39. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах.

Синоніми – це слова, які мають близьке або тотожне значення, але різні за звучанням. Наприклад, говорити – балакати – базікати. Сукупність синонімів мови називається синонімією. Розрізняють лексичні і контекстуальні синоніми. Лексичні - це такі синоніми, які належать до однієї частини мови і мають певний відтінок у значенні. Серед лексичних виділяють:

абсолютні синоніми, наприклад: азбука – алфавіт, буква – літера.

стилістичні синоніми – слова, близькі за значенням, розрізняються за стилістичними відтінками, тобто такі, що неоднаково використовуються у різних стилях мовлення. Вони мають у своєму значенні вказівку на позитивну або негативну оцінку предмета, явища, ознаки, дії тощо.

семантичні синоніми, які ще називають понятійними. Позначаючи певне поняття, вони різняться елементами своїх значень, що зумовлено різною мотивацією цих назв (кількість, якість, інтенсивність ознаки). Наприклад: хуртовина – завірюха – заметіль – хуга.

семантико-стилістичні відрізняються один від одного як за значенням, так і за експресивним забарвленням.

Контекстуальні синоніми – це такі слова або сполучення слів, які лише в контексті мають близьке значення, а поза контекстом не мають. Контекстуальні синоніми творяться в процесі індивідуального мовлення і широко використовуються в художньому і публіцистичному стилях.

Синоніми є небажаними елементами наукових текстів, тому що їх головна ознака – точність і однозначність. Використання в науковому тексті слів, для яких є можливим подвійне трактування, є помилкою, тобото порушенням мовної норми.

40. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.

Антонімами називають слова (точніше, слова, що розглядаються в їх певному значенні), протиставлені один одному за смисловим ознакою, який складає ядро їх значення, наприклад гарячий - холодний, швидко - повільно, бути присутнім - відсутнім. При цьому антоніми мають у своєму значенні багато спільного, належать до однієї частини мови і можуть бути вжиті в одному висловлюванні при протиставленні, порівнянні. Він не багатий, а бідний. Значення одного з антонімів часто можна пояснити через інший за допомогою заперечення - таким чином, антоніми є одним із засобів перефразування. Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.

Омоніми - це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Це частково пов'язано з тим, що в українській мові слова пишуться та читаються однаково.

Омоніми з'являються внаслідок:

звукових змін у слові у процесі розвитку мови;

смислових змін у слові у процесі розвитку мови;

випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;

випадкового збігу звучання форми різних слів.

З виявами антонімії , паронімії та омонімії ми зустрічаємося не лише в науковій літературі, а й в повсякденному житті. Саме тому вживання цих слів свідчить про багатий словниковий запас, вихованість та рівень інтелекту. Саме тому вживання таких слів може підвищити впевненість в собі та показати певний рівень знань.