55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.

Наукова робота - це самостійно виконане наукове дослідження певної проблеми, яке відповідає науковим принципам, має певну структуру, містить результат власного пошуку, власні висновки.   

Наукова робота повинна мати таку структуру: - вступ; - основна частина; - висновки; - література; - додатки (за їх необхідності).

    Всі сторінки роботи повинні бути пронумерованими. Титульну сторінку не нумерують, але вона вважається першою. Нумерація починається з другої сторінки, на якій потрібно подати зміст роботи. З третьої - вступ і т.д. Зміст, вступ, кожен розділ, висновки, літературу починають з нової сторінки.

Заголовки структурних частин роботи "ЗМІСТ", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Нумерацію сторінок, розділів, таблиць, схем подають арабськими цифрами без знака "№".

Фрагменти тексту наукової роботи, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом. Елементи ілюстративного матеріалу (слова фрази, речення), які потребують виділення (мовні явища, що ілюструються), підкреслюються, а після наведеного фрагменту ілюстративного матеріалу робиться посилання на відповідне джерело.

Роз’яснення щодо правил цитування та посилань на використані джерела

Звертаємо вашу увагу на правила цитування та посилання на використані джерела в „чорновому” і кінцевому варіантах науково-дослідницької роботи.

При написанні „чорнового” варіанту основного тексту роботи радимо після посилань або цитат у квадратних дужках писати [прізвище автора або назву роботи та рік її видання; при цитуванні – сторінки з якої взята цитата]. В остаточному варіанті виконаної роботи замість цих даних вказують цифру, під якою використана праця подається у списку джерел (наприклад [15], а якщо йдеться про посилання на ряд праць, то [15,22,45].) При прямому цитуванні, запозиченні рисунків, формул, таблиць після номера джерела вказується і точна сторінка, з якої взяте запозичення: [15, с.132]. У випадку прямого цитування, текст цитати без скорочень і будь-яких змін починається і закінчується лапками „” і вказівкою на сторінку і номер джерела [18, с. 173] після цитати. Цитати в роботі не повинні траплятися занадто часто.

Слід намагатися викласти думки інших авторів своїми словами. При непрямому цитуванні чи згадці роботи або її автора сторінки не вказують, а записують у квадратних дужках тільки номер джерела. При цьому потрібно бути гранично точним у викладенні думок автора цитованої праці, коректним щодо оцінювання його результатів.

   БІБЛІОГРАФІЯ. (Бібліографічний опис - це процес і результат складання по визначеним правилам переліку відомостей про який-небудь документ, які ідентифікують цей документ і дозволяють знаходити його серед багатьох інших.) Після висновків міститься список використаної літератури (список використаних джерел). Кожне включене у такий список літературне джерело повинно мати відбиття в дослідженні. Якщо його автор робить посилання на якесь запозичення фактів або цитує роботи інших авторів, то він має обов’язково вказати, звідки взяті наведені матеріали. Не потрібно включати у список ті роботи, які фактично не були використані. Окремо може виноситися список використаних джерел. Тут дослідник подає всю художню літературу, з якої добирався ілюстративний матеріал; словники та інші довідкові матеріали. За бажанням дослідника, нумерація використаних джерел може бути продовженням нумерації використаної літератури.