5.2. Науково-технічна політика єс

Науково-технічна політика ЄС (Політика ЄС в області досліджень та інновацій) – одна зі спільних політик ЄС (секторальних), яка полягає у стимулюванні науково-технічного та інноваційного розвитку економіки, оптимізації розподілу необхідних для цього ресурсів. Необхідність проведення цієї політики на рівні ЄС зумовлена проблемами забезпечення конкурентоспроможності та зростання економіки, потребами її структурної перебудови та сталого розвитку.

Політика в області досліджень та інновацій запроваджена Договором про заснування Європейської Спільноти (Розділ XVIII «Дослідження і технологічний розвиток»), її настанови та механізм уточнювалися у Єдиному Європейському Акті, Лісабонській стратегії, Стратегії сталого розвитку та інших документах. Практичні питання розробки і реалізації цієї політики розглядаються у спеціальних документах і програмах, наприклад: Зелена книгу з інновацій, Перший план дій з інновацій у Європі, Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій на 2007-2013 рр. тощо.

Орієнтація на впровадження і стимулювання інновацій характерна для всіх заходів регулювання економіки ЄС. Тому реалізація політики в області досліджень та інновацій побудована на основі доповнення її напрямів і заходів за рахунок інших спільних політик. За рахунок цього створено цілу систему прямої участі ЄС у проведенні наукових досліджень, а також непрямих заходів підтримки досліджень і технологій у різних сферах суспільного життя. До того ж політика в ЄС доповнює аналогічну політику країн-членів, що дозволяє підвищити рівень підтримки науково-технічного та інноваційного розвитку. Однак, слід враховувати, що механізм політики в області досліджень та інновацій, що реалізується на рівні ЄС, є особливими, відповідними формату наднаціонального об’єднання. Це стосується насамперед застосування комплексного підходу та специфічних заходів, що різнять від заходів національного рівня за характером і змістом.

На рівні ЄС створено декілька наднаціональних органів, між якими розділені функції по реалізації заходів з підтримки досліджень і технологій. Головними серед них: Об'єднаний дослідницький центр; Дослідницький фонд вугілля і сталі; Європейська дослідницька рада; Європейський інститут інновацій і технології; Європейський науковий фонд та ін. Їх діяльність доповнюється більш дрібними організаціями (більш спеціалізованими), наприклад, Бюро з питань фінансової підтримки інновацій, а також інститутами та агентствами ЄС, діяльність який так чи інакше пов’язана з дослідженнями та інноваціями. Окрім цього при розробці заходів щодо підтримки науки та інновацій ЄС співпрацює з громадськими організаціями, які покликані сприяти науковому розвитку.

Одним з головних інструментів науково-технічної політики ЄС є багаторічні Рамкові програми підтримки досліджень і технологічного розвитку, який передбачають фінансування проектів наукових досліджень, науково-технічного співробітництва (у тому числі із третіми країнами) та проведення різних заходів зі стимулювання науково-технічного розвитку. Рамкові програми реалізуються у тісному зв’язку зі створенням Європейського дослідницького простору (European Research Area, ERA). У межах ERA, окрім фінансових та соціальних аспектів підтримки науки, симулюється мобільність дослідників, реалізуються заходи із розвитку освіти, створюється загальноєвропейська система стандартів та удосконалюється система захисту інтелектуальної власності.

Підтримка науки і технологій на рівні ЄС пов’язана із науково-технічної інтеграцією країн-членів, яка основана на міжнародному співробітництві на рівні органів влади, підприємств, науково-дослідних інститутів. У цій сфері реалізується програма Європейська кооперація у сфері науки і технології. Окремими напрямами діяльності ЄС є: 1) підвищення ролі дослідницьких інститутів і розвиток партнерських відносин цих установ з промисловими підприємствами; 2) розвиток інноваційної інфраструктури, особливо тих її елементів, які підтримують і просувають інновації, посилюють інноваційні можливості підприємств і технологічних організацій 3) удосконалення дослідницької інфраструктури; 4) удосконалення механізмів трансферту технологій; 5) розширення ролі венчурного капіталу в інноваційному секторі економіки; 6) розвиток соціального капіталу та ін.

ЄС безпосередньо фінансує фундаментальні наукові дослідження, які проводяться загальноєвропейськими науково-дослідними інститутами. Серед них: Європейська лабораторія молекулярної біології, Інститут Ланжевена, Європейська Південна Обсерваторія тощо.

На рівні ЄС проводиться статистичний контроль за науково-технічним та інноваційним розвитком всіх країн-членів, заходами відповідної політики. Для цього задіяне Європейське статистичне агентство, впроваджено єдині статистичні методики, наприклад, Європейський інноваційний таблоїд, а також загальні інформаційно-довідкової системи та програми.

Велика увага у ЄС приділяється інноваційному розвитку на рівні регіонів. На рівні ЄС реалізуються програми, які передбачають підтримку діяльності регіонів у сфері наукових досліджень та інновацій.

Загальною тенденцією сучасної політики ЄС в області досліджень та інновацій є підтримка інноваційної активності малих і середніх підприємств, зокрема проведення такими компаніями НДДКР. Для цього реалізується спеціальні програми «Eurostars» та «Розповсюдження інновацій і заохочення участі малих і середніх підприємств в інноваційних процесах». Всіляко заохочується співробітництво на рівні малих і середніх компаній, розширення їх взаємодії з великим бізнесом, а також полегшується участь у різноманітних програмах та проектах ЄС, у тому числі для отримання фінансування.

Розгляд статей Зелена книга з інновацій, Перший план дій з інновацій у Європі, Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій на 2007-2013 рр., Об'єднаний дослідницький центр, Дослідницький фонд вугілля і сталі, Європейська дослідницька рада, Європейський інститут інновацій і технології, Європейський науковий фонд, Бюро з питань фінансової підтримки інновацій, Євронаука, Рамкові програми підтримки досліджень і технологічного розвитку, Програма Марії Кюрі, Програма «Леонардо да Вінчі», Європейське патентне відомством, Європейська кооперація у сфері науки і технології, Європейська лабораторія молекулярної біології, Інститут Ланжевена, Європейська Південна обсерваторія, Євростат, Європейський інноваційний таблоїд, Программа «Тенденції поширення інновацій у Європі», Програма «Стратегії та інфраструктура регіональних інновацій та технологічного трансферту», Програма «Проекти Регіональної інноваційної стратегії», Програма «Eurostars», Програма «Розповсюдження інновацій і заохочення участі малих і середніх підприємств в інноваційних процесах» представлено у Довіднику з Європейського Союзу (Донецьк: ДонНУЕТ, 2010 р.).

Більш детально у джерелі: Чернега О.Б. Инновационная и научно-техническая политика ЕС: учеб. пособие / О.Б. Чернега, В.С. Белозубенко; МОН Украины, – Донецк: ДонНУЕТ, 2008. – 200 с.