- •Предмет і завдання патопсихології.
- •Взаємозв’язок патопсихології з іншими дисциплінами.
- •Співвідношення патопсихології та психопатології.
- •Основні принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •5. Пакет експериментальних методик, що необхідно використовувати в патопсихологічних дослідженнях.
- •6. Методи вивчення медичної документації.
- •7. Методи клініко-психологічного дослідження.
- •8. Особенности и задачи патопсихологического исследования.
- •9. Как соотносится теория и результаты эмпирических исследований в патопсихологии?
- •10. Поняття етіології і патогенезу; класифікація психічних хвороб.
- •11.Типи перебігу психічних захворювань.
- •12. Загальна психопатологія, поняття симптому, синдрому; продуктивні та негативні симптоми; психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
- •Характеристика псевдодеменції.
- •Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації.
- •Психологічні механізми порушень сприйняття.
- •16. Методики діагностики особливостей сприйняття пацієнта.
- •Захворювання, при яких порушується сприйняття.
- •Розлади сприйняття - ілюзії і психосенсорні розлади.
- •19. Розлади сприйняття - істинні та псевдогалюцинації.
- •Особливості порушень сприйняття при шизофренії.
- •Порушення сприйняття можуть спостерігатися при афективних розладах.
- •Порушення сприйняття при розладах психіки особистості.
- •23. Порушення сприйняття при органічних ураженнях головного мозку.
- •24. Клініка порушень сприйняття при соматогенних розладах психічної діяльності.
- •Поняття маячення.
- •Види маячення.
- •Відміна маячення від хибних суджень.
- •Особливості маячення при шизофренії.
- •Прояв маячення при афективних розладах?
- •Маячення при психопатіях, неврозах, їх відмінність від маячень при психозах.
- •31. Характерні ознаки маячень при патохарактерологічному розвитку особистості
- •32. Маячення, що можна спостерігати у хворих на епілепсію
- •33. Особливості маячення у хворих на сенільні психози (старечий психоз)
- •34. Варіанти порушень пам'яті
- •35. Психологічні механізми порушень пам'яті
- •Співвідношення порушень пам'яті та уваги.
- •37. Безпосередня та опосередкована пам'ять. Особливості співвідношень при різних хворобах.
- •38. Методи досліджень різних варіантів пам’яті.
- •39. Види амнезій.
- •40. Парамнезії, їх види; корсаковський амнестичний синдром.
- •41. Методи дослідження динамічних розладів пам'яті.
- •42. Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.
- •43. Психологічні, у тому числі психоаналітичні, теорії розладів мислення.
- •44. Психологічні механізми порушень процесів узагальнення та абстрагування.
- •Хвороби при яких спостерігаються порушення цілеспрямованості та динамічності мислення
- •46.Клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення.
- •47. Методи дослідження порушень мислення.
- •48. Особливості розладів мислення у хворих на психози.
- •49. Типові характеристики розладів мислення у хворих на сенільні психози.
- •Розлади мислення у хворих на епілепсію
- •Розлади мислення у хворих на психоорганічний синдром
- •Етіопатогенез мовних розладів
- •Дефекти мовлення
- •Неологізми в мові, стереотипії
- •Причини порушень розумової працездатності
- •56. Вплив мотиваційної сфери на працездатність.
- •61. Порушення емоційних станів у хворих на невротичні стани.
- •62. Які емоційні порушення можна спостерігати у хворих на психози?
- •63.Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на маніакально-депресивний психоз?
- •Емоційні порушення у хворих на епілепсію.
- •65. Емоційні порушення при розладах особистості.
- •67. Методи дослідження самооцінки.
- •76) Втрата суспільне вироблених нормативів поведінки при ряді сенільних розладів.
- •77) Порушення поведінки зустрічаються при епілепсії.
- •78) Хвороби при яких можна спостерігати формування патологічних потреб і мотивів.
- •1. Нарушения структуры иерархии мотивов.
- •2. Формирование патологических потребностей и мотивов.
- •79) Методи дослідження особистісних порушень.
- •80) Патопсихологічні регістр-синдроми.
