12. Структура й оцінка економічної інформації.

Оброблення інформації на ЕОМ потребує структуризації та формалізованого опису окремих її сукупностей. З погляду логіки управління та розміщення даних на носіях розрізняють логічну та фізичну структуру даних.

Логічній структурі даних у порядку агрегування (укрупнення) характерне таке виокремлення елементів даних: символ  реквізит  показник  масив  інформаційний потік  інформаційна база.

Символ - це елемент даних, який не має змісту. Це елемен­тарний сигнал інформації (літера, цифра, знак).

Реквізит (елемент, атрибут,ознака) - це інформаційна сукупність найнижчого рангу, яка не підлягає поділу на одиниці інформації. Реквізити бувають двох видів: реквізити-основи та реквізити-ознаки. Реквізит-ознака розкриває якісні властивості об’єкта, а реквізит-основа – абсолютне або відносне його значення. У процесі обробки інформації вони мають різне значення: над реквізитами-основами виконуються арифметичні операції, а над реквізитами-ознаками - логічні.

Показник є структурною одиницею, яка характеризує будь-який конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків. Тому показник має назву, яка розкриває його форму і значення. На основі показників складають документи. В документі може бути кілька показників.

Масив даних. Це набір взаємопов'язаних даних однієї форми (однієї назви) з усіма її значеннями. Він інтерпретує реальні значення реквізитів, що утворюють інформаційне повідомлення. Прикладом масиву може бути сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві. Масив даних є основною інформаційною сукупністю, якою оперують у інформаційних процедурах.

Інформаційним потоком називають сукупність масивів даних, що стосуються однієї й тієї самої ділянки об’єкта.

Інформаційна база з позиції підприємства (комерційної структури), - це уся сукупність інформації, яка є одиницею вищого рангу. Вона притаманна всім без винятку об’єктам, незалежно від рівня управлінської техніки. Вона становить основу інформаційної системи будь-якого об'єкта, передусім об'єкта управління, і є частиною ІС.

Фізична структура даних налічує такі одиниці інформації: символ полеагрегат данихзапис файлбаза даних.

Поле - поєднання символів, яке приводить до створення мінімального елемента масиву.

Агрегат даних - це пойменована сукупність двох і більше елементів нижчого рівня. Загалом до агрегату даних можуть належати як елементи, так і інші агрегати даних.

Запис - пойменована сукупність полів, об'єднаних за змістом.

Файл - пойменована сукупність записів для об'єктів одного типу. Як правило, записи, що входять до файла, мають однакову структуру.

База даних (БД) – пойменована сукупність взаємозв’язаних файлів з мінімальною надмірністю, яка призначена для одночасного користування багатьма користувачами. Вона пов'язується з організацією даних на принципах автоматизованого банку даних (АБД) і застосування ЕОМ.

13. Інформація — сукупність відомостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у навколишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всередині певної системи.

Економічна інформація — один з найбільш масових різновидів інформації, що відображає процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.

Економічну інформацію можна подати в табличній та графічній формах, у виглядітекстів і динамічних рядів.

Найбільшпоширеною формою поданняпервинної та результатноїінформації є таблична. Таку форму маютьпервиннідокументи (рядки в документах і реквізити, якіможнарозглядати як графи), вихіднідокументи (звіти, відомості, розрахунки, таблиці), дані на машиннихносіях у реляційних базах даних.

Обробка табличної інформації забезпечується засобами електронних таблиць (Ехсel, QuattroРго, Lotus 1-2-3 в сучасних версіях) та організацією реляційних баз даних з використанням систем управління базами даних (СУБД): FохРгоfогWindows, Ассеss, Informix, Огасlе. Табличні процесори сприяють виконанню традиційних розрахунків, пов'язаних з маніпулюванням даними рядків і граф, завдяки наявності вбудованих функцій, а також дають змогу виконувати спеціальні аналітичні розрахунки. Передбаченотакожфункціюекспорту-імпортуданих з формату електроннихтаблиць у базиданих, і навпаки. У реляційнійбазіданих будь-який документ чилінійний файл данихподається у вигляді набору двовимірних плоских таблиць, якіскладаютьсязістовпчиків (граф) і рядків. Необхідніаналітичнізадачірозв'язуються за допомогоюспеціальногопрограмногозабезпечення. Чільнемісце у відображеннірезультатіваналітичнихрозрахунківналежитьграфічнійформі, яка даєнаочне й концентрованеуявлення про динамікупроцесів, функціональнізалежностіміждвома і більше факторами економічногоаналізу, сприяєвиявленнютенденцій і закономірностей. Графікирізнихвидівбудуються за допомогоюелектроннихтаблиць, окремихтекстовихпроцесорівабоспеціальногопрограмногозабезпечення (наприклад STATGRAPHICS). Аналітикможекористуватисяграфічноюінформацією, яка є результатом розв'язанняаналітичних задач на підприємствіабонадійшла з зовнішніхджерел. Сучаснізасобиоргтехніки з відповіднимпрограмнимзабезпеченнямуможливлюютьвикористаннязовнішньоїграфічноїінформації. Текстоваінформація - найменшформалізована форма відображенняінформації. Переважнубільшістьтакоїінформації не фіксовано на машиннихносіях, певначастинаїїперебуває в базах даних. Для їїформування в електронномувиглядівикористовуютьсятекстовіпроцесориWindowsWord, ЛЕКСИКОН та ін. Текстовіфайли не підлягаютьавтоматизованійобробці (наприклад, пошуку та групуваннюданих, видачіінформації на запит). ВикористанняWeb-технологійзабезпечуєорганізацію, ведення і дальше використання баз даних у виглядігіпертексту. Гіпертекстоватехнологіядаєзмогукористувачевіпереміщуватисявід одних об'єктівінформації до інших з урахуваннямїхніхзмістових і семантичнихзв'язків.

