72.Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.

-«дуже добре»: студент постійно виконує всі запропоновані завдання самостійно; вчасно подає роботи на перевірку; під час відповідей висловлює власну точку зору; аргументує свою думку; робить повні та здебільшого правильні висновки; на заняттях веде себе активно; допомагає викладачеві та одногрупникам; демонструє високу успішність.

-«добре»: студент доходить висновків(не завжди правильних); не завжди виявляє ініціативу відповідати; демонструє високу успішність, але інколи це супроводжується марною тратою часу та зусиль.

-«задовільно»: навчальна робота студента несиметрична; зазвичай студент самостійно виконує половину запропонованих занять; не завжди вчасно подає роботи на перевірку; може ігнорувати деякі вимоги викладача; майже не висловлює власну думку; висновки відсутні; демонструє посередню успішність.

-«погано»: навчальна робота студента несиметрична; зазвичай студент самостійно виконує меншу половину запропонованих занять; часто припускається помилок; несвоєчасно подає виконані роботи; на заняттях поводиться пасивно; демонструє низьку успішність.

-«дуже погано»: навчальні роботи студентом практично не виконуються; роботи на перевірку подає з великим запізненням; у письмових завданнях абсолютно не дотримується вимог викладача; відмовляється від виконання завдань; демонструє дуже низьку успішність.

Оцінювання знань — визначення й вираження в умовних одини­цях (балах), а також в оціночних судженнях учителя знань, умінь та навичок учнів відповідно до вимог навчальних програм. Оцінюючи знання, уміння та навички, педагоги керу­ються критеріями, які відповідають загальним вимогам щодо якості знань відповідно до навчальної програми. До таких критеріїв належать обсяг (повнота) знань,який ви­значається кількістю всіх елементів знання про вивчений об'єкт, що передбачає навчальна програма. Глибина знань характеризується кількістю усвідомлених учнем (студен­том) істотних зв'язків і відношень у знаннях. Міцність знань — це збереження в пам'яті вивченого матеріалу, що відтворюється повністю, тривалий час, легко і безпомилко­во. Оперативність знань передбачає вміння використати знання у стандартних однотипних умовах. Важливими критеріями є також уміння викласти знання в усній, пись­мовій і графічній формах та якість умінь і навичок. Рівень знань як критерій оцінки може бути: репродуктивним (знання є свідомо сприйнятою, за­фіксованою в пам'яті та відтворюваною об'єктивною ін­формацією про предмети пізнання); реконструктивним (знання виявляються у готов­ності і вмінні застосувати їх у подібних, стандартних або варіативних умовах); творчим (учні чи студенти можуть продуктивно застосувати знання і засвоєні способи дій у нетипових ситуаціях). З метою об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів у школі впроваджено 12-бальну шкалу. Вона побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів. Відповідно до неї виділяють чотири рівні навчальних досягнень. I рівень (1—3 бали) — початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фраг­ментарна, свідчить про початкові уявлення про предмет вивчення. II рівень (4—6 балів) — середній. Учень відтворює ос­новний навчальний матеріал, здатний виконувати завдан­ня за зразком, має елементарні вміння. III рівень (7—9 балів) — достатній. Учень знає істотні ознаки явищ, закономірностей, а також самостійно засво­ює знання в стандартних ситуаціях. При цьому він демон­струє здатність до аналізу, абстрагування, узагальнення то­що, робить висновки, виправляє допущені помилки. Відпо­відь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча йому бракує власних суджень. Учень може самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності. IV рівень (10—12 балів) — високий. Учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяль­ність має дослідницький характер. Він самостійно оцінює різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і від­стоює особисту позицію. У вищих навчальних закладах збереглася чотириба­льна система оцінювання знань, умінь і навичок, що має чотири оцінки: «незадовільно», «задовільно», «добре», «відмінно». Оцінка «незадовільно» виставляється студентові, який виявив прогалини у знаннях основного навчально-прог­рамного матеріалу, припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань. Такі студен­ти неспроможні продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вузу без додат­кових занять із відповідної дисципліни. Оцінки «задовільно» заслуговує студент, що виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхід­ному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, який справляється з виконанням завдань та ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою, її виставляють студентам, що припустилися огріхів у відповіді на іспиті та при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність ви­правити помилки. Оцінку «добре» виставляють студентам, які виявили повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконують передбачені програмою завдання, засвоїли ре­комендовану програмою основну літературу. Оцінки «відмінно» заслуговує студент, який виявив все­бічні, системні і глибокі знання з навчально-програмного матеріалу, правильно виконує завдання, передбачені програ­мою, ознайомлений з основною і додатковою літературою, що рекомендована програмою. Недоліками такої системи оцінювання знань студен­тів є суб'єктивізм, слабка диференційованість шкали, не­відповідність шкільній системі, до якої звикли студенти як колишні школярі. Одним з ефективних шляхів подо­лання цього у вищій школі є використання модульно-рейтингової системи навчання. У зарубіжних країнах, а останнім часом і в Україні, для перевірки й оцінювання знань учнів використовують різноманітні тести. Вони можуть входити до комплекту навчально-дидактичних матеріалів з певної навчальної дисципліни й видаватися разом із підручником. Усну пе­ревірку багато педагогів вважають лише допоміжнім за­собом контролю сумлінності учня в процесі навчання і оцінки за неї майже ніколи не виставляють.