- •3. Характеристика органического патопсихологического синдрома:
- •4. Олигофренический синдром, для которого характерно следующее:
- •Особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при шизофренії.
- •Особистісні характеристики у хворих на афективні розлади.
- •83. Особистісні характеристики у хворих на епілепсію
- •84.Особистісні риси при психоорганічному синдромі.
- •Особистісні розлади при різних варіантах розладах особистості.
- •86. Психопатологічні особливості у хворих на наркотичну залежність.
- •87. Програма проведення експертизи.
- •88. Основні питання які вирішує психолог при проведенні медико – пед.
- •89. Основнв питання, які вирішує психолог при проведенні судової та трудової експкртизи.
- •90. Зміст звіту експерта психолога.
35. Психологічні механізми порушень пам'яті
У больных неврозами и при реактивных психозах жалобы на снижение памяти часто не подтверждаются экспериментально-психологическим исследованием. При этих заболеваниях в их механизмах ведущая роль принадлежит личностно-мотивационным и эмоциональным расстройствам. Поэтому испытуемый может "работать" под определенное "органическое" заболевание. Однако ошибки могут быть в простых вариантах заданий и отсутствовать в сложных. Снижение памяти и внимания у больных с неврозами часто отражает внутреннюю тревогу и беспокойство. Отмечаются психогенные амнезии, которые следуют за психотравмой.
Співвідношення порушень пам'яті та уваги.
Пам'ять є результатом функціонування головного мозку, але й залежить від стану всього організму. Знання функцій пам'яті необхідні на всіх етапах обстеження хворого: збирання та порівняння суб'єктивних даних анамнезу, витягів з історії хвороби, характеристики, динамічних досліджень тощо. Важливим є і те, що численні хвороби перш за все проявляються порушенням пам'яті. Пам'ять тісно пов'язана з іншими психічними процесами. Увага забезпечує пізнавальний процес, тому що концентрація психічної діяльності на певному об’єкті забезпечує більш глибоке розуміння суті явища, предмету. Від стану уваги залежать діяльність людини, його орієнтація, адаптація в оточуючому середовищі. Тому вивчення процесів пам’яті та уваги у хворих є важливим для психолога.
При певних психічних станах, а також при психічних захворюваннях пам'ять може порушуватись у вигляді гіпермнезії - загострення (підсилення) пам'яті , гіпомнезія - послаблення пам’яті – може бути як постійною, так і минущою. Типовою є гіпомнезія для багатьох осіб похилого та старечого віку, у яких вона переважно пов’язана із старінням і атеросклерозом судин головного мозку. Амнезія – випадіння з пам'яті певних відрізків часу.
У клінічній практиці медичні працівники частіше за інші розлади уваги спостерігаються підвищені відволікання. Хворим важко зосереджуватися на одному об'єкті або діяльності. Увага їхня нестійка, сторонні подразники, у тому числі й малоцікаві, можуть порушувати зосередженість уваги і діяльність хворого. Відволікання хворих буває настільки сильне, що вони не можуть зосередитися на запитаннях лікаря, постійно переключаються з однієї думки на іншу.
Відволікання уваги спостерігається при підвищеній втомлюваності, загальній слабості людини, зумовленій виснаженням нервової системи, тривалим і інтенсивним емоційним напруженням, надмірною розумовою працею. Воно може з'явитися після інфекцій, інтоксикацій, при травмах, пухлинах, склерозі судин головного мозку. Хворі з підвищеним відволіканням не можуть утримувати в свідомості одночасно більше одного, навіть добре їм знайомого предмета.
На рівні клінічних проявів в дитячій практиці виділяється синдром дефіциту уваги.
В повсякденній клінічній практиці оцінити стан уваги пацієнта можна під час бесіди і обстеження за його зосередженістю або відволіканням на випадкові подразники, здатністю утримуватися на одній темі розмови і переключатися на іншу, точності виконання інструкцій та відповідей на запитання на початку та в кінці обстеження. До експериментально-психологічних методик дослідження уваги відносяться: оцінка уваги за таблицями Шульте, коректурна проба, рахунок по Крепеліну, методика Мюнстерберга.