- •Предмет і завдання патопсихології.
- •Взаємозв’язок патопсихології з іншими дисциплінами.
- •Співвідношення патопсихології та психопатології.
- •Основні принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •5. Пакет експериментальних методик, що необхідно використовувати в патопсихологічних дослідженнях.
- •6. Методи вивчення медичної документації.
- •7. Методи клініко-психологічного дослідження.
- •8. Особенности и задачи патопсихологического исследования.
- •9. Как соотносится теория и результаты эмпирических исследований в патопсихологии?
- •10. Поняття етіології і патогенезу; класифікація психічних хвороб.
- •11.Типи перебігу психічних захворювань.
- •12. Загальна психопатологія, поняття симптому, синдрому; продуктивні та негативні симптоми; психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
- •Характеристика псевдодеменції.
- •Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації.
- •Психологічні механізми порушень сприйняття.
- •16. Методики діагностики особливостей сприйняття пацієнта.
- •Захворювання, при яких порушується сприйняття.
- •Розлади сприйняття - ілюзії і психосенсорні розлади.
- •19. Розлади сприйняття - істинні та псевдогалюцинації.
- •Особливості порушень сприйняття при шизофренії.
- •Порушення сприйняття можуть спостерігатися при афективних розладах.
- •Порушення сприйняття при розладах психіки особистості.
- •23. Порушення сприйняття при органічних ураженнях головного мозку.
- •24. Клініка порушень сприйняття при соматогенних розладах психічної діяльності.
- •Поняття маячення.
- •Види маячення.
- •Відміна маячення від хибних суджень.
- •Особливості маячення при шизофренії.
- •Прояв маячення при афективних розладах?
- •Маячення при психопатіях, неврозах, їх відмінність від маячень при психозах.
- •31. Характерні ознаки маячень при патохарактерологічному розвитку особистості
- •32. Маячення, що можна спостерігати у хворих на епілепсію
- •33. Особливості маячення у хворих на сенільні психози (старечий психоз)
- •34. Варіанти порушень пам'яті
- •35. Психологічні механізми порушень пам'яті
- •Співвідношення порушень пам'яті та уваги.
- •37. Безпосередня та опосередкована пам'ять. Особливості співвідношень при різних хворобах.
- •38. Методи досліджень різних варіантів пам’яті.
- •39. Види амнезій.
- •40. Парамнезії, їх види; корсаковський амнестичний синдром.
- •41. Методи дослідження динамічних розладів пам'яті.
- •42. Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.
- •43. Психологічні, у тому числі психоаналітичні, теорії розладів мислення.
- •44. Психологічні механізми порушень процесів узагальнення та абстрагування.
- •Хвороби при яких спостерігаються порушення цілеспрямованості та динамічності мислення
- •46.Клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення.
- •47. Методи дослідження порушень мислення.
- •48. Особливості розладів мислення у хворих на психози.
- •49. Типові характеристики розладів мислення у хворих на сенільні психози.
- •Розлади мислення у хворих на епілепсію
- •Розлади мислення у хворих на психоорганічний синдром
- •Етіопатогенез мовних розладів
- •Дефекти мовлення
- •Неологізми в мові, стереотипії
- •Причини порушень розумової працездатності
- •56. Вплив мотиваційної сфери на працездатність.
- •61. Порушення емоційних станів у хворих на невротичні стани.
- •62. Які емоційні порушення можна спостерігати у хворих на психози?
- •63.Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на маніакально-депресивний психоз?
- •Емоційні порушення у хворих на епілепсію.
- •65. Емоційні порушення при розладах особистості.
- •67. Методи дослідження самооцінки.
- •76) Втрата суспільне вироблених нормативів поведінки при ряді сенільних розладів.
- •77) Порушення поведінки зустрічаються при епілепсії.
- •78) Хвороби при яких можна спостерігати формування патологічних потреб і мотивів.
- •1. Нарушения структуры иерархии мотивов.
- •2. Формирование патологических потребностей и мотивов.
- •79) Методи дослідження особистісних порушень.
- •80) Патопсихологічні регістр-синдроми.
- •3. Характеристика органического патопсихологического синдрома:
- •4. Олигофренический синдром, для которого характерно следующее:
- •Особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при шизофренії.
- •Особистісні характеристики у хворих на афективні розлади.
- •83. Особистісні характеристики у хворих на епілепсію
- •84.Особистісні риси при психоорганічному синдромі.
