- •Предмет і завдання патопсихології.
- •Взаємозв’язок патопсихології з іншими дисциплінами.
- •Співвідношення патопсихології та психопатології.
- •Основні принципи побудови патопсихологічного дослідження.
- •5. Пакет експериментальних методик, що необхідно використовувати в патопсихологічних дослідженнях.
- •6. Методи вивчення медичної документації.
- •7. Методи клініко-психологічного дослідження.
- •8. Особенности и задачи патопсихологического исследования.
- •9. Как соотносится теория и результаты эмпирических исследований в патопсихологии?
- •10. Поняття етіології і патогенезу; класифікація психічних хвороб.
- •11.Типи перебігу психічних захворювань.
- •12. Загальна психопатологія, поняття симптому, синдрому; продуктивні та негативні симптоми; психотичний і непсихотичний рівень психічних розладів.
- •Характеристика псевдодеменції.
- •Коли зустрічається і як характеризується явище деперсоналізації.
- •Психологічні механізми порушень сприйняття.
- •16. Методики діагностики особливостей сприйняття пацієнта.
- •Захворювання, при яких порушується сприйняття.
- •Розлади сприйняття - ілюзії і психосенсорні розлади.
- •19. Розлади сприйняття - істинні та псевдогалюцинації.
- •Особливості порушень сприйняття при шизофренії.
- •Порушення сприйняття можуть спостерігатися при афективних розладах.
- •Порушення сприйняття при розладах психіки особистості.
- •23. Порушення сприйняття при органічних ураженнях головного мозку.
- •24. Клініка порушень сприйняття при соматогенних розладах психічної діяльності.
- •Поняття маячення.
- •Види маячення.
- •Відміна маячення від хибних суджень.
- •Особливості маячення при шизофренії.
- •Прояв маячення при афективних розладах?
- •Маячення при психопатіях, неврозах, їх відмінність від маячень при психозах.
- •31. Характерні ознаки маячень при патохарактерологічному розвитку особистості
- •32. Маячення, що можна спостерігати у хворих на епілепсію
- •33. Особливості маячення у хворих на сенільні психози (старечий психоз)
- •34. Варіанти порушень пам'яті
- •35. Психологічні механізми порушень пам'яті
- •Співвідношення порушень пам'яті та уваги.
- •37. Безпосередня та опосередкована пам'ять. Особливості співвідношень при різних хворобах.
- •38. Методи досліджень різних варіантів пам’яті.
- •39. Види амнезій.
- •40. Парамнезії, їх види; корсаковський амнестичний синдром.
- •41. Методи дослідження динамічних розладів пам'яті.
- •42. Психологічні механізми та клінічна феноменологія розладів мислення.
- •43. Психологічні, у тому числі психоаналітичні, теорії розладів мислення.
- •44. Психологічні механізми порушень процесів узагальнення та абстрагування.
- •Хвороби при яких спостерігаються порушення цілеспрямованості та динамічності мислення
- •46.Клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення.
- •47. Методи дослідження порушень мислення.
- •48. Особливості розладів мислення у хворих на психози.
- •49. Типові характеристики розладів мислення у хворих на сенільні психози.
- •Розлади мислення у хворих на епілепсію
- •Розлади мислення у хворих на психоорганічний синдром
- •Етіопатогенез мовних розладів
- •Дефекти мовлення
- •Неологізми в мові, стереотипії
- •Причини порушень розумової працездатності
- •56. Вплив мотиваційної сфери на працездатність.
- •61. Порушення емоційних станів у хворих на невротичні стани.
- •62. Які емоційні порушення можна спостерігати у хворих на психози?
- •63.Які емоційні порушення спостерігаються у хворих на маніакально-депресивний психоз?
- •Емоційні порушення у хворих на епілепсію.
- •65. Емоційні порушення при розладах особистості.
- •67. Методи дослідження самооцінки.
