- •1.Мова й література в системі культурних цінностей українського суспільства.
- •2.Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •3.Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •4.Специфіка мови професійного спілкування.
- •5.Комунікативні якості професійної мови.
- •6. Складники системи національної мови
- •7.Мовне законодавство в Україні.
- •8.Статус української мови як державної
- •9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11.Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13.Функціональні різновиди літературної мови. Їхні основні ознаки.
- •14. Давня література й початки формування літературної мови.
- •15. Усна і писемна форми укр літ мови.
- •17.Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова.
- •19.Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •20.Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •21.І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •22. Г. Квітка-Основяненко – фундатор нової укр. Прози і нової мови
- •23.Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •24.Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •25.Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •26.Принципи українського правопису.
- •27.Науковий стиль сучасної української літературної мови. Історія становлення мови економічної науки в Україні.
- •28. Мовні і жанрові особливості наукового стилю.
- •29. Основні жанри наукового стилю.
- •30. Писемні форми репрезентації наукової інформації(рецензія,тези,наукова стаття,резюме)
- •31. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •32.Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика
- •33. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •34. Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.
- •35. Поняття “термін”, „термінологія”, “терміносистема”. Проблеми кодифікації та стандартизації
- •36. Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.
- •37.Класифікація термінів за сферою використання.
- •38. Лексика наукового стилю. Вияви полісемії в наукових текстах. Пряме й переносне значення слова.
- •39. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах.
- •40. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.
- •41.Мовна надмірність і мовна недостатність у наукових та ділових текстах.
- •42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •43. Неологізми, архаїзми, історизми в укр. Літ. Мові та в економічній термінології зокрема.
- •44. Виразність та образність мовлення, його чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова у лексиці та лексиконі.
- •45. Поняття “фразеологізм”, “фразеологія”.
- •46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.
- •47. Поняття «граматична норма». Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •48. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
- •49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
- •50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях науково й ділового стилів.
- •51.Синтаксична норма.Однорідні члени речення,дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів
- •52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53.Науковий текст та його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових текстів.
- •55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •56 Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •57.Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови
- •58. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •59: Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
- •60. Специфіка публічної монологічної мови.
- •61. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •62 Змістова організація основної частини публічного виступу.
- •63. Етикет Наукової мови
- •64 Етикет ділової мови
- •65.Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •66. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •67.Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •68.Типи економічних словників, їхня характеристика.
49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
Синтаксис – це розділ граматики, в якому вивчають будову речень і словосполучень, типи речень та способи поєднання слів у реченні.
Норма - це загальноприйнятні правила у вимові, написанні та використанні мовних одиниць. Вони зафіксовані в офіційних державних документах та академічних словниках.
Синтаксична норма – це правильна побудова словосполучень та речень.
Науковий стиль-це стиль наукових праць із різних галузей науки і техніки. Для наукового тексту характерні точність, наявність термінів, відсутність емоційності та експресивного забарвлення. Важливою рисою є велика кількість розгорнених складних речень з різними видами підрядності, відокремлених зворотів, вставних і вставлених конструкцій. Синтаксис має книжний характер та чітко організовану будову речень. Також велике значення мають речення з причинно-наслідковим зв’язком.
Офіційно-діловий стиль – це сукупність мовних засобів, призначених для регулювання ділових стосунків на державно-політичному, громадському. політичному рівнях, у законодавстві, сферах управління адміністративно-господарською діяльністю. Для ділового тексту характерні логічність, нейтральність стилю, документальність, наявність реквізитів документа, які мають чітко визначену черговість, тематична обмеженість, вживання канцеляризмів та спеціальних термінів та мовні кліше. Важливою рисою є усталеність форми тексту (існує сувора регламентація будови та розміщення тексту). У реченнях повинен бути лише прямий порядок слів. Також слід звернути увагу на неможливість питальних, спонукальних, неповних та незакінчених речень.
Існують певні вимоги до тексту, які є важливими і для наукових, і для ділових текстів, зокрема: достовірність, об’єктивність змісту, нейтральність тону, повнота інформації та максимальна стислість. Також ці стилі текстів повинні мати посилання на використані інформаційні джерела або хоча б список використаної літератури.
Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова. Труднощі (складні випадки) у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:
а) слова-синоніми керують різними відмінками
б) змішують форми українського і російського словосполучень
В українській мові /як і в російській/ найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери, особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:
вживати заходів, ліків;
завдавати, завдати + род. відм. прикростей, шкоди;
зазнавати, зазнати нападу, невдачі;
опанувати + знах. відм. (професію, предмет) та багато інших.
Важливо також пам’ятати, що не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно ДО, згідно з, які часто використовують у документах.
50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях науково й ділового стилів.
Синтаксичні норми – це загальноприйняті правила побудови синтаксичних конструкцій, які вивчає синтаксис.
В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто кожне речення може мати різні варіанти, наприклад: Ця прогулянка розрахована лише на три години. Розрахована ця прогулянка лише на три години. Лише на три години розрахована ця прогулянка. Існує прямий і непрямий порядок слів, або інверсія. Прямий порядок слів домінує у мові. Він вважається нейтральним і є характерним для ділового та наукового стилів, тому у цих стилях переважає передування підмета присудку, наприклад: Дублікат трудової книжки заповнюється за загальними правилами. Не виключаються у цих стилях конструкції з інверсією головних членів речення. Йдеться про такі випадки, коли при зміні розташування підмета і присудка зберігається нейтральність висловлювання. Наприклад, нормою є передування присудка підметові у словах автора, які розривають пряму мову або стоять після неї. "Комп'ютеризація пошти, — розповідає директор "Укрпошти", — дала можливість закласти надійну технічну базу для розширення сфери послуг". Також у цих стилях означення стоїть перед означуваним словом, неузгоджене після означуваного слова, додаток після слів, від яких залежить, обставина в різних місцях речення залежно від значення, способу вираження, наприклад: Спеціальний стаж іноді підтверджується показаннями свідків.