- •Сутність та види маркетингових комунікацій.
- •Види маркетингових комунікацій
- •2. Послідовність та принципи планування реклами.
- •Підходи до визначення поняття «комунікація».
- •2. Ознаки рекламних кампаній.
- •Функції та цілі маркетингових комунікацій.
- •2. Структура рекламного звернення.
- •Планування маркетингових комунікацій.
- •2. Процес вибору рекламних звернень.
- •Етапи процесу планування маркетингових комунікацій.
- •2. Прямий маркетинг як складова частина комунікаційної діяльності.
- •1. Форми прямого маркетингу та їх характеристики.
- •2. Процедура опрацювання маркетингового плану.
- •1. Поняття директ-маркетингу.
- •2. Принципи стратегічного планування.
- •Принцип безперервності передбачає здійснення процесу планування на підприємстві в рамках циклу і так, щоб розроблені плани безперервно змінювали один одного.
- •1. Методи стратегічного планування.
- •2. Етапи процесу персонального продажу.
- •1. Бізнес-план маркетингових комунікацій як частина маркетингового плану. План кмк
- •2. Поняття персонального продажу.
- •1. Роль та місце маркетингових комунікацій в управлінні підприємством.
- •2. Особливості реклами на місці продажу.
- •1. Чинники, які впливають на вибір засобів організації комунікаційного комплексу.
- •3.Етапи розроблення ефективної програми маркетингової комунікації:
- •2. Переваги та недоліки реклами на місці продажу.
- •1. Використання вітрин як інструменту маркетингової політики комунікацій.
- •2. Стадії прийняття споживачем рішення щодо придбання товару.
- •1. Технічні засоби реклами на місці продажу.
- •2. Сутність, цілі та завдання зв’язків із громадськістю.
- •1. Вимоги щодо ефективності реклами на місці продажу.
- •2. Позитивні та негативні якості паблік рилейшнз.
- •1. Поняття пропаганди.
- •2. Основні засоби розповсюдження реклами.
- •1. Стимулювання продажу – складова комунікативної політики.
- •2. Цілі та завдання реклами.
- •1. Стимулювання споживачів щодо придбання товару.
- •2. Реклама як інструмент комунікаційної політики.
- •1. Стимулювання торговельної мережі.
- •2. Сутність та види реклами .
- •1. Засоби стимулювання торговельного персоналу.
- •2. Реклама товару прямої та опосередкованої дії.
- •1. Поняття первинної та опосередкованої реклами.
- •2. Цілі, завдання стимулювання продажу.
- •1. Суть комерційної та некомерційної реклами.
- •2. Сучасні технології прямого маркетингу.
- •1. Соціально-психологічні основи реклами як метод управління людьми.
- •2. Особливості використання різних носіїв реклами.
- •1. Інтернет та його застосування у прямому маркетингу.
- •2. Вплив реклами на свідомість споживачів.
- •1. Поняття, значення та класифікація виставок і ярмарків.
- •Класифікація виставок-ярмарок за певними ознаками
- •2. Упаковка, її маркетингова сутність.
- •1. Порядок підготовки та проведення ярмарків.
- •2. Упаковка як засіб позиціонування та просування товарів.
Види маркетингових комунікацій
Існує шість основних інструментів МК:
Реклама – це спеціальна форма комунікації, спрямована на спонукання людей до певної поведінки, що відповідає цілям збуту.
Персональний продаж – будь-яка платна форма усного представлення товару у процесі бесіди з одним або кількома потенційними покупцями під час продажу з метою формування мотивів купівлі, а також з партнерами з метою можливого укладання угод про подальше співробітництво.
Стимулювання збуту – короткочасні платні спонукальні заохочення цільової аудиторії до купівлі товару та плідного співробітництва.
Пропаганда – будь-яка безкоштовна добровільна особистісна форма інформаційного впливу на громадськість з метою інформування про фірму та її діяльність.
Паблік рилейшнз – будь яка платна форма особистого чи неособистого інформаційного впливу на громадськість з метою формування позитивного ставлення до фірми, її діяльності з допомогою засобів масової інформації.
Директ-маркетинг – це будь-яка платна форма особистого інформаційного впливу на споживача та партнерів через адресні звернення з метою формування мотивів купівлі певних товарів, довгострокових взаємовигідних партнерських стосунків та залучення їх до діалогового режиму.
Кожна із складових МК має свої особливості, переваги і недоліки, але усі вони доповнюють одна одну, створюючи єдиний комплекс.
Реклама характеризується такими основними ознаками:
охоплення територіально великого ринку;
швидке інформування споживачів про товари та підприємство;
можливість багаторазового повтору для однієї аудиторії;
ефективне і виразне подання інформації;
можливість коригувати повідомлення з часом;
невеликі середні витрати (на один потенціальний контакт).
Негативними сторонами реклами ввважвють високу загальну вартість її виготовлення та подання, неможливість веденя діалогу з аудиторією, високий відсоток некорисної аудиторії, неможливість здійснення індивідуалізованого підходу до кожного споживача.
Стимулювання збуту має такі позитивні характеристики:
зосереджує увагу споживачів на конкретному товарі;
використовує мотив вигоди і спонукає споживача до здійснення покупки, пропонуючи щось (подарунок, товар, послугу, пільгу);
орієнтує на негайне здійснення покупки;
впроваджується в стислі терміни, без особливих труднощів і попередньої підготовки.
Недоліки – застосовується короткочасно і не на постійній основі, потребує великих витрат, а інколи (при наданні зразків) є найдорожчим видом комунікації; переносить увагу покупців з чинників якості, функціональності, надійності на чинники ціни та вигоди.
Персональний продаж має такі переваги:
забезпечує особистий контакт із покупцем, можливість діалогу покупець-продавець;
концентрується на чітко визначених цільових ринках;
негайно виявляє зворотню реакцію потенційних покупців;
практично не працює з некорисною аудиторією на відміну від інших видів комунікацій;
відзначається вибірковістю і адаптивністю до індивідуальних характеристик покупців.
Недоліки – великі витрати, яких зазнає комунікатор під час здійснення одного контакту, необхідність спеціалізованої професійної підготовки торговельних представників (агентів, продавців), що потребує витрат і часу, неможливість охопити великий територіальний ринок.
Паблік-рілейшнз дає змогу:
забезпечувати споживачів і суспільство загалом достовірною, об’єктивною інформацією;
формувати у споживача більш правдиве сприйняття інформації;
встановлювати довірливі відносини між підприємством і суспільством;
охоплювати широке коло споживачів;
надовго сформувати позитивний образ підприємства.
Негативними характеристиками є неможливість повного контролю з боку підприємства за інформуванням суспільства, відсутність гарантій позитивного сприйняття інформації споживачами, довгостроковість формування позитивної громадської думки або неможливість швидко одержати результат.