31. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.

Офіційно-діловий стиль – це стиль ділової мови, яким користуються для написання різноманітних ділових документів, зокрема законів, указів, постанов, договорів, заяв, актів, протоколів, анкет, розписок тощо. Він характеризується використанням канцелярської термінології та деяких застарілих слів (вельмишановний, вищезгаданий), наявністю стандартних схем висловлення, мовних кліше та сталих синтаксичних конструкцій. В офіційно-діловому стилі може використовуватися лексика з інших шарів, зокрема науково-термінологічна, виробничо-професійна, суспільно-політична, що залежить від того, яку галузь суспільного життя він обслуговує. Загалом для цього стилю властиве суворе дотримання зразків оформлення ділових паперів, мова яких має бути ясною, чіткою, лаконічною.

Власне, функція офіційно-ділового стилю полягає в тому, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків – офіційно-ділового забарвлення.

Основною одиницею офіційно-ділового стилю є документ. Документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя.

32.Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика

Офіційно-діловий стиль – це стиль ділової мови,яким користуються для написання різноманітних ділових документів,зокрема законів,указів,постанов,міжнародних угод і договорів,обов’язкових рішень , заяв, протоколів,анкет ,розписок,зобов’язань,декретів тощо. Загалом для цього стилю властиве суворе дотримання зразків оформлення ділових паперів,мова яких має бути ясною,чіткою й лаконічною.

Офіційно-діловий стиль має такі функціональні підстилі та жанри реалізації :

Законодавчий – використовується в законотворчій сфері, регламентує та обслуговує офіційно-ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними т службовими особами. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах та ін.

Дипломатичний – використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян. Реалізується в конвенціях (міжнародних угодах), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах і т. ін.

Юридичний використовується у юриспруденції (судочинство, розслідування, арбітраж). Цей підстиль обслуговує й регламентує правові та конфліктні відносини:

- між державою та підприємствами й організаціями всіх форм власності;

- між підприємствами, організаціями та установами;

- між державою та приватними особами;

- між підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та приватними особами;

- між приватними особами.

Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях та ін.

Адміністративно-канцелярський використовується у офіційній юриспруденції ,

договорах,заявах,автобіографіях тощо.

Основною одиницею офіційно -ділового стилю є документ.

33. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.

Документаційна діяльність кожної організації ґрунтується на таких засадах: • документи, що становлять правову базу діяльності організації, нормативно-правові акти органів виконавчої влади, органів влади та керівництва, що стосуються діяльності організації; • організаційно-правова документація — статут, правила внутрішнього розпорядку, посадові інструкції тощо; • розпорядча документація — накази, вказівки, розпорядження керівництва, рішення колегіальних органів тощо; • службові листи, факси, телеграми; • документи, що стосуються особового складу; • документація за минулий діловодний рік. Для того щоб документ мав юридичну силу, необхідно у процесі створення враховувати його специфічні особливості. Залежно від функції документа встановлюється набір реквізитів, тобто елементів, розташованих у певній послідовності. Вимоги до оформлення документів відображені в постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства" від 17 жовтня 1997 р. № 1153. Зазначена Інструкція регламентує не тільки склад реквізитів, а й послідовність їх розміщення у документі. З огляду на призначення документа до обов'язкових реквізитів можуть додаватися й інші реквізити. Оформлюють реквізити відповідно до формуляра-зразка. Формуляр-зразок — це сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності. Формуляр-зразок документа встановлює такі реквізити: • Державний Герб України (порядок його використання визначається законом); • емблема підприємства, установи, організації; • зображення нагород; • код підприємства, установи, організації за Українським класифікатором підприємств і організації (УКПО); • код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД); • найменування міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади; • найменування підприємства, установи, організації; • найменування структурного підрозділу; • індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телефону, номер телетайпа (абонентського телеграфу); • назва документа; • дата; • індекс; • посилання на дату й індекс вхідного документа; • місце складання або видання; • гриф обмеження доступу до документів; • адресат; • гриф затвердження; • резолюція; • заголовок до тексту; • відмітка про контроль; • текст; • відмітка про наявність додатків; • підпис; • гриф погодження; • візи; • печатка; • відмітка про засвідчення копій; • прізвище виконавця й номер його телефону; • відмітка про виконання документа й направлення його до справи; • відмітка про надходження документа.