101.Суспільна свідомість та її структура.

Суспільна свідомість набу­ває внутрішньої структури, до якої належать рівні та форми су­спільної свідомості:

Побутовий рівень суспільної свідомості — відбиває суспільне буття, не використовуючи спеціальних пізнавальних методів і засобів. Почасти побутовий рівень свідомості називають «здоро­вим глуздом». Він містить акумульовані впродовж історії емпі­ричні знання, норми, зразки поведінки, уявлення, традиції тощо. Знання лежать на поверхні практичної діяльності й тому не по­требують спеціальної логіки доведення їх істинності.

Теоретичний рівень суспільної свідомості — усвідомлене від­биття суспільного буття, його суттєвих зв 'язків і закономірно­стей за допомогою спеціальних методів і засобів пізнання. Твор­цем теоретичного знання є незначна професійно підготовлена частина суспільства — наукова інтелігенція.

У структурі суспільної свідомості важливе місце посідають її форми . До основних форм суспільної свідомості належать: політична, правова, моральна, естетична, релігійна, наукова та власне філософська.

102.Політична свідомість.

Політи́чна свідо́мість — це сукупність уявлень і почуттів, поглядів і емоцій, оцінок і установок, що виражають відношення людей до здійснюваної і бажаної політики, що визначають здатність людини до участі у керуванні справами суспільства і держави; це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення в духовному житті людей політичних інтересів і уявлень різних соціальних груп, національних спільнот і суспільства в цілому.

Політична свідомість, отже, являє собою систему ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин; це система знань і оцінок, завдяки яким відбувається усвідомлення сфери політики суб'єктами, що виступають у вигляді індивідів, груп, класів, спільнот. Вона є необхідним елементом функціонування і розвитку політичної системи в цілому.

Сутність політичної свідомості полягає в тому, що це є результат і одночасно процес відображення й освоєння політичної реальності з урахуванням інтересів людей.

Ідея і поняття політичної свідомості, як такої, що притаманна, відповідно від індивідуума-рядового члена суспільства, починаючи з класового розшарування в ньому, і до нації і суспільства в цілому особливо розроблені в марксизмі, були загальноприйнятими у СРСР і лишаються популярними в пострадянських філософських школах.

103.Естетична свідомість.

Естетична свідомість — це відображення дійсності в образ­но-художній формі. Специфіка естетичної свідомості визначаєть­ся її предметом, художньо-образним способом відображення дій­сності та її функціями. Естетична свідомість складається зі смаків, уявлень, ідеалів, поглядів і теорій, що відбивають естетич­ну цінність предметів та явищ об'єктивної дійсності, а також предметів і явищ, створених самою людиною. Відображення дій­сності в естетичній свідомості досягається за допомогою таких понять, як прекрасне й потворне, комічне й трагічне, величне й нікчемне тощо. Це відображення здійснюється на ідеологічному та побутово-психологічному рівнях