- •1. Управлінська іформація, її властивості та класифікація за функціональним призначенням.
- •2. Процеси підготовки вторинних документів як напрямок інформаційної діяльності.
- •2. Інформаційно-прогнозні методики в системі інформаційно-аналітичної діяльності.
- •2. Управління документ ним фондом: завдання та основні етапи.
- •2. Часткова методика виконання довідок.
- •1. Сутність поняття документ
- •1) Наявність інф-ції; 2) стабільна речова форма, що забезпечує довготривале використання та зберігання док-та; 3) його функціональна призначеність для використання в соціальних комунікаційних каналах.
- •1. Поняття про основні види нсопублікованнх док-тів
- •1. Основні види магнітних документів: загальна характеристика.
- •2.Зміст та організація диференційного інформування споживачів.
- •2. Ьібліографічне видання як вид інф-ного видання
- •1. Правові основи інформаційних відносин.
- •2. Основні підходи до визначення поняття «Інформаційний менеджмент»
- •1. Документний потік як суспільне явище: сутність, поняття, властивості.
- •1. Управлінська діяльність як чинник формування інф-них потреб
- •2. Типи комунікацій, сутність поняття соціальна комунікація.
- •1 .Сутність поняття «матеріальна складова документа».
- •2. Облік та обробка документного фонду.
- •1. Методика огляду як процес узагальнення інформації.
- •1. Сутність явищ „старіння -актуалізації" та розсіювання-концентрації" публікацій у док-ному потоці
- •1. Реферування як процес згортання інф- ції
- •1. Методи інф-но-аналітичних досліджень.
- •2. Пошуковий апарат інф-них установ як засіб доступу до інф-них установ.
- •1. Внутрішня структура документа.
- •2.Інформаційно-аналтична діяльність провілних центрів України.
- •1. Канал документної комунікації: сутність, типи док-тів, комунікаційні бар'єри
- •2. Структура та основні напрямки створення і реалізації системи управління державними інф-ними ресурсами
- •1. Класифікація наукових видань за характером інф-ції
- •2. Інформування споживачів як вид інф-ного обслуговування: завдання, основні види і форми.
- •1. Документ, як системний об’єкт: властивості, ознаки та функції.
2. Часткова методика виконання довідок.
Кожен запит є специфічним і потребує певного підходу до задоволення інф-них потреб і наданню інф-ної довідки. За характером інф-ції довідки поділять на фактографічні і бібліографічні. Бібліографічні довідки поділяють на тематичні, які вміщують перелік док-тів з теми запиту, уточнювальні - пов'язані з уточненням бібліографічного опису док-тів, які відсутні або спотворення у описі, адресні - встановлення із бібліографічних джерел відомості про наявність або точну адресу зберігання док-тів у певному фонді. Тематичні довідки вміщують перелік док-тів з теми запиту. Вони традиційно складають значний відсоток, що виконують інформаційні установи (50-80). Останнім часом поняття тематична довідка - з'явились її підвиди: класична тематична довідка, тематична довідка, що являє собою анотований перелік док-тів, тематична довідка, яка доповнена аналітичним оглядом док-тів, тематична довідка, що супроводжує інф-ний пакет копій док-тів та їх частини, тематична довідка, яка супроводжується фактографічною інф- цією. При виконанні тематичних довідок слід дотримуватись таких методів прийому: 1)етап прийому запитів має особливе значення при виконанні тематичної довідки. На даному етапі необхідно конкретизувати тему запиту. Слід також уточнити які аспекти теми цікавлять конкретного споживача, який обсяг знань з неї він має, повноту відбору інф-ції, мету, терміни і виконання запиту; 2)при виконанні тематичного інф-ного запиту необхідно звернутися до тих джерел, в яких матеріал згрупований за змістом, а також до автоматизованих інформаційно-пошукових систем., що забезпечують можливість пошуку за ключовими словами. До вищевказаних джерел відносяться: фонд виконаних довідок, бібліографічні посібники, реферативні видання, систематичні каталоги, тематичні картотеки, реферативні бази даних тощо; 3)при пошуку інф-ції слід уважно переглянути джерела пошуку, дотримуватись критеріїв відбору док-тів, які визначені на першому етапі, використовувати найоптималніші шляхи пошуку інф-ції в межах визначених джерел: 4)класичиі тематичні довідки оформлюються у вигляді списку док-тів з певної теми. Матеріал може бути згрупований за змістом або за формальними ознаками: 5) тематична довідка традиційно реєструються в журналі обліку виконаних довідок. Крім того, якщо довідка була призначена актуальній темі і буде трудомістка у виконанні, то вона копіюється і зберігається у фонді виконаних довідок.
На 1 етапі виконання уточнення довідок необхідно з'ясувати якнайбільше відомостей про док-т, що цікавить споживача, встановити звідки споживач отримав відомості про док-т. Необхідно знати найбільші типові помилки, які зустрічаються у запитах споживачів: створення ПІБ автора, скорочення назв док-тів. подача редактора як автора док-та та ін. На 2 і 3 етапах визначаються джерела пошуку, які залежать від ознаки, яка вірно вказана в запиті споживача. Необхідно вибрати джерела, в яких спосіб групування співпадає з обраною ознакою. Також необхідно перевірити ті джерела, в яких можуть бути посилання на те, що цікавить споживача. Найефективнішим є АСПІ, оскільки ці системи дозволяють здійснювати пошук за різними елементами бібліографічного опису. На 4 етапі оформляється точний бібліографічний опис, де вказані всі необхідні відомості про док-т. Уточнювальна довідка реєструється сумарно.
Основним джерелом адресного пошуку окремо виданих док-тів є традиційний алфавітний або електронний каталог. Для статей – систематична картотека статей, електронна картотека періодичних видань або картотека чи база даних періодичних видань, що передплачуються ІУ. Оформляються у вигляді бібліографічного опису, що доповнюється шифром зберігання док-тів. Облік сумарний.
Основним джерелом є традиційні або електронні довідкові видання, повнотекстові, фактографічні бази даних. Можна звертатись до навчальної та наукової літератури. При оформленні фактографічних довідок і можуть даватися посилання на джерела отримання інф-ції.
Білет №9.