14. Будь-яка інформація, зокрема й економічна, потребує матеріалізованого подання, тобто вона має бути якось і на чомусь зафіксована. Матеріальною основою для запису ЕКІ здебільшого є папір. Проте це можуть бути й інші матеріальні чи технічні засоби.  Розрізняють первинне і вторинне подання інформації. Записування даних, які вже пройшли первинну реєстрацію, є їх вторинним поданням. Обчислювальна техніка також потребує певного подання інформації, а отже, кількох етапів роботи з даними: підготовки їх для вводу в ЕОМ, самого вводу, фіксування та зберігання в ЕОМ, виводу результатів обробки. Досінайпоширенішою є реєстрація ЕКІ на паперовійоснові у формі документа (паперовий документ). Особливу роль відіграютьпервиннідокументи, в якихвиконуєтьсяпервиннареєстрація (фіксація) інформації. Складанняпервиннихдокументів — робота вельми відповідальна й трудомістка, оскількиспочаткупотрібно «спіймати» й сприйнятиінформацію, а потім уже зафіксуватиїї в документі на носіях. Документ, зокрема й первинний, виконуєдвіфункції: носіяінформації та юридичного акта правильності, обгрунтованостізаконностівиконанихдій і операцій (фінансових, виробничих і т.ін.). Зауважимо, щопервинними документами можуть бути якізавгодноносіїінформації, причомутрудомісткістьїхзаповнення і відповідальність за виконаннявідповіднихдій мало залежитьвідформиносія. І сьогодніпрацівники, якізаповнюютьпервиннідокументи, відповідаютьзаїхправильнезаповнення і оформлення. Скажімо, у банку під час роботи з клієнтамиправильністьоформленняпаперового документа оператор засвідчуєсвоїмпідписом, а в разіавтоматизованого режиму роботи — персональнимідентифікаційнимномером. Носіямиінформації є технічнізасоби (ТЗ), такі як ЕОМ і спеціалізовані ТЗ відображенняінформації. Особливо великезначеннямаютьдисплейнізасоби, роль якихдедалізростає з використаннямперсональнихкомп’ютерів (ПК) ПЕОМ і діалогового режиму обробки. Якщо у великих ЕОМ на дисплеях, як правило, відображався результат обробкиабо режим роботи ЕОМ, то на дисплеях ПК можевідображатисьповнийтехнологічнийпроцесрозв’язуваннязадачі, починаючиіз вводу первиннихданих і закінчуючивидачеюпроміжних і результуючихданих.  Ниніз’являютьсячисленніновівидиносіїв і, відповідно, новіспособиподанняінформації. Так, у банківськійсправізастосовуютьсямагнітнікартки та смарт-картки. Інформація, записана на таких картках, якщо вони використовуються як електроннігаманці, маєвартість у буквальному розумінні слова.

15. Стадії створення інформаційної системи — одна з частин процесу розробки і впровадження ІС, встановлена нормативними документами. Закінчується випуском документації на інформаційну систему (містить опис повної, в межах визначених вимог, моделі інформаційної системи на заданому для даної стадії рівні) чи виготовленням несерійних компонентів інформаційної системи або прийманням інформаційної системи в промислову експлуатацію. Існують такі стадії життєвого циклу:

1. формування вимог до ІС;

2. розробка концепції ІС;

3. технічне завдання;

4. ескізний проект;

5. технічний проект;

6. робоча документація;

7. введення в дію;

8. супроводження.

Усі результати робіт, які виконуються на різних стадіях, оформ­люють у вигляді проектних і організаційно-розпоряджувальних документів. Згідно з ГОСТ 34.201–89 «Виды, комплектность и обозначение документов при создании АС» і РД 50–682–89 «Комплекс стандартов и руководящих документов на автома­тизированные системы» всю документацію на інформаційні сис­теми можна поділити за трьома напрямами формування:

1. стадіями створення;

2. складовими системи;

3. видами забезпечення.

Створенням ІС займається замовник, який вводить інформаційну систему в експлуатацію. Він може залучати до розробки проекту спеціалізовані науково-дослідні чи проектні організації або розробляти її самостійно. В організації замовника можна виділити користувача — особу чи групу осіб, які беруть участь у функціонуванні інформаційної системи, мають право користуватися її результатами, та персонал ІС — сукупність осіб, що забезпечують функціонування ІС (супроводжують інформаційну систему чи підтримують її в робочому стані, можливо, також обробляють дані). Між замовником і розробником укладається договір, у якому згідно з чинними положеннями та інструкціями визначаються права та обов’язки кожної із сторін.

16.

17. Життєвий цикл інформаційної системи є базовими елементом концепції проектного аналізу. Життєвий цикл інформаційної системи – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття життєвого циклу інформаційної системи входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

Життєвий цикл інформаційної системи являє собою певну схему або алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності дій при розробці та впровадженні проекту.

18. Інформаційне забезпечення АСУ (ІЗ) — це сукупність проектних рішень за розмірами, розміщенням, формами організації інформації, яка циркулює в АСУ. Воно містить сукупність показників, форм документів, класифікаторів, нормативної бази, а також персонал, який забезпечує надійність зберігання, своєчасність і якість технології обробки інформації.