- •Предмет і завдання патопсихології.
- •Взаємозв’язок патопсихології з іншими дисциплінами.
- •Співвідношення патопсихології та психопатології.
- •Основні принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •5. Пакет експериментальних методик, що необхідно використовувати в патопсихологічних дослідженнях.
- •6. Методи вивчення медичної документації.
- •7. Методи клініко-психологічного дослідження.
- •8. Особенности и задачи патопсихологического исследования.
- •9. Как соотносится теория и результаты эмпирических исследований в патопсихологии?
- •10. Поняття етіології і патогенезу; класифікація психічних хвороб.
- •11.Типи перебігу психічних захворювань.
- •12. Загальна психопатологія, поняття симптому, синдрому; продуктивні та негативні симптоми; психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
- •Характеристика псевдодеменції.
- •Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації.
- •Психологічні механізми порушень сприйняття.
- •16. Методики діагностики особливостей сприйняття пацієнта.
- •Захворювання, при яких порушується сприйняття.
- •Розлади сприйняття - ілюзії і психосенсорні розлади.
- •19. Розлади сприйняття - істинні та псевдогалюцинації.
- •Особливості порушень сприйняття при шизофренії.
- •Порушення сприйняття можуть спостерігатися при афективних розладах.
- •Порушення сприйняття при розладах психіки особистості.
- •23. Порушення сприйняття при органічних ураженнях головного мозку.
- •24. Клініка порушень сприйняття при соматогенних розладах психічної діяльності.
- •Поняття маячення.
- •Види маячення.
- •Відміна маячення від хибних суджень.
- •Особливості маячення при шизофренії.
- •Прояв маячення при афективних розладах?
- •Маячення при психопатіях, неврозах, їх відмінність від маячень при психозах.
- •31. Характерні ознаки маячень при патохарактерологічному розвитку особистості
- •32. Маячення, що можна спостерігати у хворих на епілепсію
- •33. Особливості маячення у хворих на сенільні психози (старечий психоз)
- •34. Варіанти порушень пам'яті
- •35. Психологічні механізми порушень пам'яті
- •Співвідношення порушень пам'яті та уваги.
- •37. Безпосередня та опосередкована пам'ять. Особливості співвідношень при різних хворобах.
- •38. Методи досліджень різних варіантів пам’яті.
- •39. Види амнезій.
- •40. Парамнезії, їх види; корсаковський амнестичний синдром.
- •41. Методи дослідження динамічних розладів пам'яті.
- •42. Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.
- •43. Психологічні, у тому числі психоаналітичні, теорії розладів мислення.
- •44. Психологічні механізми порушень процесів узагальнення та абстрагування.
- •Хвороби при яких спостерігаються порушення цілеспрямованості та динамічності мислення
- •46.Клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення.
- •47. Методи дослідження порушень мислення.
- •48. Особливості розладів мислення у хворих на психози.
- •49. Типові характеристики розладів мислення у хворих на сенільні психози.
- •Розлади мислення у хворих на епілепсію
- •Розлади мислення у хворих на психоорганічний синдром
- •Етіопатогенез мовних розладів
- •Дефекти мовлення
- •Неологізми в мові, стереотипії
- •Причини порушень розумової працездатності
- •56. Вплив мотиваційної сфери на працездатність.
- •61. Порушення емоційних станів у хворих на невротичні стани.
- •62. Які емоційні порушення можна спостерігати у хворих на психози?
- •63.Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на маніакально-депресивний психоз?
- •Емоційні порушення у хворих на епілепсію.
- •65. Емоційні порушення при розладах особистості.
- •67. Методи дослідження самооцінки.
- •76) Втрата суспільне вироблених нормативів поведінки при ряді сенільних розладів.
- •77) Порушення поведінки зустрічаються при епілепсії.
- •78) Хвороби при яких можна спостерігати формування патологічних потреб і мотивів.
- •1. Нарушения структуры иерархии мотивов.
- •2. Формирование патологических потребностей и мотивов.
- •79) Методи дослідження особистісних порушень.
- •80) Патопсихологічні регістр-синдроми.
- •3. Характеристика органического патопсихологического синдрома:
- •4. Олигофренический синдром, для которого характерно следующее:
- •Особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при шизофренії.
- •Особистісні характеристики у хворих на афективні розлади.
- •83. Особистісні характеристики у хворих на епілепсію
- •84.Особистісні риси при психоорганічному синдромі.
- •Особистісні розлади при різних варіантах розладах особистості.
- •86. Психопатологічні особливості у хворих на наркотичну залежність.
- •87. Програма проведення експертизи.
- •88. Основні питання які вирішує психолог при проведенні медико – пед.
- •89. Основнв питання, які вирішує психолог при проведенні судової та трудової експкртизи.
