- •Сутність поняття «спілкування».
- •Структура спілкування та його види і функції
- •Різновиди бар’єрів на шляху оптимального спілкування.
- •Розподіл ролей у взаємодії за е. Берном.
- •Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна.
- •Групова взаємодія
- •Сутність поняття «соціальна перцепція. Психологічні механізми соціальної перцепції.
- •Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи
- •Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні.
- •Психологічні механізми саморегуляції
- •Провідні методи та техніки саморегуляції.
- •Сутність поняття „педагогічне спілкування”, структура цього спілкування
- •Особистісні педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування.
- •18.Стилі педагогічного спілкування.
- •19.Поняття “ділове спілкування”. Особливості ділової спілкування
- •20.Форми ділового спілкування
- •21.Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
- •23.Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •24.Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей.
- •26.Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •27.Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •29.Планування занять. Основні етапи заняття.
- •31/ Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •32/ Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •33/ Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •34/ Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування.
- •38.Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •39.Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання.
- •42.Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.
- •43. Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі.
- •44. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.
- •45. Комунікаційний процес і управління навчанням. Характеристика педагогічної функції комунікації.
- •46. Структура комунікативного акту в навчанні.
- •49. Основні задачі та функції методики викладання економіки.
- •51. Цілі, предмет, об`єкт та зміст курсу “Методика викладання економіки”.
- •67. Види та форми самостійної роботи. Шляхи активізації самостійної роботи в економічній освіті.
- •68.Мета, зміст та типи завдань для самостійної роботи з економіки.
- •72.Системи та шкали оцінювання навчальних досягнень з економіки.
- •73.Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів/студентів з економіки. Приклади використання завдань для виявлення рівнів навчальних досягнень з економіки тих, хто навчається.
- •1) Початковий рівень (учень розрізняє поняття, формули тощо);
- •79. Сучасні засоби навчання в економічній освіті.
- •80. Наочні засоби навчання при вивченні економіки. Їх класифікація та функції.
- •82. Опорні конспекти, інтелект-карти та структурно-логічні схеми. Особливості їх розробки та використання при навчанні економіки.
- •83.Особливості використання технічних та комп’ютерних засобів в економічній освіті.
- •86. До основних видів проведення дискусій належать такі:
- •90. Основні етапи реалізації методу конкретних ситуацій
- •92. Позитивні та негативні аспекти застосування методу конкретних ситуацій в економічній освіті.
- •93. Ігрові технології в економічній освіті: сутність, класифікація ігрових методів, етапи підготовки та проведення. Функції керівника навчальної гри.
- •94. Ділові ігри та їх використання при вивченні економіки.
- •96.Переваги та недоліки ігрових методів навчання економіки у порівнянні з традиційними. Шляхи підвищення ефективності застосування ігрових методів в економічній освіті.
- •97. Сучасні технології навчання в економічній освіті.
- •98. Нова роль викладача в умовах запровадження сучасних технологій навчання.
- •99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
- •100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
- •101. Комп`ютерні технології навчання в економічній освіті, переваги та недоліки їх застосування.
- •102. Сутність поняття «спілкування».
- •103. Основні види та функції спілкування.
- •105. Сутність поняття «вербальна комунікація».
- •106. Особливості монологічного та діалогічного мовлення.
- •107. Сутність поняття «невербальна комунікація».
- •110. Способи впливу партнерів один на одного ( заражування, переконання, наслідування).
- •111. Прояви «я-стану» за теорією трансакційного аналізу е.Берна.
- •112. Сутність поняття «соціальна перцепція»
- •115. Методи та техніки саморегуляції.
99. Тренінгові технології в економічному навчанні: цілі, етапи розробки і проведення тренінгів з економічних дисциплін.
Тренінг – це планомірно здійснювана програма різноманітних вправ для формування та удосконалення вмінь і навичок, підвищення ефективності конкретної діяльності. Це методична форма ефективного поєднання економічної теорії та практики в розвитку знань, мислення, вміння, планування дій та поведінки майбутнього фахівця. Це є практичний засіб виявлення та розкриття потенціалу особистості й команди тих, хто навчається. Тренінгові технології зорієнтовані на концентрацію практичного досвіду та актуалізацію нагромаджених теоретичних знань, процес набуття знань, умінь та відпрацьованих моделей поведінки його учасників у процесі їх спрямованої взаємодії.
