- •Мiнiстерство науки і освiти України Криворiзький технiчний унiверситет Кафедра інформатики, автоматики та систем управління
- •Лекція 1.
- •Лекція 1 Тема 1.1 : «учбові задачі і цілі дисципліни»
- •Тема 1.2: «поняття і визначення автоматики»
- •Тема 1.3: «загальні відомості про системи автоматики і способах управління»
- •Лекція 2
- •Тема 2.1: «Елементи автоматичних систем управління»
- •Тема 2.2: «структурні і функціональні схеми»
- •Лекція 3
- •Тема 3.1: «основні характеристики і режими роботи елементів і систем автоматики»
- •Тема 3.2: «режими роботи сисстем»
- •Лекція 4
- •Тема 4.1: «датчики пристроїв автоматики і
- •4.1.1. Загальні відомості про датчики
- •4.1.2. Класифікація датчиків
- •4.2. Датчики переміщення
- •4.2.1. Реостатні датчики.
- •4.2.2. Схеми включення реостатів
- •4.2.3 Погрішність реостатних датчиків
- •Лекція 5
- •Тема 5.1: «Контактні датчики»
- •5.1.1. Різновидом датчиків активного опору є контактні датчики.
- •Тема 5.2: «Датчики ємності»
- •Тема 5.3: «Електролітичні датчики»
- •Тема 5.4: «Електромагнітні первинні перетворювачі»
- •4.5.1 Індуктивні датчики
- •Лекція 6
- •Тема 6.1: «Диференціальний датчик»
- •Тема 6.2: «Трансформаторні електромагнітні
- •Лекція 7
- •Тема 7.1: «д а т ч и к и т е м п е р а т у р и»
- •7.1.1. Контактні термометри
- •7.1.2. Дилатометричні і біметалічні датчики
- •7.1.3. Манометричні термометри
- •7.1.4. Термометрі опори
- •Лекція 8
- •Тема 8.1: «Термопари»
- •Тема 8.2: «Вимірювальні термометри»
- •Лекція 9
- •Тема 9.1: «Датчики швидкості»
- •Тема 9.2: «Двигуни постійного струму»
- •Асинхронний тахогенератор
- •Тема 9.3: «Тахогенератори постійного струму»
- •Тема 9.4: «Елементи дистанційних передач»
- •Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
- •Тема 9.6. «Конструкції сельсинів»
- •Лекція10
- •Тема 10.1: «Вимірювання тиску»
- •1. Сильфоні;
- •2. Магнето пружні.
- •2.1 Диференціальні манометри
- •2.2 Диференціальні тягоміри
- •2.4.Тензоперетворювачі для виміру тисків.
- •Тема 10.2: « Приклад релейної системи програмного управління тиску ресивера»
- •Тема 10.3: «датчики рівня і витрати»
- •Тема 10.4: « Радіоізотопні датчики»
- •Тема 10.5: «Датчики витрати рідин і газів»
- •Лекція11 Тема 11.1 «операційні підсилювачі»
- •Параметри і схеми операційних підсилювачів.
- •Тема 11.1 «Схеми операційних підсилювачів»
- •Лекція 12
- •Тема 12.1. «Фотоелектричні датчики»
- •Тема 12.2. «Фотоелементи із зовнішнім фотоефектом»
- •Тема 12.3 «Фото опори»
- •Тема 12.4. «Фотоелементи із замикаючим шаром»
- •Лекція 13
- •Тема 13.1 «елементи схем автоматики і систем автоматичного управління і регулювання»
- •Тема 13.2 «Представлення двійкових цифр в обчислювальних пристроях»
- •Тема 13.3 « обмежувачі»
- •Тема 13.4 «Схеми логічних елементів»
- •Елементи типу або
- •Елементи типу ні
- •Лекція 14
- •Тема 14.1 « п’єзо резонансні датчики»
- •1.П’єзо електричний резонатор
- •Фізичні властивості п'єзоелектричних резонаторів
- •Кварцові термометри
- •П’єзо резонансні датчики тиску
Тема 9.5: «Диференціальні сельсини»
Диференціальний
сельсин
має шість обмоток. Три обмотки
статорів,
так само як і три роторні,
сполучені
в зірку
з магнітними
осями,
зсунутими
один щодо
одного на 120°.
