18. Модель Кейнса

Класична модель давала відповідь на задачу щодо пошуку рівноваги в економіці в умовах повної зайнятості. Але як знайти рів­новагу, коли економіка характеризується масовим безробіттям?

Л. Харріс¹, зокрема, зазначає: «Кейнс убачав своє завдання в тому, щоб показати, що рівновага за умови повної зайнятості не є загальним випадком. Загальний випадок — це рівновага за наявності безробіття, а повна зайнятість — лише поодинокий випадок. Щоб досягти бажаного стану повної зайнятості, держава зобов’язана провадити особливу політику щодо досягнення повної зайнятості, бо автоматично діючі ринкові сили без цієї підтримки не гарантують її досягнення».

Вважається, що існує ринок грошей, відмінний від ринку облігацій. Розглядаються три види активів: гроші, облігації, фізичний капітал. Відносна ціна грошей, виражена в облігаціях, — це ставка відсотка по облігаціях. Припускається гіпотеза, що в умовах рівноваги норма прибутку на фізичний капітал (тобто на наявний запас інвестицій товарів) дорівнює ставці доходів за облігаціями.

Отже, друга відмінність моделі — відстежити, як грошово-кредитна політика впливає на виробництво. Наприклад, зростання грошової маси шляхом друку нових грошей змінює пропорції обміну між грошима й облігаціями. Якщо грошей стає більше, то їх зберігатимуть лише при зниженні норми відсотка на облігації (альтернативний вид активів), у цьому разі норма прибутку також повинна знизитись, оскільки облігації і фізичний капітал — близькі речі.

Розгляньмо у цьому випадку критерій максимуму прибутку щодо капіталу (фондів) за фіксованого рівня зайнятості: П = p(F(K, L) – rK,

тому матимемо такий вираз для необхідної умови екстремуму прибутку: оскільки , то, справді, отримаємо умову максимуму: (12.10) тобто гранична продуктивність фондів у вартісній формі дорівнює нормі прибутку (ставці відсотка).

Отже, зниження норми прибутку згідно з (12.10) означає зниження граничного прибутку капіталу, а оскільки граничний продукт спадає зі зростанням K, то зниження норми прибутку з необхідністю передбачає збільшення попиту на інвестиційні товари, відтак, і на товари загалом. Звідси, відстеживши весь причинно-наслідковий ланцюжок, отримаємо, що відносно невелике збільшення грошової маси сприяє зростанню попиту на товари відповідно до зростання пропозиції товарів, тобто до зростання кінцевого продукту.

Розгляньмо більш детально ринок праці в моделі Кейнса. Нагадаємо, що в класичній моделі рівновага настала за повної зай­нятості, і рівноважне значення реальної заробітної плати визначалося з умови: , при цьому рівноважний кінцевий продукт Y⁰ = F(K, L⁰), де L⁰ — чисельність працівників за умови повної зайнятості.

Припустимо, що з якихось причин попит Е (на продукцію) виявився меншим за пропозицію Y⁰ за умови повної зайнятості.

У цьому випадку, як вважав Кейнс, фактично вироблений кінцевий продукт Y дорівнюватиме попиту Y = E, тобто Y < Y⁰ .

Це негайно вплине на ринок робочої сили, оскільки за решти рівних умов менший обсяг продукту можна виготовити за меншої чисельності працівників, тобто L < L⁰.Отже, якщо в класичній моделі реальна заробітна плата визначала чисельність зайнятих то в моделі Кейнса попит на товари Е визначає рівень зайнятості L, при цьому L⁰ –

 L і є тим рівнем безробіття, який диктується ринком грошей і товарів.

Розгадка тут у тім, що виробники не спроможні продати стільки, скільки вони прагнуть, а виробляють і продають лише в обсязі попиту. Тому крива попиту на робочу силу, котра виводилася за гіпотези максимізації прибутку, не може бути використана. Отже, основні новації моделі Кейнса порівняно з класичною моделлю полягають у тому, що:

1) рівновага на ринку товарів досягається за рівності прогнозованого попиту і фактичної пропозиції;

2) фактичний попит на робочу силу визначається у співвідношенні з фактично запитуваним продуктом, а отже, рівновага на ринку робочої сили може досягатись тоді, коли ринок товарів перебуває у рівновазі.