Застосування тренінгових технологій в економічній освіті є виключно ефективним, адже він спрямований на розвиток здібностей індивіда й задоволення поточних і майбутніх потреб індивіда на основі економічних знань. Тренінгові заняття допомагають одразу від теорії перейти до практичного застосування набутих знань. Для ефективного впровадження тренінгових технологій у навчальний процес, тренінг повинен відповідати таким вимогам: повинен враховувати базові знання, уміння, навички; орієнтуватись на розв’язання конкретної проблеми організації; результати, отримані в тренінгу, повинні мати практичне застосування; повинні бути враховані соціально-психологічні особливості колективу; тренінг потребує адміністративної підтримки для забезпечення успіху в найближчій перспективі. Основною відмінністю тренінгів від усіх інших форм навчальних занять є їхня чітка підпорядкованість головній навчальній меті – тренуванню навичок, саме тому це один із найефективніших активних методів навчання для вивчення економічних дисциплін. У ціле покладанні цієї форми роботи на перший план виходять афективні й психомоторні цілі, когнітивні ж мають другорядне значення. Для проведення ефективного тренінгу потрібно враховувати кілька невід’ємних етапів: 1) пояснення – надання нової інформації; 2) демонстрація – показ можливостей використання знань; 3) імітація правильних дій; 4) закріплення – практика.
Думаю, тренінги найкраще підходять для економічної освіти, адже серед основних завдань тренінгів є: Орієнтація на кінцевий результат в практичній діяльності, визначення нових виробничих цілей; Згрупування колективу та вдосконалення професійної майстерності; посилення мотивації та ентузіазму працівників; удосконалення навичок спілкування, що найкраще сприяє засвоєнню економічних дисциплін.
100. Системи дистанційного навчання. Переваги та недоліки дистанційного навчання в економічній освіті.
Дистанційне навчання - це гуманістична форма навчання, яка базується на використанні широкого спектра традиційних, нових педагогічних та інформаційних технологій на основі апаратних та програмних засобів, що використовуються для самостійного вивчення навчального матеріалу та організації обміну зі студентами. В основі дистанційного навчання – самостійна робота учня в зручний для цього час у віддаленому від викладача місці. Іноді його ще називають домашнім навчанням або заочними курсами. У процесі дистанційного навчання використовуються різні засоби навчання. Існує кілька форм дистанційного навчання – від простих, що будуються на електронній пошті, он-лайнові системи обміну інформацією в реальному режимі часу, до інтерактивних, що використовують технології відео конференції, мультимедійних презентацій, бродкастів тощо. Застосування дистанційного навчання - онлайнової доставки інформації, комунікації, навчання та тренінгу не заміняє, а додає вартості існуючих методам навчання, що будуються на лекційному на семінарському досвіді, використанні підручників, електронних комп’ютерних засобів.
Використання дистанційного навчання активізує форми самостійної роботи студентів, створює умови для оперативного оцінювання успішності засвоєння студентами навчального матеріалу. Студент отримує можливість самостійно планувати свою освітню діяльність, отримує доступ до літератури, користується матеріалом, що структурований відповідним рівнем знань. Дані технології дають можливість організувати самостійну роботу студентів на основі комп’ютерних технологій, що вимагає відповідного методичного забезпечення. Технологічна процедура організації самостійного навчання студентів може бути такою: 1) вхідне тестування, для визначення рівня студентів; 2) складання індивідуального тематичного плану з дисципліни для кожної групи студентів; 3) організація самостійної роботи в мультимедійних електронних бібліотеках через Інтернет.
Існують не тільки переваги, а й недоліки дистанційного навчання: відірваність студента від викладача, надмірна індивідуалізація навчання, повна відмова від виконання рутинних операцій.
Саме запровадження дистанційного навчання потребує створення матеріально-технічної бази та навчально-методичного забезпечення.