Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
1.85 Mб
Скачать

19.Основні етапи підготовки презентації

Перш ніж підготувати презентацію, треба чітко сформулювати мету презентації, з якої випливають такі параметри як: кількість слухачів; інформація про обізнаність слухачів; тривалість презентації; вибір засобів інформування; приміщення.

Підготовка презентації потребує досить багато часу. Тут діє правило Фауста: на кожну хвилину доповіді необхідно 30 хвилин попередньої підготовки.

Основні етапи підготовки презентації

Етап підготовки презентації

Зміст етапу

Частка часу на підготовку, %

Попереднє рішення

Формулювання мети презентації, визначення характеру, складу і стану аудиторії (кола слухачів), вибір засобів інформування

10

Концепція

Розроблення головної ідеї презентації, збирання матеріалів, планування і розроблення доповіді (вступу, основної частини і висновків), структуризація

30

Реалізація

Вибір і розроблення варіантів використання демонстраційно-наочних матеріалів — візуалізація доповіді (підготовка плакатів, плівок/фолій, комп’ютерна графіка)

40

Особиста підготовка

Пробна репетиція, підготовка інформаційної техніки, розроблення стратегії дискусії, підготовка до відповідей на запитання аудиторії

20

Презентації дуже схожі на інтерв’ю і ділові зустрічі, але на відміну від них — це події більш масового характеру, вони не орієнтовані на емоційні аспекти або на персональні проблеми.

Усвідомлення мети презентації допомагає визначити її форму, зміст і стиль, а також рівень взаємодії аудиторії з презентатором. Головна ідея повинна бути пов’язана з об’єктом презентації. Треба розробити таку головну ідею, щоб зробити презентацію цікавою для аудиторії, а об’єкт презентації — так само цікавим для присутніх, як і для фірми. Варто спробувати сформулювати головну ідею презентації одним реченням.

Якщо ж ви говорите з величезною аудиторією незнайомих вам людей, а сама презентація є дуже важливою, то ви повинні встановити більш формальну атмосферу. Формальність досягається й встановленням дистанції (як психологічної, так і фізичної) між презентатором та аудиторією.

Відповіді на запитання — дуже важливий етап презентації. Він показує, чи зрозуміла аудиторія ідеї презентатора. Період відповідей на запитання — фінальний у презентації, водночас він є і своєрідною перевіркою оратора. Але не варто його боятися, часто це найприємніша частина виступу.

20. Особливості проектування виробничої системи інформаційно-обчислювальної фірми

Проектування операційної системи фірми передбачає прийняття стратегічних рішень, пов’язаних з:

  • вибором варіанта побудови процесу виробництва: раціональна спеціалізація (розділення) праці, кооперація праці, варіант побудови виробничого процесу — функціональний, предметний, змішаний, проектна система;

  • рішеннями за виробничої потужності: масштаб підприємства та його виробнича структура, вибір і розрахунок кількості обладнання, площі, чисельності персоналу і т. п;

  • вертикальною інтеграцією: купувати інформаційні ресурси або самим формувати початкові дані чи використовувати «давальницьку сировину»;

  • організацією робочої сили: спеціалізація праці;

  • технологією: лідерство або використання перевірених інформаційних технологій;

  • вибором форми господарських взаємовідносин: виробництво за конкретними замовленнями або на ринок;

  • місцем розташування фірми.

Тобто необхідно прийняти стратегічні рішення про те, що виробляти, як виробляти, коли виробляти, де виробляти. Усі ці рішення дуже важливі, але основним є рішення про те, що виробляти, яке базується на вивченні інформаційних потреб.

Під проектуванням операційної системи розуміють:

  1. проектування виробів;

  1. проектування процесів;

  1. визначення виробничих потужностей та місця їх розташування;

  2. проектування підприємства;

  3. розроблення виробничих операцій.

Специфічні принципи і характеристики, які необхідно враховувати, з точки зору організації та управління операціями інформаційної сфери:

  • тісніший контакт (взаємодія) зі споживачами (особливо у разі оброблення інформації);

  • більш високий ступінь індивідуалізації (адресність) інформаційних принципів проектування;

  • висока наукомісткість інформаційних принципів проектування;

  • усі інші особливості інформаційних принципів проектування.

