Тема:Рейкові стики і стикові скріплення

План

1.Призначення рейкових скріплень та стиків.

2. Конструкції рейкових скріплень і стиків.

3.Види стиків.

л.1, ст.34-37

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають рейкові стики і стикові скріплення. Під час вивчення даної теми необхідно уяснити для чого рейки з’єднують між собою, що для цього використовують, та на які види поділяють стики.

Для того щоб створити безперервність рейкових ниток залізничної колії і забезпечити безпечний, рух поїздів, рейки з'єднують між собою.

З'єднання забезпечується або пристроєм стиків між двома сусідніми рейками, або їхнім зварюванням. Перша конструкція зветься стикового, чи ланкового, шляху, тому що в стику з'єднані обидві рейки (правий і лівий), а вони разом зі шпалами й скріпленнями утворять окрему рейкову ланку. Шлях, у якого рейки зварені між собою уздовж на значному, у порівнянні з довжиною рейки, протязі, називається безстиковим.

Мал. 1. Стик у висячому положенні Мал. 2. Стик на шпалі

Основними видами стиків є стик у висячому положенні (мал. 1) і стик на шпалі (мал. 2).

Істотним недоліком стику на шпалі є підвищена, у порівнянні зі стиком у висячому положенні, твердість з'єднання. При проході коліс по стику шпала навантажується нерівномірно, спочатку з боку кінця рейки, що віддає, а потім із боку приймаючого. Усе з'єднання деформується. Між окремими його елементами утворяться зазори, у результаті чого при проходженні рухомого поїзда виникають удари, що сприяють подальшому розладу стику, сильному зносу рейкових кінців (мал. 71).

Стик у висячому положенні — більш пружна конструкція, знос рейкових кінців у цьому типі стику менше, але унаслідок великого прогину рейок при проходженні колеса по стику створюються більш важкі умови роботи для накладок.

Стик у висячому положенні в нашій країні прийнятий у якості стандартного. Ця конструкція, поширена й у багатьох інших країнах.

По взаємному розташуванню стиків на двох рівнобіжних рейкових нитках розрізняють «стики на косинцеві», тобто поставлені один проти іншого, і «стики в розбіжку», при яких стик однієї рейкової нитки знаходиться приблизно проти середини іншої. При «стиках на косинцеві » удар коліс, що проходять через стик по обох рейках, відбувається одночасно, що збільшує вплив рухомого поїзда на шлях, і він випробує більш сильні удари.

При «стиках в розбіжку » виникає розгойдування рухомого поїзда тому розташування «стиків по на косинцеві » є стандартним.

По конструкції стики розрізняють механічні, зварені і клейові. У механічних стиках рейки з'єднують за допомогою накладок і болтів. Зварені стики застосовуються при пристрої безстикового шляху, клейові — головним чином, на ділянках шляху, обладнаних автоблокуванням, де через визначені проміжки в залежності від розміщення світлофорів необхідно здійснити ізоляцію однієї рейки від іншого, улаштувати ізолюючий стик.

Основними складовими частинами механічного стикового з'єднання є накладки — металеві смуги визначеної форми, що накладаються на рейки, що з'єднуються, із двох сторін і скріплюються болтами. Накладки разом із болтами й іншими деталями стику звуться стиковими скріпленнями.

Оскільки безперервність рейкової нитки в стику розривається, міцність його завжди менше, ніж цілої рейки. Тому завжди прагнули створити таку конструкцію стику, яка б по міцності якнайближче відповідала міцності цілої рейки.

З мал. 72 видно, що всі накладки мають верхню й нижню скошені поверхні. Кут, під яким вони скошені, відповідає куту нахилу нижньої поверхні головки рейки і вертикальній підошві рейки. Завдяки цьому при монтажі стику накладка щільно входить у «пазуху» між підошвою й головкою рейки і при належному затягуванні болтів забезпечується щільне її заклинювання.

Накладки в стику через шийку рейки скріплюються болтами. Щоб болти не проверталися, у кожної двохголовій накладці отвору роблять по черзі то круглими, те овальними, а болти вставляють, то з однієї, то з іншої сторони стику.

Важливим елементом стику є зазор між торцями зєднуємих рейок. Він повинний бути таким, щоб при максимальній температурі влітку рейки .нормальної довжини тільки сходилися, не роблячи тиску один на іншій; узимку ж при найменшій можливій температурі повинне забезпечуватися повне розкриття зазору без створення небезпеки провалювання коліс рухомого поїзда. Максимальний зазор може бути 21. ..23 мм.

Запитання для самоконтролю:

1. Для чого рейки з'єднують між собою?

2. Які бувають з'єднання?

3. Які бувають види стиків?

4. Які недоліки і переваги у стику на шпалі і стику у висячому положенні?

5. Які по конструкції бувають стики?

6. Який повинен бути зазор між торцями стикуємих рейок?