Шпаргалки

№ __1_ Бухгалтерський облік: поняття, завдання, види та особливості.

Бухгалтерський облік – це взаємообумовлене, чітко документоване кількісне відображення господарської діяльності підприємства у тісному зв’язку з її якісною стороною. Він здійснюється в узагальнюючому грошовому вимірнику з використанням інших вимірників (натуральних, умовно-натуральних, трудових та ін.).

Завдання бухгалтерського обліку зумовлені вимогами управління господарством, функціонуванням господарського механізму.

Основними завданнями бухгалтерського обліку визнані:

• формування повної і достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності (керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна підприємства), а також зовнішнім (інвесторам, кредиторам) та іншим користувачам бухгалтерської звітності;

• попередження негативних результатів в господарській діяльності організації і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості;

• контроль за наявністю і рухом майна, за раціональним і цільовим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

• формування науково-обґрунтованої системи показників, що характеризують результати діяльності підприємства, його окремих підрозділів і служб;

• дотримання державної дисципліни і законності при вирішенні господарських питань.

Однак головним завдання бухгалтерського обліку залишається формування якісної, повної, достовірної і своєчасної інформації про фінансову і господарську діяльність підприємства, необхідної для управління і становлення ринкової економіки, для підготовки, обґрунтування і прийняття управлінських рішень на різних рівнях, для визначення поведінки підприємства на ринку тощо.

В інформаційній системі підприємства домінуючу роль відіграє саме бухгалтерський облік. Ця роль випливає з таких його особливостей:

• перша, - в бухгалтерському обліку бізнес відображається як система різнорідних, але взаємообумовлених об’єктів – майна (активів), джерел їх утворення (пасивів) та змін внаслідок господарювання. Узагальнення здійснюється в єдиному вимірнику шляхом безперервного спостереження та вимірювання об’єктів.

• друга, - бухгалтерський облік чітко документований, тобто кожний запис здійснюється тільки на підставі правильно складених та оформлених документів. Це забезпечує юридичну повноцінність та достовірність інформації бухгалтерського обліку та її суспільне визнання.

• третя, - бухгалтерська інформація дає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і, відповідно, володіє найбільшою повнотою в порівнянні з дискретними (перервними) оперативними і статистичними даними. Така повнота інформації забезпечує підприємству свободу у прийнятті управлінських рішень

В залежності від користувачів бухгалтерської інформації розрізняють наступні підсистеми (види) бухгалтерського обліку: управлінський облік та фінансовий облік.

Порядок ведення фінансового бухгалтерського обліку суворо регламентується спеціальними загальноприйнятими принципами, положеннями, правилами і стандартами. Дотримання цих нормативних вказівок є обов’язковою вимогою при формуванні облікової інформації. На відміну від фінансового управлінський облік не регламентується будь-якими законодавчими або нормативними документами, тобто не регулюється загальноприйнятими принципами та організується підприємством самостійно і є його комерційною таємницею.

Управлінський облік забезпечує підготовку і аналіз бухгалтерської інформації, щоб допомогти керівництву в управлінні, плануванні і контролі діяльності підприємства, оскільки надає інформацію про формування собівартості, забезпечує даними про відхилення фактичних показників від прогнозних значень в оперативному порядку і спрямований на формування інформації для прийняття управлінських рішень внутрішнім користувачам.

Фінансовий бухгалтерський облік забезпечує бухгалтерське оформлення і реєстрацію господарських операцій, узагальнення інформації на рахунках і регістрах обліку, ведення зведеного обліку і складання фінансової звітності, забезпечує контроль за використанням ресурсів у процесі господарської діяльності, а також забезпечує інформацією зовнішніх і внутрішніх користувачів.

№ __2_ Процес обліку та вимірники , що в ньому застосовуються

Господарський облік – це одна з важливих функцій управління господарством. Процес обліку складається з декількох етапів:

постійне спостереження за господарськими операціями;

вимірювання;

реєстрація і узагальнення даних в грошовому виразі.

1) Спостереження дозволяє встановити багато чисельні і різноманітні явища і факти, з яких складається господарська діяльність; 2) Дані зібрані в результаті спостереження необхідно вимірювати, тобто – вказати їх в певних числових показниках; 3) Дані показники необхідно зареєструвати і згрупувати для використання даних з метою управління тим чи іншим процесом в будь-який час. Завершується обліковий процес узагальненням отриманих показників, які характеризують господарську діяльність підприємства. Отже, господарський облік – це систематичне спостереження, вимірювання, реєстрація і узагальнення господарських процесів матеріального виробництва з метою контролю і управління ними.

Оскільки господарська діяльність підприємства дуже різноманітна по своєму характеру і змісту, тому для відображення її процесів необхідні різні вимірники при допомозі всі господарські процеси отримали кількісну і якісну характеристики. Для відображення Г.Д.П. використовують такі види вимірників:

натуральні

трудові

грошовий.

Натуральні вимірники служать для одержання інформації про господарські засоби і процеси у натуральному виразі. Їх використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, основних засобів тощо.

Обліковані об’єкти залежно від їх фізичних властивостей вимірюють лічбою (кількість одиниць), мірою ваги (кг, ц, т), мірою довжини (см, м), мірою об’єму (л, м³) та інші.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці, вони виражають кількість затраченого часу в днях, годинах, хвилинах, змінах (людинодні, людиногодини).

Трудові вимірники на відміну від натуральних можуть певною мірою узагальнювати і порівнювати між собою різнорідні величини, проте повним узагальнювальним вимірником бути не може.

Грошовий вимірник є узагальнюючим і служить для відображення господарських засобів в різних матеріальних цінностей і операцій в єдиному показнику грошових одиницях, гривнях, копійках.

Грошовий вимірник часто використовують поряд з натуральними і трудовими.

2. Єдина сист. на підприємства, галузях і в цілому в державі забезпечується трьома нерозривно пов’язаними видами обліку:

1. Оперативним (оперативно-техніним); 2. Статистичним; 3. Бухгалтерським