Існує три основних принципи організації ефективного виробництва: По-перше, виробництво за принципом «вчасно». Передусім це стосується постачання матеріалів і комплектування саме у той час, коли вони потрібні для виробництва кінцевого виробу. По-друге, комплексний контроль якості (концепція «робити правильно з першого разу»). Відповідно до цієї концепції якість забезпечується шляхом включення відповідальності за якість до кожної посадової інструкції або опису виконуваної працівником роботи. Новий працівник вивчає принципи управління якістю водночас із навчанням роботі на новому устаткуванні. Третій принцип полягає в комплексному профілактичному обслуговуванні, тобто на виробничий персонал покладається обов’язок ретельно проводити профілактику та обслуговування устаткування, щоб виключити його зломи або відмови.

У проектуванні операційної системи інформаційно-обчислювальної фірми необхідно враховувати:

  • потреби і бажання споживачів є основною для прийняття рішень;

  • календарне планування робіт в основному залежить від споживачів;

  • виробничі потужності звичайно розраховуються за «піковим» попитом, а не за його середнім рівнем;

  • створення запасів інформаційної продукції в періоди низького попиту для використання їх при «піках» не є можливим;

  • місце розташування фірми визначається в основному місцем розташування трудових ресурсів і споживачів інформаційних принципів проектування, а не постачальників матеріалів;

  • ефективність роботи персоналу (особливо інтелектуального) важко піддається вимірюванню, оскільки — це творча праця;

  • великі підприємства в інформаційній сфері є нетиповими.

21. Інформаційний маркетинг (ІМ): основні визначення та особливості.

22. Основні функції і стратегії маркетингу.

23. Концептуальне моделювання інформаційного маркетингу.

24. Система маркетингової інформації.

25. Процес маркетингового дослідження в інформаційній сфері.

26. Методи вивчення інформаційних потреб користувачів.

27. Методи аналізу інформаційного ринку, вивчення конкурентів.

28. Аналіз життєвого циклу інформаційних продуктів і послуг та його особливості.

Якщо 10 років тому повний життєвий цикл продукту в середньому становив 8—12 років, то в наш час — лише 2—4 роки.

Життєвий цикл будь-якого інформаційного продукту повинен бути прив’язаний до конкретного ринку або навіть окремого сегмента, оскільки попит на один і той самий продукт на різних рин­ках буде різним через нерівномірність розвитку потреб, вимог, традицій, побуту і т. ін. Інформаційна структура повинна бути зацікавлена у подовженні життєвого циклу продукту у сфері споживання для зміцнення у споживача позитивного уявлення про виробника, його імідж і престиж. Крім того, впродовж життєвого циклу продукту виробник може здійснювати сервісне обслуговування, операції щодо вдосконалення його та інше, що дасть змогу одержувати додаткові доходи.

Система післяпродажного обслуговування та супроводу ІПП набуває вирішального значення в конкурентній боротьбі однотипних продуктів. Споживачів цікавить не тільки набір певного типу послуг, а і їх обсяг та якість. Сервісне обслуговування має передбачати:

  • надійність поставок; технічні інструкції;

  • ремонт устаткування, коригування програм та актуалізацію БД;

  • надання знижок;

  • простоту вступу в контакт.

Сервісне обслуговування стало закономірним, усвідомленим підприємцями, етапом ЖЦ продукту, оскільки подовжує його.

Як відомо, головна ціль програмної інженерії — досягнення високої економічної ефективності. Для цього необхідне глибоке розуміння всіх процесів, пов’язаних з кожною фазою життєвого циклу продукту. Побудова його моделі — крок до пізнання цих закономірностей. У самому загальному вигляді модель ЖЦ продукту може бути описана трьома послідовними фазами.

Перша фаза — розроблення стратегії автоматизації, виконувана замовником спільно з її майбутніми користувачами та консультантами, може бути досить тривалою. Залежно від кваліфікації замовника та складності системи ця стратегія може бути зафіксована в документах більш або менш детально.

Друга фаза — власно створення ІС та впровадження її — може бути побудована по-різному залежно від прийнятої моделі життєвого циклу. Головну роль протягом цієї фази відіграє організація-розробник.

