- •Предмет і завдання патопсихології.
- •Взаємозв’язок патопсихології з іншими дисциплінами.
- •Співвідношення патопсихології та психопатології.
- •Основні принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •5. Пакет експериментальних методик, що необхідно використовувати в патопсихологічних дослідженнях.
- •6. Методи вивчення медичної документації.
- •7. Методи клініко-психологічного дослідження.
- •8. Особенности и задачи патопсихологического исследования.
- •9. Как соотносится теория и результаты эмпирических исследований в патопсихологии?
- •10. Поняття етіології і патогенезу; класифікація психічних хвороб.
- •11.Типи перебігу психічних захворювань.
- •12. Загальна психопатологія, поняття симптому, синдрому; продуктивні та негативні симптоми; психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
- •Характеристика псевдодеменції.
- •Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації.
- •Психологічні механізми порушень сприйняття.
- •16. Методики діагностики особливостей сприйняття пацієнта.
- •Захворювання, при яких порушується сприйняття.
- •Розлади сприйняття - ілюзії і психосенсорні розлади.
- •19. Розлади сприйняття - істинні та псевдогалюцинації.
- •Особливості порушень сприйняття при шизофренії.
- •Порушення сприйняття можуть спостерігатися при афективних розладах.
- •Порушення сприйняття при розладах психіки особистості.
- •23. Порушення сприйняття при органічних ураженнях головного мозку.
- •24. Клініка порушень сприйняття при соматогенних розладах психічної діяльності.
- •Поняття маячення.
- •Види маячення.
- •Відміна маячення від хибних суджень.
- •Особливості маячення при шизофренії.
- •Прояв маячення при афективних розладах?
- •Маячення при психопатіях, неврозах, їх відмінність від маячень при психозах.
- •31. Характерні ознаки маячень при патохарактерологічному розвитку особистості
- •32. Маячення, що можна спостерігати у хворих на епілепсію
- •33. Особливості маячення у хворих на сенільні психози (старечий психоз)
- •34. Варіанти порушень пам'яті
- •35. Психологічні механізми порушень пам'яті
- •Співвідношення порушень пам'яті та уваги.
- •37. Безпосередня та опосередкована пам'ять. Особливості співвідношень при різних хворобах.
- •38. Методи досліджень різних варіантів пам’яті.
- •39. Види амнезій.
- •40. Парамнезії, їх види; корсаковський амнестичний синдром.
- •41. Методи дослідження динамічних розладів пам'яті.
- •42. Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.
- •43. Психологічні, у тому числі психоаналітичні, теорії розладів мислення.
- •44. Психологічні механізми порушень процесів узагальнення та абстрагування.
- •Хвороби при яких спостерігаються порушення цілеспрямованості та динамічності мислення
- •46.Клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення.
- •47. Методи дослідження порушень мислення.
- •48. Особливості розладів мислення у хворих на психози.
- •49. Типові характеристики розладів мислення у хворих на сенільні психози.
- •Розлади мислення у хворих на епілепсію
- •Розлади мислення у хворих на психоорганічний синдром
- •Етіопатогенез мовних розладів
- •Дефекти мовлення
- •Неологізми в мові, стереотипії
- •Причини порушень розумової працездатності
- •56. Вплив мотиваційної сфери на працездатність.
- •61. Порушення емоційних станів у хворих на невротичні стани.
- •62. Які емоційні порушення можна спостерігати у хворих на психози?
- •63.Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на маніакально-депресивний психоз?
- •Емоційні порушення у хворих на епілепсію.
- •65. Емоційні порушення при розладах особистості.
- •67. Методи дослідження самооцінки.
- •76) Втрата суспільне вироблених нормативів поведінки при ряді сенільних розладів.
- •77) Порушення поведінки зустрічаються при епілепсії.
- •78) Хвороби при яких можна спостерігати формування патологічних потреб і мотивів.
- •1. Нарушения структуры иерархии мотивов.
- •2. Формирование патологических потребностей и мотивов.
- •79) Методи дослідження особистісних порушень.
- •80) Патопсихологічні регістр-синдроми.
- •3. Характеристика органического патопсихологического синдрома:
- •4. Олигофренический синдром, для которого характерно следующее:
- •Особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при шизофренії.
