38. Лексика наукового стилю. Вияви полісемії в наукових текстах. Пряме й переносне значення слова.

Науковий стиль – це стиль наукових праць із різних галузей науки і техніки, зокрема математики, фізики, економіки, філософії, природознавства, кібернетики та ін. Він характеризується широким використанням науково-термінологічної, переважно іншомовної й абстрактної лексики, вживанням слів тільки у прямому значенні, наявністю складних речень. У науковому стилі не використовуються образні засоби мови, діалектні й вульгарні слова.

Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і окреслені:

значною кількістю наукової термінології,

наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, мап, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і позначок,

оперуванням абстрактними, переважно чужомовними словами,

уживанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполук,

залучуванням цитат і посилань на першоджерела,

наявністю виразної композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації),

наявністю дієслівних форм, зазвичай безособових, узагальнених чи неозначених, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові й дієприкметникові звороти, які додатково окреслюють дії, предмети та явища,

специфічною монологічністю текстів,

переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).

Полісемія — багатозначність, наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень. Багатозначність — це один із найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови. Багатозначні слова є джерелом виразності, до якого активно звертаються письменники і публіцисти. Але в окремих сферах існують певні обмеження щодо функціонування багатозначних слів. Так, зважаючи на те, що науковий стиль вимагає максимально точного позначення понять, у наукових працях переважають однозначні слова, а багатозначні (чи потенційно багатозначні) вживаються лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприйняття тексту.

ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. У багатозначних словах одне з його значень є основним, або прямим, інші - переносні, або непрямі. Пряме значення слова - це звичайна назва предмета, властивості чи дії. Пряме значення найчастіше буває первинним, тобто таким, з якого почалась назва. Переносне значення —це одне зі значень слова, яке виникло внаслідок перенесення найменувань одних явиш, предметів, дій, ознак на інші і закріпилося в ньому як додаткове. Переносне вживання слова відбувається в мові у вигляді метафори, метонімії, синекдохи. Метафора — перенесення назви з одного предмета, явища на інший предмет, явище за їхньою схожістю. Метонімія — це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Синекдоха - вживання назви частини предмета у значенні його цілого.