Третя фаза — перехід системи після впровадження у повне розпорядження замовника або організації-користувача, інтереси якої він представляє; розробник здійснює супроводження системи. У процесі супроводу розробник усуває всі помилки, виявлені після впровадження, здійснює адаптацію ІС з урахуванням умов експлуатації, що змінилися, на вимогу замовника доопрацьовує її з метою підвищення якості функціонування.

Найпоширенішими моделями ЖЦП є: каскадна модель; спіральна модель; метод швидкого прототипу; метод послідовного нарощування функцій; модель, заснована на повторному використанні компонентів; модель, заснована на автоматизованому синтезі програм.

Каскадна модель характеризується чіткою впорядкованістю таких стадій створення і впровадження АС:

  • визначення вимог; розроблення технічного завдання;планування розробки;проектування;

  • реалізація;збирання системи;супроводження;уточнення вимог.

Спіральна модель життєвого циклу передбачає багаторазове проходження одних і тих самих стадій розробки, поки створений продукт не буде задовольняти замовника. Ця модель має ітераційний характер, притаманний процесу створення таких складних штучних об’єктів, якими є програмні засоби.

Метод швидкого прототипу передбачає розроблення в стислі строки діючого макета частини автоматизованої системи, найбільш критичної до змін вимог користувачів, а також проведення тестувальної експлуатації макета до розроблення повномасштабного зразка. Звичайно насамперед прототипуванню підлягає інтерфейс користувача з майбутньою системою. Основне призначення прототипування — полегшити виявлення всіх вимог користувачів.

Метод послідовного нарощування функцій полягає у проектуванні та реалізації АС поетапно. На кожному етапі користувачі отримують варіант системи з усе більшим функціональним напов­ненням. Це дає змогу різко скоротити час, необхідний для введення в дію першої черги АС і початку експлуатації її. У результаті організація-користувач досить скоро починає відчувати реаль­ніший ефект від автоматизації.

Еволюційна модель передбачає доопрацювання повномасштаб­ного зразка автоматизованої системи до рівня якості, що задоволь­няє кінцевих користувачів, безпосередньо в процесі експлуатації її. При цьому реалізацію АС починають з тих функцій, про які розробники мають досить чітке уявлення. Знання відносно інших функцій системи уточнюють уже після її часткової здачі в експлуатацію.

Повторне використання компонентів є основою так званого складального програмування, що дає змогу суттєво скоротити вартість і тривалість розроблення АС, а також підвищити його надійність при одночасному скороченні витрат на супровід. Найбільший ефект отримується тоді, коли значну частину задач вдається сформулювати в термінах відносно невеликого числа підзадач, яким ставлять у відповідність стандартні підпрограми. Тоді розроблення чергової задачі зводиться до написання порівняно нескладної програми, що викликає ці підпрограми в потрібній послідовності та організує між ними обмін даними.

Автоматизований синтез програм заснований на трансформації специфікацій, складених на мові надвисокого рівня, в машинні програми. Відповідно до розвитку таких мов змінювалось і значення, що вкладається в поняття «синтез програм». Найбільш високий рівень притаманний так званим мовам четвертого покоління. Тоді очевидно, що мови «надвисокого» рівня — це існуючі мови представлення знань систем штучного інтелекту, які відносять до п’ятого покоління.

Маркетингові заходи на всіх етапах розроблення інформаційного продукту і, зокрема, на етапі просування на ринок, залежатимуть від того, яка модель ЖЦ продукту використовується розробником. Так, для каскадної моделі у рекламі майбутнього товару можна вказувати його конкретні можливості, що будуть у нього закладені на вимогу замовника. При використанні моделі методу швидкого прототипу можна рекламувати переваги товару на етапі його споживання, його інтерфейсу з користувачем. Для моделі методу послідовного нарощування функцій можливий продаж будь-якого проміжного варіанта (версії) АС з певним набором функцій, які можуть задовольнити певного користувача. Те саме можна сказати про еволюційну модель, тим паче, що подальший розвиток АС у кожного користувача може йти своїм шляхом розширення можливостей.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]