98.Ціннісні орієнтації особистості.

Цінність — суспільне ставлення особистості, яке переносить її потреби та інтереси на матеріальні та духовні явища, надає їм визначальних соціальних рис.

Звичайно, індивід оцінює предмет, не співвідносячи його зі своїми потребами та інтересами, а крізь призму існуючих у суспільстві ціннісних критеріїв, уявлень про справедливе, прекрасне, корисне тощо. Сукупність індивідуальних і суспільних, особистих, групових і спільнісних, засвоєних особистістю цінностей формує систему її ціннісних орієнтацій, якими вона керується у житті.

Ціннісні орієнтації — соціальні цінності, які спрямовують діяльність та соціальну поведінку особистості і поділяються нею.

Ціннісні орієнтації виступають як соціальні настанови людини, регулюють її поведінку.

99.Проблема свідомості у філософії.

Свідомість — найвищий рівень відображення об'єктивної дійсності (ідеаль­не), що притаманне лише людині як соціальній істоті

У процесі розвитку філо­софського знання проблема свідомості кваліфікувалась як над­звичайно складна й загадкова. Філософи тлумачили її по-різному,

Підходи до проблеми свідомості

Ідеалізм - свідомість первинна, а матерія — вторинна

Дуалізм - матерія й свідомість — самостійні сутності

Вульгарний матеріалізм - свідомість —різновид матерії

Гілозоїзм - свідомість — невід 'ємна властивість матерії

Діалектичний матеріалізм - матерія первинна, а свідомість — вторинна

Самосвідомість - це свідомість людиною свого тіла, своїх думок і почуттів, своїх дій, свого місця в суспільстві, простіше кажучи, усвідомлення себе як особливої і єдиної особистості.

У розвитку, динаміці самосвідомості можна виділити три рівні. Перший - рівень самопочуття, зводиться до елементарного усвідомлення свого тіла і його включеності в систему навколишніх людини речей. Саме завдяки цьому людина не тільки виділяє себе з предметного світу, а й має можливості вільно орієнтуватися в ньому.

100.Індивідуальна та суспільна свідомість.

Важливе місце в структурі свідомості належить її носіям, в залежності від суб'єкта виділяють індивідуальну свідомість (духовний світ особи) та су­спільну свідомість (духовний світ суспільства загалом). Аналіз взаємодії індивідуальної та суспільної свідомості є актуальною проблемою філософського вивчення феномена свідомості. А ви­вчення структури суспільної свідомості є однією з найактуальні­ших тем соціальної філософії загалом.

Відомо, що суспільна свідомість реалізується через індивіду­альну свідомість.

Суспільна свідомість — це не сума індивідуальних свідомостей, а якісна духовна система, що існує у вигляді різноманітних форм

У своєму розвитку індивідуальна та суспільна свідомість опо­середковано впливають одна на одну: кожний індивід розвиває свою свідомість через творче використання духовних досягнень минулих поколінь і сучасності, а розвиток духовності людства здійснюється лише завдяки індивідуальним досягненням і духов­ним відкриттям окремих осіб. І суспільна, й індивідуальна свідомість відображають суспільне буття людей. Суспільне буття і суспільна свідомість – це дві сторони життя суспільства, котрі знаходяться між собою у певному зв’язку і взаємодії. Суспільне буття – це сукупність усіх матеріальних відносин (суспільних, національних, групових, сімейних, індивідуальних), в основі яких знаходиться виробництво матеріальних благ, а також ті відносини, котрі складаються між людьми в процесі цього виробництва. Суспільна свідомість – це погляди, уявлення, ідеї, форми свідомості, котрі відображають суспільне буття і визначаються ним.