» за теорією трансакційного аналізу е.Берна.
- •112. Сутність поняття «соціальна перцепція»
- •115. Методи та техніки саморегуляції.
31/ Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
Мотивація до навчання – одна із головніших умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальній діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням профільного навчання у старших класах. Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто – спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінки результатів труда учнів та вчителів.
Види мотивів
Соціальні (обовязок, відповідальність,, підвищення власного статусу, певні посади в майбутньому,орієнтація на різні способи взаємодії з навколишніми людьми, ствердження своєї ролі і позиції в групі)
Пізнавальні ( орієнтація на ерудицію, задоволення самого процесу навчання та його результатів, орієнтація на способи добування знань)
Особистісні ( бажання зміни власних психологічних фізичних моральних інтелектуальних якостей, орієнтація на здобуття додаткових знань, орієнтація на реальну можливість діяти і впливати на ситуацію та на поведінку інших, прагнення матеріальної вигоди)
або
Безпосередньоспонукальні мотиви навчальної діяльності
Ґрунтуються на емоційних проявах особистості (яскравість, новизна, цікавість, привабливість, особистість педагога, бажання одержати нагороду, похвалу, страх одержати негативну оцінку, небажання бути об'єктом обговорення в класі)
Перспективноспонукальні мотиви навчальної діяльності
Засновані на розумінні значущості знання взагалі й навчального предмета зокрема (прикладний характер знань, пов'язування навчального предмета з майбутнім самостійним життям, розвинене почуття обов'язку, відповідальності, очікування одержання нагороди в перспективі)
Інтелектуально Спонукальні мотиви
Засновані на одержанні задоволення від процесу пізнання (інтерес до знань, допитливість, прагнення підвищити свій культурний рівень, захопленість процесом розв'язання навчальнопізнавальних задач)
32/ Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
.До таких належать методи формування пізнавальних інтересів та методи, спрямовані на формування почуття обов'язку і відповідальності в навчанні. Методи формування пізнавальних інтересів вимагають при ¬ сування таких прийомів: створення емоційно-моральних ситуацій, ситуацій цікавості, цікавих аналогій, подиву (внаслідок незвичайності наведеного факту, парадоксальності досвіду і т. п.); зіставлення наукових і життєвих тлумачень, наприклад явищ природи.Найважливішим прийомом цих методів є емоційна, яскрава, в якійсь мірі художня мова педагога, яка захоплює слухачів і стимулює їх навчально-по ¬ пізнавальних діяльність. Цінним методом стимулювання інтересу до навчання може бути метод пізнавальної ділової гри. Для утворення гри важливі насамперед тим, що можуть активізувати навчальний процес, а також служать засобом розвитку теоретичного і практичного мислення, актуалізації знань. До методів стимулювання і мотивації навчання відноситься метод створення пізнавального спору (навчальні дискусії, навчальні диспути). Його призначення - створення підвищеного інтересу до теми. Включе ¬ ня учня в ситуації наукової суперечки не тільки поглиблює, його знання, але і викликає на цій основі особливий інтерес до навчання. Як бачимо, пізнавальний інтерес до навчання виникає не сам по собі; він залежить від тих потреб і мотивів, які спонукають людину до діяльності.Мотиваційна сторона процесу навчання має три групи мотивів: зовнішні (заохочення і покарання); змагальні (успіх у порівнянні з кимось або з самим собою); внутрішні (розкриваються як поле для плідної діяльності). Внутрішні мотиви забезпечують найбільш стійкий інтерес до навчання. Тому правильне розуміння мотивації служить необхід ¬ мій передумовою продуктивної роботи викладача, який, використовуючи інноваційні методи та підходи до навчання, активизи ¬ рілої, цілеспрямовано розвиває і поглиблює пізнавальний інте ¬ рес до досліджуваного предмета, залучаючи учнів в експериментальну діяльність, застосовуючи форми і методи активного навчання (проблемного та інших видів). У розвитку і поглибленні пізнавальних інтересів учнів важливе місце займають методи і прийоми самостійної роботи студентів. До них відносяться методи роботи з підручником, довідковою літературою, виконання завдань по алгоритму, проведення дослідів, аналізу учнями незнайомих для них ситуацій, генерування суб'єктивно нової інформації, методика написання курсових і дипломних робіт.