Диференціальний сельсин включається між двома звичайними сельсинами і, по суті, забезпечує можливість введення додаткового вхідного сигналу.
На
рис. 4 представлена схема, в якій
диференціальний сельсин
(ДС)
працює
в
трансформаторному режимі і використовується
як датчик.
Поворот ротора СД
на
кут
викликає поворот
результуючого магнітного потоку статора
ДС
на
той
же кут, але в протилежну сторону.
Якщо
ротор ДС
займає
таке
положення (пунктир), коли магнітні осі
його обмоток паралелі
відповідним магнітним осям обмоток
статора, то
Е.Р.С.,
наведені в обмотках,
,
і
ДС,
будуть
такими ж, як Е.Р.С.
у
обмотках
,
,
,
оскільки потік статора ДС
займає щодо обмоток ротора таке ж
положення,
як потік статора
СД
щодо
обмоток його ротора. Точно такі ж Е.Р.С.
наводитимуться
в обмотках ротора СП.
Вихідна
напруга
змінюватиметься
відповідно до формули (1.5)
при
.
В цьому випадку ДС реалізує індуктивний (а не дротяний) зв'язок обмоток роторів СД і СП.
Якщо
ротор ДС
повернути
на кут
щодо статора, то положення магнітного
потоку
по відношенню до обмоток
зміниться
на кут
.
Магнітний потік роторних обмоток СП
також
змінить
своє положення на кут
.
Відповідно до цього
зміниться вихідна напруга.
Аналогічний результат можна було б одержати, не повертаючи ротор ДС, а додатково повернувши ротор СД на кут .
Отже, за допомогою ДС організовується другий вхід в сельсиний датчик.
Функція диференціального сельсина відрізняється від функції звичного сельсина-датчика тим, що ДС є не тільки сельсином-датчиком, але і здійснює передачу сигналу до сельсину-приймача від іншого сельсина-датчика.
Рис. 5
На рис. 5 представлена схема управління положенням ротора диференціального сельсина за допомогою двох звичайних сельсинів-датчиків.
На
цій схемі диференціальний сельсин
виділений пунктиром. Обмотки статорів
ДС
позначені буквами с,
роторні – буквами р.
Якщо ротор СД,
повернений проти годинникової стрілки
на кут
,
то результуючий магнітний потік статора
диференціального сельсина
ДС,
сполученого з ротором
обернеться на той же кут
,
але за годинниковою стрілкою і займе
положення
.
При повороті ротора СД
на кут
за годинниковою стрілкою результуючий
магнітний потік
ротора ДС,
сполученого з ротором СД,
обернеться проти годинникової стрілки
на той же кут
.
Взаємодія потоків
і
створює обертаючий момент, який розверне
ротор ДС
на кут
,
тобто до збігу напрямів потоків
і
.
Таким чином, кут повороту ротора
диференціального сельсина
є сумою алгебри кутів повороту роторів
двох сельсинів-датчиків
і
,
які є вхідними сигналами. У розглянутій
схемі диференціальний сельсин працює
в індикаторному режимі і використовується
як суматор кутів поворотів.
Використовування диференціальних сельсинів дозволяє виробляти управління об'єктами з декількох пунктів.
В
індикаторній синхронній передачі (рис
1.6) обмотки збудження датчика і приймача
підключають до однієї мережі змінного
струму. При неузгодженості СД
і СП
на
деякий кут
у ланцюзі синхронізації з'являються
зрівняльні струми. У результаті взаємодії
їх з магнітними потоками приймача
виникає синхронізуючий момент, під
впливом якого СП
приходить
у погоджене положення СД.
У трансформаторній синхронній передачі (див. рис 1.6) обмотка збудження СП підключена до мережі змінного струму. У приймачі СТ трифазна обмотка створює магнітний потік, вісь якого займає таке ж положення, як і в СД. При повороті ротора СД на такий же кут повертається магнітний потік приймача СТ ; цей кут повороту можна зафіксувати за значенням Е. Р. С. обмотки приймача СТ .
