29.Сутність та порядок розробки балансового плану підприємства.

Балансовий план підприємства являє собою складову поточного фінансового плану, який відображає прогнозні зміни активів та пасивів підприємства.

Метою розробки балансового плану є оцінка потреби підприємства в окремих видах активів та визначення можливих джерел їх фінансування.

В основі розробки балансового плану лежить наступний принциповий зв’язок між балансовими показниками:

А = ВК + ПК

Порядок розробки балансового плану:

1. Обгрунтування потреби в активах;

2. Обгрунтування планової суми власного капіталу, виходячи з наявної суми ВК та планового обсягу власних фінансових ресурсів, що будуть використані на виробничий розвиток;

3. Планування суми кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги, виходячи з практики роботи з постачальниками;

4. Планування поточних зобов’язань за внутрішніми розрахунками, виходячи з обсягів діяльності та термінів розрахунків з бюджетом, персоналом тощо;

5. Обгрунтування необхідної суми інших видів позикового капіталу (банківського кредиту, облігаційної позики, фінансового лізингу).

Розрахунок планового розміру окремих балансових статей може бути здійснено на основі коефіцієнта їх еластичності від виручки від реалізації:

БС пл = БСз * (100 + ТРвр*Ке)/100

Балансовий план підприємства має форму Балансу (ф.№1)

32. Сутність та роль власного капіталу підприємства.

відповідно до П(С)БО №2 власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Функції власного капіталу:

• Функція заснування та введення в дію.

• Функція відповідальності та гарантії.

• Захисна функція.

• Функція фінансування та забезпечення ліквідності.

• База для нарахування дивідендів і розподілу майна.

• Функція управління та контролю.

• Репрезентативна функція.

Позитивні риси власного капіталу

• Простота залучення.

• Висока спроможність генерування прибутку у всіх сферах діяльності, так як його залучення не вимагає сплати відсотків (як у випадку кредитування).

• Забезпечує фінансову стійкість підприємства.

• Недоліки власного капіталу.

• Обмеженість обсягів залучення, а відповідно і можливостей по нарощуванню обсягів операційної і інвестиційної діяльності.

• Висока вартість залучення.

• Невикористана можливість приросту рівня фінансової рентабельності.

43. Характеристика складу власного капіталу.

На діючому підприємстві власний капітал представлений наступними основними формами:

1. Статутний капітал;

2. Пайовий капітал;

3. Додатково вкладений капітал;

4. Інший додатковий капітал;

5. Вилучений капітал;

6. Неоплачений капітал;

7. Резервний капітал;

8. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників до капіталу підприємства.

Статутний капітал представляє собою початкову суму власного капіталу підприємства (первісне джерело інвестування і формування майна), що інвестується в формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається законодавством (для підприємств окремих сфер діяльності і організаційно-правових форм регулюється законодавством) і не може бути меншим за встановлену законодавством суму.

Пайовий капітал представляє собою суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Джерелами його формування є обов’язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів підприємств (застосовується кредитними спілками, колективними підприємствами, споживчої кооперацією). Розміри обов’язкових внесків визначаються загальними зборами пайовиків, виходячи із потреби у власному оборотному капіталі. Додаткові внески здійснюються на добровільних засадах з метою забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства.

Додатково вкладений капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість.

Інший додатковий капітал – це сума оцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб

Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників (викуплені акції відображаються за ціною придбання).

Неоплачений капітал являє собою суму заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

Резервний капітал – це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

З економічної точки зору резервний капітал представляє собою частину власного капіталу підприємства, призначену для внутрішнього страхування його діяльності (покриття можливих втрат від господарювання). Головним призначенням резервного капіталу є покриття непередбачених витрат, збитків, сплата боргів підприємства при його ліквідації.

Розмір резервного капіталу залежить від розміру статутного капіталу і регулюється законодавством (повинен складати не менш 25% розміру статутного капіталу).

Формування резервного капіталу відбувається за рахунок щомісячних відрахувань з чистого прибутку (не менш 5%).

Залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний рік.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це прибуток (збиток) попереднього періоду після виплати доходів власникам і формування резервного капіталу, призначений для капіталізації, тобто для реінвестування у виробництво.

З економічної точки зору нерозподілений прибуток являє собою одну з форм резерву власних фінансових ресурсів для забезпечення виробничого розвитку підприємства в майбутньому періоді.