Тема:Розташування станційних колій у плані
План
1 Поліпшення умов торгання рухомого складу.
2 Розташування площадок з урахуванням топографічних умов.
3.Двохскатний профіль на станції
л.1, ст.53-54
Методичні вказівки:
В даній темі розглядають розташування станційних колій у плані. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити, що робиться для поліпшення умов торгання поїзда зважаючи на топографічні умови.
Станції, роз'їзди й обгінні пункти розмішають на площадці. Це поліпшує умови зрушення поїзда з місця в обох напрямках і його розгону перед підйомами, а також зменшує небезпеку мимовільного відходу з роздільного пункту окремо знаходячихся вагонів від сильного вітру.
В окремих випадках, коли розташування доріг на горизонтальній площадці викликає значне збільшення обсягу земляних робіт, допускається розміщати їх на ухилах не крутіше 1,5%о.
В особливо важких топографічних умовах роздільні пункти в тій частині станційної площадки, де не передбачається виконання маневрів і відчеплення локомотива від поїзда, допускається розташовувати їх на ухилах 2,5 %о і крутіше. В усіх випадках розташування станцій,роз'їздів і обгінних пунктів на ухилах крутіше 2,5 %о повинні бути забезпечені умови утримання поїздів установленої маси гальмами локомотивів, а також умови зрушення з місця цих поїздів.
На станціях, роз'їздах і в обгінних пунктах, де передбачається відчеплення локомотивів чи вагонів від поїзда і проведення маневрових операцій, профіль колії в межах корисної довжини повинен, як правило, виключати можливість мимовільного відходу рухомого складу з роликовими підшипниками. Це може бути досягнуто застосуванням трьохелементного подовжнього профілю увігнутого обрису, з однаковими позначками по кінцях корисної довжини. Довжина протинахилу, м,
li=klкд /i
де k — коефіцієнт, що визначає припустимий діапазон глибини зниження (0,45—0,55); lкд—корисна довжина приймально-відправного шляху, м; i— крутість протинахилу, 1,5—2,5 %о.
Відрізок траси, виділений для розміщення станцій, чи роз'їзду обгінного пункту, називають станційною площадкою.
Довжиною станційної площадки вважається відстань L між точками перелому профілю. Розташування стрілочних переводів на кривих, що сполучають, у вертикальній площині не рекомендують, необхідна мінімальна довжина площадки яка визначається довжиною шляхового розвитку станції Lст, рахуючи по головному шляху між вхідними стрілками, плюс довжина тангенсів вертикальних кривих Т з кожної сторони (див. мал.), тобто L min= lст+ T1, + T2
Довжина тангенса вертикальної кривої, м,
T=RB\2000·Di
де RB\2000— радіус вертикальної кривої, м;
Di — алгебраїчна різниця ухилів, %о.
Трьохелементний подовжній профіль роздільного пункту
Запитання для самоконтролю:
1 Де розмішають станції, роз'їзди й обгінні пункти?
2 Коли розмішають на площадці роздільні пункти?
3 Коли допускається розміщати їх на ухилах?
4 Як допускається розміщати роздільні пункти в важких топографічних умовах ?
5 Що називається станційною площадкою?
Самостійна робота №1.6.9