49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.

Синтаксис – це розділ граматики, в якому вивчають будову речень і словосполучень, типи речень та способи поєднання слів у реченні.

Норма - це загальноприйнятні правила у вимові, написанні та використанні мовних одиниць. Вони зафіксовані в офіційних державних документах та академічних словниках.

Синтаксична норма – це правильна побудова словосполучень та речень.

Науковий стиль-це стиль наукових праць із різних галузей науки і техніки. Для наукового тексту характерні точність, наявність термінів, відсутність емоційності та експресивного забарвлення. Важливою рисою є велика кількість розгорнених складних речень з різними видами підрядності, відокремлених зворотів, вставних і вставлених конструкцій. Синтаксис має книжний характер та чітко організовану будову речень. Також велике значення мають речення з причинно-наслідковим зв’язком.

Офіційно-діловий стиль – це сукупність мовних засобів, призначених для регулювання ділових стосунків на державно-політичному, громадському. політичному рівнях, у законодавстві, сферах управління адміністративно-господарською діяльністю. Для ділового тексту характерні логічність, нейтральність стилю, документальність, наявність реквізитів документа, які мають чітко визначену черговість, тематична обмеженість, вживання канцеляризмів та спеціальних термінів та мовні кліше. Важливою рисою є усталеність форми тексту (існує сувора регламентація будови та розміщення тексту). У реченнях повинен бути лише прямий порядок слів. Також слід звернути увагу на неможливість питальних, спонукальних, неповних та незакінчених речень.

Існують певні вимоги до тексту, які є важливими і для наукових, і для ділових текстів, зокрема: достовірність, об’єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість. Також ці стилі текстів повинні мати посилання на використані інформаційні джерела або хоча б список використаної літератури.

Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:

а) слова-синоніми керують різними відмінками

б) змішують форми українського і російського словосполучень

В українській мові /як і в російській/ найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:

вживати заходів, ліків;

завдавати, завдати + род. відм. прикростей, шкоди;

зазнавати, зазнати нападу, невдачі;

опанувати + знах. відм. (професію, предмет) та багато інших.

Важливо також пам’ятати, що не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно ДО, згідно з, які часто використовують у документах.

50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях науково й ділового стилів.

Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.

В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто кожне речення може мати різні варіанти, наприклад: Ця прогулянка розрахована лише на три години. Розрахована ця прогулянка лише на три години. Лише на три години розрахована ця прогулянка. Існує прямий і непрямий порядок слів, або інверсія. Прямий порядок слів домінує у мові. Він вважається нейтральним і є характерним для ділового та наукового стилів, тому у цих стилях переважає передування підмета присудку, наприклад: Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними правилами. Не виключаються у цих стилях конструкції з інверсією головних членів речення. Йдеться про такі випадки, коли при зміні розташування підмета і присудка зберігається нейтральність висловлювання. Наприклад, нормою є передування присудка підметові у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після неї. "Комп'ютеризація пошти, — розповідає директор "Укрпошти", — дала можливість закласти надійну технічну базу для розширення сфери послуг". Також у цих стилях означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить, обставина в різних місцях речення залежно від значення, способу вираження, наприклад: Спеціальний стаж іноді підтверджується показаннями свідків.