- •Інформаційний бізнес
- •1. Інформаційні продукти і послуги
- •2. Функції інформаційного бізнесу
- •3. Модель інформаційного бізнесу
- •4. Особливості інформаційного бізнесу
- •5. Особливості процесу праці в інформаційному виробництві
- •6. Технологія формування і використання інформаційних ресурсів в інформаційному виробництві
- •7. Поняття та структура інформаційного ринку.
- •Механізм функціонування інформаційного ринку.
- •9. Класифікація організаційних форм інформаційного бізнесу.
- •За метлю і характером діяльності:
- •За формою власності майна:
- •За національною належністю капіталу:
- •За правовим статусом і формою господарювання:
- •За галузево-функціональним видом діяльності;
- •За технологічною і територіальною цілісністю:
- •Венчурний бізнес в інформаційній сфері.
- •11. Критерії оцінювання фірм інформаційного бізнесу
- •12. Визначення стратегічних потреб в інформаційних продуктах і послугах
- •13. Поняття франчайзингу та його типи
- •14. Франчайзинг в інформаційному бізнесі
- •15. Переваги та вади купівлі існуючого бізнесу
- •16. Купівля, злиття і поглинання в інформаційному бізнесі
- •17. Бiзнес-план, його функцiональнi ролi
- •18. Типи презентацій та особливості організації їх
- •19.Основні етапи підготовки презентації
- •20. Особливості проектування виробничої системи інформаційно-обчислювальної фірми
- •29. Організаційно-структурні форми управління інформаційним маркетингом
- •30. Розробка бюджету фірми. Моделювання економіки
- •1. Економіко-математичні моделі. Предмет та об’єкт вивчення дисципліни. Основні підходи до класифікації економіко-математичних моделей.
- •2. Неокласична мультиплікативна виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •І, відповідно, гранична норма заміщення фондів працею (sl):
- •3. Основні кроки процесу створення та розбудови економіко-математичної моделі.
- •4. Модель поведінки споживача.
- •5. Модель (рівняння) Слуцького та елементи його аналізу.
- •6. Моделі поводження виробника на конкурентних ринках.
- •1. Рівновага за Курно
- •2. Рівновага та нерівновага за Стакельбергом
- •7. Модель р.Солоу та рівень капіталоозброєності праці.
- •8. Дуополія, конкурентний ринок. Стратегії Курно. Модель Курно.
- •9. Моделі рівноваги та нерівноваги за Стакельбергом.
- •10. Принципова схема міжгалузевого балансу (мгб).
- •11. Технологічна матриця – основа інформаційного забезпечення міжгалузевого балансу.
- •12. Економіко-математична модель міжгалузевого балансу.
- •13. Коефіцієнти прямих матеріальних витрат в моделі міжгалузевого балансу.
- •14. Модель Леонтьєва або модель ”витрати - випуск”
- •15. Матриця опосередкованих матеріальних витрат в моделі міжгалузевого балансу.
- •16. Коефіцієнт повних матеріальних витрат в моделі міжгалузевого балансу
- •17. Класична модель ринкової економіки
- •18. Модель Кейнса
- •19. Двофакторні виробничі функції
- •20. Модель рейтингового оцінювання економічної системи
- •21. Інтегрований показник оцінювання рейтингу економічної системи.
- •22. Моделі взаємодії споживачів і виробників.
- •23. Класична модель ринкової економіки.
- •24. Об’єднана (загальна) модель ринкової економіки.
- •1. Процес прийняття рішень: особливості та етапи.
- •2. Сутність та призначення сппр.
- •3. Історія розвитку сппр.
- •4. Класифікація сппр.
- •5. Бізнес-аналіз як основа прийняття рішень.
- •6. Етапи бізнес-аналізу.
- •7. Огляд інформаційних систем класу сппр (Business Intelligence).
- •8. Загальна характеристика сппр від компанії Oracle.
- •9. Загальна характеристика сппр від компанії sap.
- •10. Загальна характеристика сппр від компанії Microsoft.
- •11. Загальна характеристика сппр (аналітичної платформи) Deductor.
- •12. Сутність процесу консолідації даних та його етапи.
- •13. Сховище даних як джерело даних для сппр
- •14. Місце деталізованих та агрегованих даних в сховищі даних
- •15. Архітектури сховищ даних
- •16. Вітрини даних
- •17. Візуалізація даних в сппр
- •18. Види візуалізаторів даних
- •19. Візуалізатори для інтерпретації результатів аналізу.
- •20. Візуалізатори оцінки якості аналітичних моделей.
- •21. Olap-аналіз в сппр.
- •22. Data Mining: особливості та сфери застосування.
- •24. Сутність алгоритмів класифікації та їх застосування в сппр.
- •Конструювання моделі:
- •25. Скорингові моделі в банківській діяльності.
- •26. Використання дерев рішень в сппр.
- •27. Сутністьалгоритмівкластеризації та їхзастосування в сппр.
- •28. Асоціативні правила в сппр.
- •29. Кількісні показники якості асоціативних правил.
- •30. Нейронні мережі в сппр.
- •Іс в економіці
- •7. Інформаційні системи оброблення інформації в податковій системі.
- •8. Банківські інформаційні системи.
- •9. Інформаційні системи оброблення маркетингової інформації.
