91 Нормування як засіб регламентування трудової діяльності

Нормування працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi.

Нормування як засіб регламентування трудової діяльності включає в себе нормативи з праці, нормативи режимів роботи устаткування, нормативи часу, нормативи обслуговування, нормативи чисельності.

Нормативи часу – це регламентовані витрати часу на виконання окремих елементів роботи або операцій.

Нормативи обслуговування – це регламентовані величини затрат праці на обслуговування одиниць устаткування, робочогго місця, робочої бригади.

Нормативи чисельності – це регламентована кількість працівників, які потрібні для виконання певної роботи.

92 Класифікація витрат роб часу.

Класифікацію затрат часу можна здійснювати щодо працівника, роботи устаткування, тривалості виробничого процесу.

Структура змінного роб часу(Тзр) являє собою співвідношення часу роботи часу перерв,або нормов і ненормов роб часу.час роботи(Тр)-це час,протягом якого працівник здійснює труд процес на своєму роб місці протягом зміни.він складається із часу продуктивної роботи(Тпр) і часу непрордукт роботи(Трн)

До непродук роботи належить усунення або виправл браку,що виник з вини самого працівника,виконання роботи для власних потреб.

Продукт-на робота харак-ся виконанням обов”язків,передбачених регламентом(прямих і суміщуваних).вона вклюачє підготовчо-завершальну і оперативну роботута обслуг-ня роб місця

Під час підг-заверш роботи викон. певні завдання на поч і кінці зміни:одержання змінного завдання та нарядів,ознайомл. із завданням,випробув-ня облад-ня тощо.Оперативна робота-це безпосереднє виконання змінного завдання.Час,витрачений на неї (Топ),склад-ся з часу виконаня основних прийомів(То) і допоміжних(Тд).

Час обслугов-ня роб місця (Тоб)склад. з часу організаційного обслуговування(Торг) і часу техніч обслуг-ня(Ттех).

Затрати роб часу поділяються на нормовані і ненормовані.До нормованих належать необхідні для даних конкретних умов затрати осн і допоміжн часу,часу обслуг-ня роб місця,на відпочинок та особисті потреби,регламентовані перерви з організац-техн причин,підготовчо-завершальний час.Сумарна величина цих затрат часу на одиницю продукції є штучно-калькуляційним часом(tшк):

Tшк=tо+tд+tоб+tвоп+tпр+tпз;

tо-основний час tд-допломіж час

tоб-час обслуг роб місця

tвоп-час на відпочинок та особисті потреби

tпр-час нормованих перерв з орг-тех причин

tпз-підготовчо-заверш час на одиницю продукції

93. Методи нормування працi.

Нормування працi — це вид дiяльностi з управлiння виробництвом, пов'язаний з визначенням необхiдних затрат працi i п результатiв, контролем за мiрою працi.

Розрiзняють такi методи нормування: сумарний дослiдно-статистичний, розрахунково-аналiтичний, укрупнений, мiкроелементний.

Сумарного дослiдно-статистичного методу установлення норми загалом на операцiю без розчленування ii на складовi елементи. За розрахунково-аналiтичного методу операцiю попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разi розраховують на кожний елемент операцii. Суть укрупненого методу полягаe у визначеннi норми на основi попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат робочого часу на типовi операцii, деталi або види робiт. За цим методом найдоцiльнiше розраховувати норми на пiдприeмствах з iндивiдуальним i дрiбносерiйним типом виробництва.

Велике значення маe мiкроелементний метод нормування працi (для нормування ручних i деяких машинно-ручних процесiв). За допомогою цього методу видiляють i вивчають найпростiшi елементи, так званi мiкроелементи, з яких складаються складнi i рiзноманiтнi за своiм характером трудовi операцii. Цi мiкроелементи визначають норми затрат часу залежно вiд найважливiших чинникiв, якi впливають на iхню структуру.