Модель Кейнса записується у вигляді L_q(r) — попит на облігації залежно від ставки відсотка.

Ринок робочої сили: (12.11)

Ринок грошей: (12.12)

(12.13)

Ринок товарів: (12.14)

Y = E. (12.15)

Розгляньмо рівновагу на ринку товарів, узявши, наприклад, гіпотезу, що залежності C(Y), I(r) є лінійними, тобто попит на споживчі товари зростає лінійно зі зростанням пропозиції товарів: C(Y) = a + bY, a > 0,

0 < b < 1,

a попит на інвестиційні товари лінійно спадає зі зростанням норми відсотка:

I(r) = d – f(r), D > 0, f > 0.

Тоді умова рівноваги (12.15) виглядатиме: Y ^G = a + bY ^G + d – f(r), звідси отримаємо: (12.16) тобто крива рівноваги на ринку товарів (крива IS) є лінійно-спадною функцією r і, отже, за фіксованого значення r має єдине рівноважне значення Y^G(r).

Розгляньмо тепер рівновагу на ринку грошей. Припустимо, що попит на облігації Lq(r) лінійно залежить від r: Lq(r) = k – jr, умова рівноваги (12.13) при цьому залишається у вигляді: MS = MD = LpYM + h – jr, або (12.17) тобто крива рівноваги на ринку грошей (LM) є зростаючою лінійною функцією r, отже, за фіксованого r маємо єдине рівноважне значення Y ^M(r).

Загальна рівновага на ринку грошей і товарів досягається за умови: ; зазначимо, що точка рівноваги (Y ⁰, r⁰) (точка перетину ліній IS i LM) — єдина. Загальна рівновага на ринках грошей і товарів однозначно визначає фактичну потребу в робочій силі: Y₀ = F(K, L₀).

Загальна схема встановлення рівноваги показана на рис. 12.3.

Рис. 12.3

У першому квадранті тут зображені лінії IS, LM, у четвертому квадранті — виробнича функція економіки (ВФ) як функція L, у третьому квадранті — криві попиту і пропозиції на робочу силу. Як можна побачити, причинні зв’язки спрямовані від ринків товарів і грошей до ринку робочої сили через ВФ, а отже, ринок праці не є визначальним.

Якщо класична модель передбачає (постулює) автоматичну тенденцію щодо повної зайнятості, то у моделі Кейнса такого немає. Справді, нехай рівновага на ринку праці встановилася за умови повної зайнятості на рівні L⁰ (L₀ < L₀). Тоді для того, щоб досягти повної зайнятості L⁰, треба збільшити випуск продукції до обсягів Y₀ (Y ⁰ = F(K, L⁰)), що, у свою чергу, вимагає змістити лінію рівноваги грошового ринку з позиції LM₀ у позицію LM ⁰. Як бачимо з (12.17), таке зміщення можна забезпечити за екзогенно заданої пропозиції грошей і фіксованих коефіцієнтів k, h лише через зниження цін p, проте жодного механізму зниження цін за фіксованої ставки заробітної плати w₀ у моделі Кейнса не закладено. Отже, для переходу до повної зайнятості потрібна спеціальна державна політика.

Якщо лінія LM нелінійна та, окрім цього, в околі точки r₀ ця лінія має горизонтальну ділянку, то виникає ліквідна пастка. За вказаної форми LM існує рівновага на фінансовому ринку незалежно від зниження цін, пов’язаного з надмірною пропозицією товару Y⁰ і робочої сили L⁰.

Можливою є й така особливість: рівень планованих витрат Е буває настільки високим, що виробництво Y не може досягти його. Це відбувається тоді, коли точка перетину IS i LM має від’ємне значення норми відсотка r₀.