1. Диференціація безробіття.

Безробіття - це ек-на категорія, яка відбиває ек-ні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Показники, що хар-ть рівень б-тя (у визначенні МОП) є:

де Рб — рівень безробіття, %;

Б — кількість безробітних у віці 15—70 років;

Е_а — кількість економічно активного населення;

Б₃ — кількість безробітних, зареєстрованих у державній служ­бі зайнятості;

Чп.н — кількість працездатного населення у працездатному віці.

-------------------------------------------------------

2.Резерви продуктивності праці.

Резерви зростання ПП - невикористані можливості економії затрат праці (як живої, так і уречевленої), які виникають унаслідок дії тих чи інших факторів (удосконален­ня техніки, технології, організації виробництва і праці тощо). Рівень продуктивності праці залежить від ступеня використання резервів.

За часом використання поточні й перспективні резерви.

За сферами виникнення загальнодержавні, регіо­нальні, міжгалузеві, галузеві, внутрішньовиробничі резерви.

Резерви підвищення ПП безмежні, як і НТП, удосконалення організації виробництва, праці й управління. Тому в кожний конкретний період треба ви­користовувати ті резерви, що дають максимальну економію праці за мінімальних витрат.

--------------------------------------------------------

3.Причини безробіття та Закон Оукена.

Безробіття - ек-на категорія, яка відбиває ек-ні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Розрізняють відкрите й приховане безробіття. Причини Б:

1. Нестача сукупного ефективного попиту.

2. Негнучкість системи відносних цін і ставок з/п.

3. Недостатня мобільність робочої сили.

4. Структурні зрушення в ек-ці.

5. Дискримінація на РП щодо жінок, молоді.

6. Демографічні зміни в чисельності та складі робочої сили

7. Сезонні коливання в рівнях виробництва окремих галузей ек-ки.

З-н Оукена: при перевищенні природного рівня безробіття (3-5%) на 1%, відставання обсягу валового національного продукту становить 2,5%.

Необхідно щорічно не менше 2,5-3% ВНП спрямовувати на створення нових роб місць.

--------------------------------------------------------------

4.Тарифне нормування оплати праці.

Тарифне нормування оплати праці як складова організації ЗП здійснюється за допомогою тарифної системи. Тарифна система відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями і кваліфікацією.

Професія хар-зує трудову діяльність і зайнятість працівника відповідно до одержаної ним підготовки і практичних навичок. Спеціальність відображає внутрішнь-опрофесійний поділ праці. Кваліфікація - сукупність виробничих знань, умінь, певних практичних навичок.

За допомогою тарифної сітки можна встановити рівні середньої кваліфікації робітників та складності роботи.

Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.

Ставка 1-го розряду – мін з/п працівника, визначена в колективному договорі, тобто вона відбиває законодавчо встановлений розмір з/п за просту, некваліфіковану працю, нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці.

Тарифні ставки наступних розрядів розраховують множенням тарифної ставки 1-го розряду на відповідний тарифний коефіцієнт: Тн = Т1*Кн

Знаючи середній тарифний коефіцієнт або середній тарифний розряд, можна визначити середню тарифну ставку: Тс = ТІ • Кс,

---------------------------------------------------

.23.