- •Особистісні розлади при різних варіантах розладах особистості.
- •86. Психопатологічні особливості у хворих на наркотичну залежність.
- •87. Програма проведення експертизи.
- •88. Основні питання які вирішує психолог при проведенні медико – пед.
- •89. Основнв питання, які вирішує психолог при проведенні судової та трудової експкртизи.
- •90. Зміст звіту експерта психолога.
Порушення сприйняття можуть спостерігатися при афективних розладах.
Моторные депрессивные расстройства. При преобладании тоскливого аффекта взгляд тоскливый, грустный, в выраженных случаях - застывший, неподвижный с выражением страдания. Мимика от медленно меняющейся с преобладанием грустного выражения до скорбной, страдальческой маски. При усложнении синдрома формируется бредовое восприятие.
Тревожным состояниям более свойственны элементы искаженного восприятия. Часть раздражителей (зрительных или слуховых) воспринимается необычно отчетливо, ярко; определенные цвета и тембр приобретают новую окраску, новые оттенки. Форма некоторых объектов, чаще людей, в восприятии больных неуловимо изменяется и объект каждый раз выглядит каким-то новым, особенным. Наблюдается искажение пространственной перспективы с удалением одних участков и приближением других.
При апатической депрессии наиболее отчетливо выступает снижение эмоционального тона восприятия. Однако отсутствует "траурный флер", окружающее просто не вызывает интереса. Отмечается также снижение интенсивности ощущений: день воспринимается как сумерки, предметы плохо различимы, звуки приглушены, малоразборчивы, краски и тембр теряют свою сочность, яркость. Может иметь место полное нивелирование оттенков, потеря цветоощущений, снижение стереоскопичности объектов, сужение окружающего пространства.
Одним из характерных проявлений депрессии можно считать нарушения восприятия времени и временной перспективы. Временной вектор переживаний при тоске направлен в прошлое. Из памяти извлекаются и анализируются события прошлых лет. О будущем больные не думают, оно для них закрыто, "ничего" нет. Настоящее беспокоит только как переживание своего болезненного состояния.
Временный вектор переживаний при тревожной депрессии обращен в настоящее и будущее. Больные постоянно думают о предстоящих испытаниях и ожидающих их неприятностях. Прошлое существует только для контраста с неприятной ситуацией в настоящем и будущем.
При апатической депрессии нарушается сама фиксация времени. Оно как бы течет не задевая больного и не оставляя следов в его психике. При тоскливых депрессиях текущее время воспринимается и переживается как замедленное. День тянется бесконечно долго, томительно, а в воспоминаниях прожитый день кажется коротким. Можно отметить известный параллелизм между замедлением чувства времени и выраженностью тоски. У тревожных больных течение времени воспринимается как ускоренное, но в воспоминании оно воспроизводится как длительное ожидание, прошедший день представляется долгим.
Порушення сприйняття при розладах психіки особистості.
Сочетание явлений деперсонализации с иллюзорным восприятием окружающего пространства и времени, нарушением схемы тела и психосенсорными расстройствами; наблюдается, напр., при эпилепсии, интоксикациях, опухолях головного мозга.
23. Порушення сприйняття при органічних ураженнях головного мозку.
В практике патопсихолога часто необходимо провести диагностику между органическим заболеванием головного мозга и шизофренией. В данном случае следует тщательно исследовать внимание, память, мышление, признаки истощаемости. Для работы с этой группой требуются не только знания в области патопсихологии, но и в нейропсихологии.
При заболеваниях головного мозга отмечаются признаки повышенной истощаемости, снижения памяти, трудности в оперировании абстрактными понятиями, переносным смыслом, инертность мышления. Более точную информацию для дифференцирования двух органических заболеваний (например, болезнь Пика или болезнь Альцгеймера), установление очага поражения головного мозга получают при применении специальных тестов из нейропсихологии.
В результате органических изменений в головном мозге отмечаются психопатоподобные нарушения личности, астенические расстройства, снижение уровня интеллектуальных процессов. Психопатоподобные нарушения личности характеризуются сужением круга интересов, некоторой пассивностью, иногда наоборот, взрывной раздражительностью и грубостью. Астенические расстройства выражаются в повышенной истощаемости, раздражительной слабости. Если отмечается интеллектуальное снижение, то отмечается снижение критики, беспечность, эйфория, гневливость, слезливость.