- •90. Зміст звіту експерта психолога.
Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації.
Деперсоализация – нарушение самосознания, выражающееся отчуждением от себя самого. Субъективно она всегда неприятна и может существовать длительно или проявляться приступами. Чувство отчужденности от собственного «Я» может касаться как отдельных соматических или психических функций, так и личности в целом. Обычно проявляется только с подросткового возраста. В виде отдельных эпизодов может встречаться у здоровых людей на фоне переутомления, волнения или недосыпания, но чаще всего возникает при депрессии или шизофрении.
Бывает соматопсихическая и аутопчихическая деперсонализация.
При первой – возникает чувство чуждости всего тела либо его частей или даже их исчезновения.
Во втором случае возникает чувство чуждости отдельных своих психических функций или своего «Я» в целом. Когда это касается отдельных психических функций, то больные говорят об исчезновении чувств, сообщают, что им кажется чуждой собственная речь, мысли и ли прошлое.
Психологічні механізми порушень сприйняття.
Восприятие – психический процесс отражения предмета или явления в целом, в совокупности его свойств и частей. При некоторых патологических состояниях, особенно при психических и нервных заболеваниях, перцептивные процессы могут нарушаться. Однако существуют такие отклонения восприятия, которые могут наблюдаться и у вполне здоровых людей (например, иллюзии).
Расстройства восприятия можно разделить на три основные группы: иллюзии, галлюцинации и расстройства сенсорного синтеза.
Иллюзии – искаженное восприятие реально существующего предмета или явления (бывают зрительные, слуховые, тактильные и др.). В зависимости от причин бывают: физические (ложка в стакане), физиологические (иллюзии кренов, противовращения) и психические (при экзальтации, экстазе, пр).
Галлюцинации – расстройства восприятия, когда человек вследствие нарушения психической деятельности видит, слышит, ощущает то, что в реальной действительности не существует (также бывают зрительные, слуховые, обонятельные и пр.). Бывают истинные галюцинации – развертываются в реальном пространстве и псивдогаллюцинации – нет полной чувственно-телесной ясности образов ( я «как будто» вижу…)
Расстройства сенсорного синтеза – нарушение интеграции сенсорной информации (дереализация – выпадение определенного свойства реальности (уменьшение, увеличение) и расстройства «схемы тела» - нарушение восприятий своего тела (веса, органов)).
16. Методики діагностики особливостей сприйняття пацієнта.
Восприятие – процесс приема и переработки человеком различной информации, поступающей в мозг через органы чувств.
Нарушения восприятия выявляются особенно четко при экспозиции ситуационных картинок. Помимо того, что больные не улавливают сюжета, они при этом проявляют и ряд других, характерных феноменов. Не понимая смысла сюжета, они часто описывают отдельные предметы, не видя их сюжетной связи.
Отдельные части рисунка сливаются, смешиваются с фоном, изображения предметов не узнаются. Предмет узнавания обусловливается той частью рисунка, на которой больной фиксирует свое внимание. Так, гриб больной называет помидором, если выступила как часть головка гриба, или же видит в грибе огурец, если фиксирует внимание на его ножке. Поэтому при предъявлении рисунка больному часто безразлично: показывают ему его часть или целое.
Измерение объема восприятия
Объем восприятия – число объектов, которые могут быть восприняты одномоментно, при кратковременном их проявлении. По данным классических исследований объем восприятия лежит в пределах 4 – 6 единиц. При предъявлении однородных объектов объем восприятия составляет 8 – 9 единиц. При предъявлении буквенных стимулов объем восприятия несколько ниже и составляет 6 – 7 единиц. Однако если буквы образуют слова, то одномоментно могут быть восприняты два
коротких несвязанных слова и (или) одно длинное слово из 10 – 12 букв, или 4 слова, образующие фразу.
Наборы бессмысленных сочетаний букв (по 8 букв в наборе) и осмысленные фразы (по три слова в каждой фразе). Всего в опыте 40 предъявлений, по 20 для каждого типа объектов, сначала предъявляются буквы, затем фразы. Задача испытуемого – письменно воспроизвести все, что ему было предъявлено.
Набор 1
1. РОПМЬУЛД 6. ЭВОЕРАПВ 11. АРОПЦДАТ 16. ЦЗУБКОПА…
Набор 2
1. Я иду домой. 2. Давай пойдем гулять…
Иллюзии восприятия
Узнавание фигур
Экспериментатор предъявляет испытуемому таблицу с изображением 9 фигур и предлагает внимательно рассмотреть и запомнить эти фигуры в течение 10 секунд. После чего испытуемому показывают вторую таблицу, с большим количеством фигур. Испытуемый должен обнаружить среди них фигуры первой таблицы.