1. Сутність явищ „старіння -актуалізації" та розсіювання-концентрації" публікацій у док-ному потоці

Старіння – це об'єктивний процес втрати цінних властивостей док-тів на протязі певного часу за рахунок появи в потоці нових док-тів з більш оригінальною, повною, достовірною інф-цією про соціальні явища. Для публікацій причиною швидкого старіння багатьох док-тів є зміна умов існування описуваних соціальних явищ, аспектів їх вивчення, зміна соціальної ситуації. Семантичне старіння док-тів загальнополітичної тематики викликане тим, що конкретні док-ти не відображають сучасного стану описуваного соціального об'єкта або застаріли методи його вивчення і оцінки. Закономірністю старіння публікацій є те, що значна частина док-тів не старіє, а змінює свої функції в потоці, стаючи історико-графічним матеріалом. Виходячи з цього, розроблена зонна модель старіння публікацій. Кожна зона виділена за часом їх використання незалежно від тематики: 1. Зона «золотого фонду" - принципово не старіючі док-ти. До них відносять: праці мислителів минулого, історико-графічні роботи, архівні док-ти. конституції. 2. Зона повільно старіючих док-тів - період їх використання 10-30 років. Це державні док-ти, програми партій, статистичні довідники, енциклопедії, наукові монографії. 3. Середня зона старіння док-тів - період використання від 2 до 10 років — словники і довідники ретроспективного характеру, оглядові і прогнозні статті, офіційно- документальна література, професійно-методична література. 4. Зона активного старіння - період використання від 1 дня до 2 років масово-політичні книжкові видання, газетні публікації, статті з наукових і науково-популярних журналів. Ознакою старіння док-тів в потоці є зниження частоти їх використання читачами, яка фіксується частотою цитування. Помічено, що в перші роки існування публікацій частота їх використання зростає, досягає певних максимальних значень, а потім поступово знижується по мірі збільшення їх віку - часу з моменту виходу док-тів в світ. У 1960 р. Бартон і Кеблер запропонували для вимірювання темпів старіння використовувати показник півперіоду старіння: фіксується частота цитування док-тів за роком їх виходу в світ; - частотний ряд впорядковується в зворотній хронології; - підраховується загальна сума частот і ділиться на 2. Час, на який припадає 50% запитів і є півлеріодом старіння. Актуалізація док-тів - процес, обернений старінню, найактивніше проявляється в потоці загально відомчої тематики.

Актуалізація - це повернення до активного використання док-тів, виданих в минулі роки. Розсіяння публікацій - це поява статей однієї тематики не тільки в тематично спеціалізованих, але й в широкому колі непрофільних періодичних виданнях. Це явище було помічене в кінці 19 ст., але в світовому друці родоначальником вивчення цього явища є головний бібліотекар лондонської наукової бібліотеки Бредфорд. Він вивчив розділення публікацій по електротехніці, геофізиці і змазці, словесно описав виявлену закономірність в 1934 р: «Якщо наукові журнали розложити в порядку зменшення числа вміщених в них статей по якому-небудь предмету, то в одержаному списку можна виділити ядро журналів, присвячених предмету і декілька груп або зон, кожна з яких містить стільки ж статей, що і ядро. Тоді число журналів в ядрі і в наступних зонах буде відноситись як 1: n:n». Ця закономірність стала називатись „законом Бредфорда", а її графічне вираження „кривою Бредфорда", зонною моделлю. Бредфорд виділив в цій закономірності практичний смисл, дозволяючи, виділити ядро найбільш продуктивних по темі журналів (зона концентрації А), число журналів середньої продуктивності (зона В), джерела зони розсіяння (зона С), а також апріорно виділити і загальне число статей по темі, вона могла служити основою при бібліографічному освоєнні док-ного потоку. Основними результатами досліджень 70-х років є визнання закону Бредфорда - Ципфа універсальним для багатьох соціальних і природних явищ: розділення вчених по їх науковій продуктивності (Лотке, 1926), частоти використання слів у всіх мовах світу (Ципф, 1949). Доведено, що закон Бредфорда в класичному формулюванні не є справедливим для багатьох галузей тематичних напрямків. Одночасно, у всіх дослідженнях „крива Бредфорда" зберігала свою форму, змінились лише наступні показники: степінь концентрації публікацій в зонах, відношення числа журналів в зонах А, В, С. Дослідження розсіяння публікацій соціальної темтики відбулося в другій пол, 70 років. Виявлені такі особливості розсіяння і концентрації публікацій для різних галузей: степінь розсіяння галузевих публікацій максимальна. Максимально розсіюваними визнані економіка, науко ведення, історія.

2. Документа інф-ція як об'єкт 1АД

Документа інф-ція - це інф-ція, зафіксована на будь-яких матер. носієві з метою передачі її в часі та просторі. Док. інф-ція надає можливість передавати відомості без перекручень, уточнити і перевірити інф-цію, яка передається. Документна інф-ція може класифікуватися за багатьма ознаками. В процесі ІА опрацювання важливими є такі класифікаційні ознаки:

1) за змістом інф-ції: економічна, соц-політ, природнича, юридична, історична, бізнес-інформація

2) за функціон.призначенням: наукова, офіційна, виробнича, навчальна, довідкова, публіцистична, рекламна.

З )за створенням інформації: - первинна (вихідна) - утв-гь док-ти, що є результатом пізнання світу виробничої або творчої ді-ті людини.

• вторинна - утворюють док-ти, що містяь розгорнуту або узагальнену інф-цію з первинних док-тів та відомості про опрацьовані джерела.

Вихідна інф-ція - це інф-ція, яка є результатом наукового пізнання світу або творчої ді-ті людини. Вимоги:

1. достовірність, тобто підтвердженість док-тами або певними особами;

2. об'єктивність передачі інф-ції, тобто відсутність перекручень при передачі;

3. однозначність - відсутність суперечливості між інф-цією.

4. релевантність - відповідність інф-ції дійсним інтересам замовника.

5. своєчасне надання інф-ції

До традиційних джерел виявлення інформації віднесено друковані матеріали: періодичні видання, книги, інформаційні видання, оперативне відображення права, політики, міжнародної інформації, газети. На відмінну від газет, журнали не є оперативним джерелом пошуку інформації, але інформація, яку вони містять, більш розгорнута, з коментарями. Також джерелом інформації є книжкові видання. Офіційне видання - видання опубліковані від імені державних чи громадських організацій, установ, відомств, що містять матеріли законодавчого чим нормативного характеру; Наукові видання - видання призначені для наукової роботи, які містять теоретичні та експериментальні дослідження; Науково-популярне видання - видання в якому відомості про теоретичні та експериментальні дослідження в галузі наук, культури чи прикладної діяльності викладені у формі доступній читачеві-неспеціалісту; Виробничі видання - видання, що містить переважно описово-емгііричний матеріал та слугує підвищенню кваліфікації спеціалістів чи розраховане на осіб, які бажають самостійно оволодіти певною професією; Довідкові видання - видання, яке містить стислі відомості наукового чи прикладного характеру розташовані у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не передбачені для соціального перегляду

БІЛЕТ №24.