86. До основних видів проведення дискусій належать такі:

-«круглий стіл»( бесіда, в якій “на рівних” бере участь невелика група студентів (близько п'яти чоловік), під час якої відбувається обмін думками, як між ними, так і з “аудиторією”)

-«форум»( обговорення, схоже із засіданням експертної групи, в ході якого ця група вступає в обмін думками з аудиторією)

-«техніка акваріуму»( зазвичай застосовується при роботі з матеріалом, зміст якого пов'язаний з суперечливими підходами, конфліктами, розбіжностями)

-«судове засідання»( обговорення, що імітує судовий розгляд (слухання справи))

-«міжгрупове обговорення»( явно формалізоване обговорення, побудоване на основі заздалегідь фіксованих виступів учасників – представників двох протистоячих команд, що змагаються).

А також дискусії класифікують:

-за метою(інформаційні, конфронтаційні);

-за результатами(вплив на пасивну аудиторію,просування щодо проблеми,зміна судження опонента);

-за предметом обговорення(постановка проблеми, розв’язання проблеми, обґрунтованість розв’язання)

Основні методи проведення дискусій під час викладання економічних дисциплін:

-метод активного навчання та стимуляції групових процесів;

-метод організації діяльності реальних колективів з метою швидкого і вигідного рішення завдань, які стоять перед студентами.

Від англ. — мозковий штурм — методика стимуляції творчої активності та продуктивності для розв’язання проблеми.

«Мозковий штурм» — це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв’я­зання складних проблем. Метод мозкової атаки можна викорис­товувати в різних формах діяльності: у роботах з малими гру­пами, командами, великими групами («гра з глядачами»), індивідуальній роботі віч-на-віч.

Передумови застосування мозкового штурму:

За звичайних прийомів обговорення та розв’язання проблем виникненню новаторських ідей перешкоджають контролюючі механізми свідомості, які сковують потік цих ідей під тиском звичних, стереотипних форм прийняття рішень.

Проведення роботи можуть стримувати такі фактори: страх перед невдачею, побоювання видатися смішним тощо. Для нейтралізації цих факторів проводиться мозкова атака, яка поєднує евристичний діалог та метод вільних асоціацій.

Методика мозкового штурму широко застосовувалася в 50-х роках у таких країнах, як США і Франція, переважно під час обговорення технологічних завдань, а також проблем планування та прогнозування. Цей метод ефективно використовується і зараз у системі підвищення кваліфікації керівних кадрів.

Умови ефективності мозкового штуру:

1.Максимальна зацікавленість усіх учасників у досягненні результату.

2.Абсолютний авторитет керівника в організації роботи.

3.Чітке дотримання правил проведення мозкової атаки.

Основні принципи мозкового штурму:

-Не критикувати — можна висловлювати будь-яку думку без побоювання, що вона буде невдалою.

-Стимулювати всяку ініціативу — чим незвичайнішу, тим краще.

-Прагнути до найбільшої кількості ідей.

-Змінювати, комбінувати, покращувати запропоновані ідеї (свої та чужі).

Суть мозкового штурму полягає в тому, що студенти отримують тільки одну проблему для розв’язання, а їхнім завданням є генерація якнайбільшої кількості різних неординарних ідей для її вирішення.

Характерною ознакою методу мозкової атаки в класичному розумінні є відокремлення кроку накопичення ідей від кроку їхнього оцінювання. Такий підхід виник з розуміння того, що відділення кроку оцінювання запобігає впливові оцінки на прийняття рішення.

Метод мозкової атаки відносять до групи активних методів навчання й використовують для вирішення конкретних практичних завдань економічного або педагогічного характеру

Під час проведення дискусії аналізують чи були вирішення наступні дидактичні завдання:  І. Завдання, пов’язані зі змістом дискусії:  ― усвідомлення учасниками дискусії суперечностей розглядуваної проблеми;  ― актуалізація набутих раніше знань;  ― творчий підхід щодо з’ясування можливостей застосування набутих знань.  ІІ. Завдання, пов’язані з організацією та проведенням дис-кусії:  ― визначення оптимальної кількості учасників обговорення;  ― дотримання загальних правил поведінки (за відсутності цього можуть виникати крайнощі, зокрема хаотичний перебіг дискусії та надміру організоване обговорення);  ― ускладнення в плані управління дискусією — завдяки ус-відомленню можливості за дотримання певних умов привести аудиторію до об’єктивно правильного висновку з максимальною мірою переконливості.  Одне з найскладніших завдань доводиться розв’язувати, якщо зменшується рівень ступеню самоорганізації слухачів, а ви-кладач вдається до прямого управління дискусією, виступаю-чи в ролі арбітра.

Дискусія дозволяє дасягати таких ефектів:

Дає повне уявлення про проблему, висвітлює її з різних боків, тому що дає можливість висловити різноманітні думки

Зменшує протидію сприйняттю і розумінню нової інформації та забезпечує коригування власних позицій

Надає груповому рішенню статус групової норми

У дискусії з’являються додаткові можливості підтвердження власного статусу

Підвищує згуртованість групи

Отже, на мою думку, у результаті оцінки дискусії відбувається оцінка досягнення описаних ефектів.

Метод аналізу конкретних ситуацій полягає в тому, що увазі студентів пропонується опис конкретної ситуації. Вони мають визначити проблему та правильно її розв'язати. Добираючи ситуації, враховують актуальність проблеми, яка відображується, реалістичність і типовість ситуації. Ситуація може бути запропонована письмово чи усно; у будь-якому разі ефективність її сприйняття залежить від якості викладу умов і обставин, які її спричинили. Аналіз сприяє виявленню причин, що зумовили ситуацію та підводить студентів до правильного розуміння позиції діючих осіб. Складні ситуації, вирішення яких вимагає додаткової інформації, доцільно аналізувати під час самостійної роботи з наступним розгляданням на заняттях.

Ціллю методу є не презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу – саме це сприяє підвищенню ефективності державного управління. Разом з вдосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального в управлінській діяльності, виховує почуття відповідальності в процесі навчання слухачів.

Основна мета цього методу — вироблення вмінь приймати рішення на основі аналітичної діяльності та отриманих знань. Щодо особливостей цього методу, то ситуація як поєднання умов і обставин, які створюють певну обстановку чи проблему, може служити їллюстрацією, вправою, засобом передачі досвіду вирішення проблеми. Розвиток в учнів уміння аналізувати ситуацію, працювати з інформацією, викладати й відстоювати свої погляди допоможе їм орієнтуватися в конкретних економічних умовах.

Робота економіста – це практичне вирішення виробничих ситуацій, що постійно виникають. Тому впровадження в навчання економістів розбору конкретних ситуацій – необхідне і невідкладне завдання, спрямоване на активізацію і зближення навчання з виробництвом. У процесі аналізу і вирішення виробничих ситуацій закладаються основи економічного стилю мислення нового типу.