- •76) Втрата суспільне вироблених нормативів поведінки при ряді сенільних розладів.
- •77) Порушення поведінки зустрічаються при епілепсії.
- •78) Хвороби при яких можна спостерігати формування патологічних потреб і мотивів.
- •1. Нарушения структуры иерархии мотивов.
- •2. Формирование патологических потребностей и мотивов.
- •79) Методи дослідження особистісних порушень.
- •80) Патопсихологічні регістр-синдроми.
- •3. Характеристика органического патопсихологического синдрома:
- •4. Олигофренический синдром, для которого характерно следующее:
- •Особистісні характеристики найчастіше зустрічаються при шизофренії.
- •Особистісні характеристики у хворих на афективні розлади.
- •83. Особистісні характеристики у хворих на епілепсію
- •84.Особистісні риси при психоорганічному синдромі.
- •Особистісні розлади при різних варіантах розладах особистості.
- •86. Психопатологічні особливості у хворих на наркотичну залежність.
- •87. Програма проведення експертизи.
- •88. Основні питання які вирішує психолог при проведенні медико – пед.
- •89. Основнв питання, які вирішує психолог при проведенні судової та трудової експкртизи.
- •90. Зміст звіту експерта психолога.
46.Клінічна характеристика порушень мотиваційного компоненту мислення.
Нарушения личностного(мотивационного) компонента мышления (нарушается регулирующая мотивационная функция мышления, его критичность с феноменами) Связь нарушения мышления с изменением мотивационной сферы наблюдается при разных формах душевных болезней. Уже при анализе того вида патологии мышления, который мы называли «искажением уровня обобщения», можно, по существу, говорить о нарушении мотивационного компонента мышления.
Значимым, существенным является для человека то, что приобрело смысл в его жизнедеятельности. Не частота появления того или иного признака или свойства предмета делает его значительным или существенным, а та осмысленность, та роль, которую этот признак сыграл в жизни человека. Существенность признака и свойства, значимость самого предмета или явления зависят от того, какой смысл они приобрели для него. Явление, предмет, событие могут в разных жизненных условиях приобретать разный смысл, хотя знания о них остаются те же.
Вместе с тем значение вещей, совокупность наших знаний о них остаются устойчивыми. Несмотря на то что личностная направленность и содержание мотивов могут оказаться различными, основная практическая деятельность формирует устойчивость предметного значения вещей.
47. Методи дослідження порушень мислення.
1. Метод классификации – (варианты: классификация предметов и их изображений, фигур, понятий). Направленность – исследование мыслительных операций и динамики мышления. Дополнительные возможности – оценка темпа работы, способность к переключению, особенности распределения внимания и др.
2. Метод исключения предметов – Характеристика текстового материала. Типы возможных ошибок решения, их психологическая квалификация и диагностическое значение.
3. Бланковые методы.
4. Соотношение метафор, пословиц и фраз – передача переносного смысла пословиц.
5.Объяснение сюжетных картинок – установление последовательности событий. Необходимость повторного предъявления в ходе одного исследования. Типичные ошибки больных разными заболеваниями.
6. Исследование ассоциаций (свободных ассоциаций, ответных ассоциаций, ассоциаций по противоположности).
48. Особливості розладів мислення у хворих на психози.
Лабильность мышления наблюдается у больных маниакально-депрессивным психозом в маниакальной фазе болезни. Осмысление ситуации, возможность анализа и синтеза у этих больных часто не нарушены, однако выполнение любого экспериментального задания не вызывало определенной стратегии их мышления. Больные не задумываются над вопросом, адресованным к ним, не вникают в смысл задания. Они импульсивно приступают к выполнению. На
вопрос, в чем общность и различие между понятиями «стол» и «стул», один из больных отвечает: «У них общее то, что у стола и у стула четыре ножки, а разница – у стула спинка есть, у стола – нет». При складывании картинок в последовательном порядке больные такого типа, осмыслив сюжет, раскладывают их в любом порядке.