- •Особистісні характеристики у хворих на афективні розлади.
- •83. Особистісні характеристики у хворих на епілепсію
- •84.Особистісні риси при психоорганічному синдромі.
- •Особистісні розлади при різних варіантах розладах особистості.
- •86. Психопатологічні особливості у хворих на наркотичну залежність.
- •87. Програма проведення експертизи.
- •88. Основні питання які вирішує психолог при проведенні медико – пед.
- •89. Основнв питання, які вирішує психолог при проведенні судової та трудової експкртизи.
- •90. Зміст звіту експерта психолога.
63.Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на маніакально-депресивний психоз?
У хворих на ман.-деп. психоз спостерігають різькі зміни направленості емоцій. Маніакально-депресивний психоз виявляється в типових випадках маніакальних і депресивних фаз (приступів), що виникають періодично. Приступи захворювання зазвичай розділені періодами повного психічного здоров'я . Маніакальна фаза маніакально-депресивного психозу має три основні клінічні ознаки: підвищений, радісний настрій; прискорення інтелектуальних процесів; мовне і рухливе збудження. Настрій у хворого підвищений неадекватно обставинам, може варіювати від безтурботної веселості до майже неконтрольованого маніакального збудження. Злети настрою супроводжуються підвищеною енергійністю, що призводить до гіперактивності, просторікування, зниження потреби у сні. Важкі й тривалі фізичні навантаження можуть призвести до агресії чи насильства, зневага до їжі, пиття та особистої гігієни — до небезпечного стану дегідратації і занедбаності.
Депресивна фаза немов протилежна маніакальній фазі за клінічними проявами. Вона характеризується зниженим, сумним настроєм, сповільненістю інтелектуальних процесів і психомоторною загальмованістю. Туга може стати безпросвітною, супроводжуватися суб'єктивними відчуттями байдужності до здоров'я та долі близьких, і це хворі особливо важко переживають, страждаючи від думки про власну черствість, бездушність. Для депресивної фази характерні маніъ ідеї самозвинувачення, самоприниження, гріховності, що може виявлятись у надмірному ставленні до незначних провин у минулому, спричинити спроби самогубства. Хворі з депресивною симптоматикою здатні також на розширене самогубство, тобто вбивство членів своєї родини, а потім самогубство.
Емоційні порушення у хворих на епілепсію.
Эпилепсия – это заболевание головного мозга, характеризующееся стойкой предрасположенностью к развитию эпилептических припадков, а также нейробиологическими, когнитивными, психологическими и социальными последствиями этого состояния.
Клиника самих аффективных расстройств разнообразна – от эмоциональной лабильности до субдепрессивных переживаний, грубых дисфорических состояний, эпизодов гипомании с повышенной веселостью, многоречивостью, неусидчивостью.
В рамках так называемых предвестников приступа, на фоне расстройств преимущественно вегетативного характера (тошнота, гиперсаливация, озноб, боли в животе, зевота) возникает тревога, снижение настроения или его колебания с преобладанием раздраженно-угрюмого аффекта, появлялась склонность к конфликтным реакциям. В ряде наблюдений в этом периоде отмечены повышенная раздражительность, тревожность, сочетающаяся с нарастающим напряжением.. У части больных сразу после приступа бывают тяжелые депрессивные состояния, сопровождающиеся компульсивными суицидальными мыслями. Эти симптомы крайне лабильны и непродолжительны.
При эпилепсии отмечается склонность к дисфориям.
По характеру клинических проявлений можно выделить три основных типа дисфорий: 1. Дисфории с астеноипохондрической окраской, чувством страха, тоски, нередко сочетающихся с подозрительностью. Этим больным свойственна раздражительность, слабодушие, слезливость на фоне общей заторможенности.
2. Второму типу свойственно преобладание злобно-тоскливого настроения с легкостью конфликтов. Для этой группы были характерны тенденции к агрессии, реже – аутоагрессии. 3. В клинической картине третьего варианта чаще доминирует депрессивный синдром, иногда с суицидальными мыслями или действиями. У этих больных резко менялется отношение к родным, близьким (либо безразличны, либо недоброжелательны, враждебны).