7.2. Засади та механізм реалізації сільськогосподарської політики єс

Інституціональне забезпечення спільної сільськогосподарської політики ЄС – це законодавчі основи спільної сільськогосподарської політики ЄС, які закріплено в Договорі про створення Європейської Спільноти.

Стаття2

Спільнота має своїм завданням, за допомогою створення спільного ринку й економічного й валютного союзу, а також за допомогою здійснення спільної політики ... сприяти повсюдно в Спільноті гармонічному, збалансованому й стійкому розвитку економічної діяльності, високому рівню зайнятості й соціального захисту, рівноправності чоловіків і жінок, стійкому й безінфляційному росту, високому рівню конкурентоспроможності й зближенню економічних показників, високому рівню захисту й поліпшенню якості навколишнього середовища, підвищенню рівня і якості життя, економічному й соціальному зімкненню й солідарності країн-членів.

Стаття З

Для досягнення проголошених у статті 2 цілей діяльність Спільноти, здійснювана відповідно до умов і строками, які передбачені даним Договором, включає:

…....

е) спільну політику в сферах сільського господарства й рибальства;

……

Розділ 2. Сільське господарство і рибальство

Стаття 32

1) Спільний ринок охоплює сільське господарство і торгівлю сільськогосподарськими продуктами. Під сільськогосподарськими продуктами маються на увазі продукти землеробства, тваринництва та рибальства, а також продукти первинної переробки, що мають пряме відношення до цих продуктів.

2) За винятком тих випадків, коли статті з 33 по 38 включно передбачають інше, положення, що стосуються створення спільного ринку, будуть застосовуватися також до сільськогосподарських продуктів.

3) Продукти, що підпадають під положення статей з 33 по 38 включно, перераховані в Додатку I до даного Договору.

4) Діяльність і розвиток загального ринку сільськогосподарських продуктів повинні супроводжуватися встановленням спільної сільськогосподарської політики.

Стаття 33

1. Спільна сільськогосподарська політика переслідує наступні цілі:

а) збільшити продуктивність сільського господарства, стимулюючи технічний прогрес і забезпечуючи раціональний розвиток сільськогосподарського виробництва, а також оптимальне використання виробничих факторів, особливо робочої сили;

б) забезпечити в такий спосіб достатній життєвий рівень сільського населення, зокрема, шляхом підвищення індивідуального доходу осіб зайнятих у сільському господарстві;

в) стабілізувати ринки;

г) забезпечити наявність продовольства;

д) забезпечити розумні споживчі ціни на продовольство.

2. При виробленні спільної сільськогосподарської політики й специфічних методів, за допомогою яких вона здійснюється, буде враховуватися:

а) особливий характер сільськогосподарської діяльності, обумовлений соціальною структурою сільського господарства, а також структурною й природною нерівністю між різними сільськогосподарськими районами;

б) необхідність поступового здійснення відповідних змін;

в) тісний взаємозв'язок сільського господарства з усією економікою країн-членів.

Стаття 34

1. Для досягнення цілей, викладених у статті 33, буде створений спільний організаційний механізм сільськогосподарських ринків…

2. Спільна організація в одній з форм, передбачених у параграфі 1, може включати всі заходи, необхідні для досягнення цілей, викладених у статті 33, зокрема, регулювання цін, допомога виробництву й збуту різних продуктів, зберігання запасів і загальний механізм стабілізації імпорту або експорту…

3. Для того щоб дати можливість спільній організації, передбаченій в параграфі 1, досягти своїх цілей, можуть бути створені один або кілька фондів управління та гарантій сільського господарства.

Стаття 35

1. Для того щоб забезпечити досягнення цілей, викладених у статті 33, у рамках спільної сільськогосподарської політики можуть бути вжиті наступні заходи:

а) діюча координація зусиль, що вживаються в області професійної підготовки, досліджень і поширення агрономічних знань; ця координація може включати спільно фінансовані проекти або установи;

б) спільні дії, що стимулюють споживання деяких продуктів.

Стаття 36

Положення розділу, що відноситься до правил конкуренції, застосовуються до виробництва й торгівлі сільськогосподарськими продуктами лише в тій мірі, в який це визначено Радою в рамках статті 37 (2) і (3) і відповідно до передбаченого в ній процедурою, з урахуванням цілей, викладених у статті 33. Рада може, зокрема, дозволити надання допомоги:

а) для захисту господарств, що перебувають у невигідному положенні в силу структурних або природних умов;

б) в рамках програм економічного розвитку.

Стаття 37

…

3. За рішенням Ради, прийнятому кваліфікованою більшістю й відповідно до параграфа 2, національні організації ринку можуть бути заміщені спільною організацією, передбаченої в статті 34(1), якщо:

а) спільна організація надає країнам-членам, які противляться цій мері й самі мають у своєму розпорядженні національну організацію для розглянутого виробництва, еквівалентні гарантії зайнятості й життєвого рівня зацікавлених виробників, беручи до уваги темпи можливого пристосування й необхідної спеціалізації;

б) така організація забезпечує умови торгівлі усередині Спільноти, аналогічні тим, які існують на національному ринку.

…

Стаття 38

Якщо в якій-небудь країні-члені продукція є предметом регулювання національної організації ринку або будь-якої внутрішньої регламентації рівноцінного значення, що зачіпає конкурентні позиції подібного виробництва в інших країнах-членах, останні будуть стягувати компенсаційний збір при ввозі такої продукції, виготовленої в країні-члені, де існує така організація або регламентація, якщо тільки ця держава не стягує компенсаційного збору при вивозі.

Комісія встановить розмір цих зборів на рівні, необхідному для відновлення балансу; вона може також дозволити прийняття інших мір, умови й способи здійснення яких вона визначить.