- •10. Економічна інформація як предмет і продукт автоматизованої обробки.
- •11. Види та властивості економічної інформації
- •12. Структура й оцінка економічної інформації.
- •19. Організація і планування робіт на стадії введення системи в дію.
- •20. Комплексне тестування та апробація інформаційної системи.
- •21. Задачі та принципи автоматизації проектування інформаційної системи.
- •22. Автоматизація розробки проектних рішень і документування проектів
- •23. Системи автоматизованого проектування
- •24.Технологія проектування іс на основі баз даних
- •25 Системи управління документами в іс
16. Купівля, злиття і поглинання в інформаційному бізнесі
Основною причиною називається поява у великих компаній вільних коштів від поточної діяльності, які вони не можуть ефективно інвестувати в межах їхнього основного бізнесу через обмеженість попиту. Купівля компанією Compaq компаній Tandem і Digital Equipment є певним підтвердженням цієї версії. Однією з найбільших є угода про злиття Compaq і Digital Equipment. Розмір угоди — 9,6 млрд дол. (у 80-х роках було тільки п’ять більших угод).
Економічні вигоди злиття з’являються тоді, коли загальна ринкова вартість компанії після злиття буде вищою за суму вартостей створюючих її фірм до їх об’єднання. Непрямою оцінкою правильності цього розрахунку звичайно є поведінка сторонніх інвесторів. У випадку з Compaq спочатку спостерігалося деяке падіння її акцій після оголошення про угоду. Це означає, що не всі інвестори вірять у зростання ринкової вартості компанії після злиття.
Останнім часом усе частіше відбуваються об’єднання і злиття підприємств комп’ютерної промисловості. Це пов’язано із зростанням популярності мережі Internet та архітектури клієнт/сервер, темпів розвитку технології зближенням різних напрямів і з невиправдано високим курсом акцій.
У першій половині 1997 р. в Європі компаніями було укладено 721 угоду (на загальну суму понад 30 млрд дол.), мета яких — злиття або придбання однією європейською комп’ютерною фірмою іншої. Найбільшу активність виявили компанії, зайняті розробленням продуктів і наданням послуг у сфері телекомунікацій, а також створенням програмного забезпечення. Тут було укладено 67% всіх контрактів на загальну суму 15 млрд дол. Найбільшою угодою стало придбання компанією Veba AG 45% акцій Vebacom GmbH у Cable & Wireless PLC. За цінні папери було сплачено 1,34 млрд дол. «Найспокійнішими» виявилися компанії, що працюють у сфері мультимедіа, де число угод скоротилося на 36% порівняно з таким самим періодом 1996 р.
За даними журналу «The Economist», 1998 р. став рекордним за обсягами операцій злиття/поглинання. Загальний обсяг таких угод, з урахуванням оголошених, але не завершених на початок 1999 р., — понад 2,4 трлн дол., що на 50% більше, ніж в 1997 р.
У Європі також спостерігаються дві тенденції. З одного боку, єдиний європейський ринок дає можливість використати ефект масштабу, що дає додатковий могутній імпульс до укрупнення фірм. З іншого боку, в міру становлення єдиного економічного простору відчувається посилення конкуренції, що змушує багато які європейські конгломерати відмовлятися від непрофільного бізнесу, щоб зосередитися на основному.
Укрупнення компаній інформаційного бізнесу має свої переваги: в результаті у керівників інформаційних служб з’являється можливість придбавати всі необхідні продукти і послуги в одного постачальника. Крім того, полегшує керівникам інформаційних служб купівлю нових виробів, оскільки їм простіше орієнтуватися серед меншої кількості постачальників. Але скорочення числа виробників має і зворотний бік: ціни зростають, а вибір продуктів зменшується. Крім того, замовники побоюються, що придбання однієї фірми іншою порушить плани розвитку продуктів компанії-покупця або несприятливо відіб’ється на творчій активності поглиненої компанії.
Деякі операції виявляються невдалими. Найбільш переконливим прикладом може слугувати придбання фірми WordPerfect компанією Novell, яке відбулося в 1994 р. У результаті остання вимушена продавати основну частку продуктів WordPerfect і лише частину своїх власних.
Мотиви об’єднання можуть бути різні (й одночасно декілька). Спробуємо класифікувати їх.
1. Одним із стандартних мотивів є прагнення досягнути або посилити монопольну владу на ринку.
2. Іноді має місце спекулятивний мотив. У період біржових бумів інвестори часто розглядають купівлю акцій компаній, що зливаються, як спосіб отримання прибутку від зростання курсу акцій. Користуючись такими міркуваннями інвесторів, фінансові посередники часто самі організовують і підштовхують до злиття, сподіваючись на цьому заробити.
3. Звичайним мотивом для злиття/поглинання є прагнення скористатися ефектом масштабу. Часто збільшення масштабів виробництва може зробити його ефективнішим через зменшення витрат на одиницю продукції. За нинішніх умов досить частим є об’єднання зусиль компаній у сфері науково-дослідних робіт або рекламній діяльності.
4. Не останню роль у злитті компаній відіграють податкові мотиви. Так, у США за додатково виплачені фірмою дивіденди власники акцій повинні сплатити податки. Разом із тим, використання вільних грошових коштів для купівлі іншої фірми не тягне за собою сплату податків фірмою.